Справа № 760/11129/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Коробенко С.В.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/4132/2016
25 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Соколової В.В.
- Гаращенка Р.Д.
при секретарі - Меженко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, -
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 09 червня 2015 року до досягнення нею повноліття, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не меншому ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 рокув частині визначення розміру присуджених до стягнення аліментів змінити, а в іншій частині залишити без змін.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалене на основі неповного з'ясування всіх обставин справи. Визначаючи розмірі аліментів, що підлягають стягненню з нього на користь позивача ? частину з усіх видів його заробітку ( доходу), суд 1-ї інстанції проігнорував той факт, що на його утриманні також перебуває інша неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час проживає разом з ним. Крім того, судом не взято до уваги , що він добровільно щомісячно сплачує на користь позивача грошові кошти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідками про доходи, виданими ДП «Антонов». За наведених обставин вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про стягнення з нього на користь позивача аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 ОСОБА_8повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_10 просили відмовити відповідачу в задоволені апеляційної скарги, а рішення районного суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 перебували у відносинах без реєстрації шлюбу, від яких мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_9.
Оскільки матеріальний стан ОСОБА_9 не дозволяє їй самостійно і у повному обсязі забезпечити доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, то 09 червня 2015 року вона звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину сторонами не оскаржується, а тому колегія суддів перевіряє правильність висновків суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9та, стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 09 червня 2015 року до досягнення нею повноліття, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не меншому ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, з огляду на таке.
Відповідно до чч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вимогами ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Оскільки з досліджених судом доказів та пояснень сторін достовірно встановлено, що неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю ОСОБА_9 та знаходиться на її утриманні, а батько дитини ОСОБА_3 проживає окремо, відповідно до вимог ст.180 СК України, повинен утримувати дитину до її повноліття, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки.
При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України врахував стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення та прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 червня 2015 року і до досягнення нею повноліття.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що,стягуючи з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку ( доходу), суд 1-ї інстанції не врахував, що на його утриманні також перебуває інша неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому він фактично не спроможний щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки в подальшому це може призвести до виникнення заборгованості по сплаті аліментів, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, так як судом було враховано, що відповідач є батьком також іншої дитини- ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4. Проте, відповідачем не надано суду доказів щодо його доходів за 2014-2015 роки, щодо розміру аліментів, які він в добровільному порядку сплачує на утримання доньки ОСОБА_6 та щодо його неспроможності сплачувати на утримання доньки Анна-2011 року народження аліменти у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку ( доходу). Надані відповідачем довідки про прибуток ( а.с. 78,79) підтверджують доходи відповідача та розмір відрахованих з нього в добровільному порядку аліментів за період 2012-2013 років і не підтверджують матеріальне становище відповідача на момент вирішення спору про стягнення аліментів..
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду міста Києва від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: