17 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2015 у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеліта» про скасування рішення третейського суду, -
У червні 2015 року ОСОБА_1, звернулась до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.02.2014 року у справі № 1507/13.
Свої вимоги мотивувала тим, що дане рішення підлягає скасуванню оскільки розгляд справ які стосуються захисту прав споживачів послуг банку не відносяться до компетенції Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Крім того позивач зазначала, що підставою для скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків є те що в порушення Закону України «Про третейські суди», між сторонами спору не було укладено третейської угоди, яка б відповідала вимогам чинного законодавства стосовно обов'язкових реквізитів угоди: місця укладання угоди, чіткого відображення прав та обов'язків сторін завірених печаткою. Разом з тим, заявник зазначала що про розгляд справи у третейському суді повідомлена належним чином не була, та одноособовий склад третейського суду не погоджувався сторонами. У зв'язу із чим просить скасувати рішення третейського суду.
Справа № 755/12478/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1318/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2015 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме не врахував, що третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів банківських послуг. Також апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував правові висновки викладені в Постанові Верховного суду України від 02.09.2015 в справі № 6-856цс15. Крім того, зазначає, що розрахунки за кредитним договором здійснювалися в іноземній валюті - доларах США, а тому вказані відносини мають публічно-правовий характер, а тому на підставі ст. ст. 1,2,6 Закону України «Про третейські суди» спір, що має публічний характер , не підлягає вирішенню третейським судом. Таким чином, вказаний спір не підвідомчий третейському суду, а тому підлягає скасуванню.
Вважаючи постановлену ухвалу необґрунтованою, ОСОБА_1 просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про скасування рішення третейського суду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній підстав.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ТОВ «Аеліта» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутність, відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та заінтересованої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.06.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Урсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 800/27/13-2/8-034, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 200000, 00 доларів США зі строком користування кредитними коштами а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти. В забезпечення виконання умов кредитного договору 11.06.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Урсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеліта» укладено договір поруки № 805/13/18-5/8-472, за яким ТОВ «Аеліта» зобов'язалось солідарно відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором.
Пунктом 6 договору кредиту № 800/27/13-2/8-034 та відповідно п. 6 договору поруки № 805/13/18-5/8-472 у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеним у даному пункті суддею, суддя призначається Головою Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків 18.02.2014 у справі № 1507/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта» про стягнення боргу задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту №800/27/13-2/8-034 від 11.06.2008 у розмірі 2056687 гривень 38 копійок, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» також стягнуто витрати, пов'язані з вирішенням спору Третейським судом, в сумі 20 966 гривень 87 копійки з відповідача на користь позивача.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для скасування рішення третейського суду зазначені у ст. 389-5 ЦПК України.
Проте колегія суддів не вважає за можливе погодитись з таким висновком суду виходячи з такого.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.
Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам ст. ст. 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Зазначений перелік підстав для скасування рішення третейського суду є вичерпним і закон не передбачає його розширеного тлумачення.
Відповідно до ч.4 ст.389-4 ЦПК України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені ст.389-5 цього кодексу.
Статтею 389-5 ЦПК України також визначений вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
ЗазначенийЗакон набрав чинності 12.03.2011.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 у справі № 6-856цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.
Разом з тим, згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків, ухвалено 18.02.2014, тобто після внесення зазначених змін до Закону України «Про третейські суди», та оскільки ОСОБА_1 є споживачем послуг баку, а спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень п. 14 ч.1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» така справа в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості не підвідомча. А тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з цим слід звернути увагу, що рішенням третейського суду застосовано солідарне стягнення заборгованості і з ТОВ «Аеліта». Оскільки ТОВ «Аеліта» в розумінні ст. 1 вищевказаного Закону в даних правовідносинах не є споживачем банківських послуг, так як виступає поручителем на підставі договору поруки № 805/13/15-5/8-472 від 11.06.2008, то рішення третейського суду не пов'язане із захистом прав споживача. Проте вказаній обставині не надана оцінка судом першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України, заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Даною нормою передбачено, що перебіг трьохмісячного строку для звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду починається з дня прийняття рішення третейським судом незалежно від того чи була сторона присутня у судовому засіданні при розгляді справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування рішення третейського суду 18.06.2015, в той час коли рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків ухвалене 18.02.2014, тобто з пропуском строків передбачених ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України. При зверненні до суду заявник зазначала, що про рішення третейського суду вона дізналась лише 27.03.2015, проте клопотання про поновлення строку на звернення нею заявлено не було. В силу ч. 3 ст. 389-1 ЦПК України, заява подана після закінчення строку, встановленого ч. 2 цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Таким чином суд першої інстанції перш за все мав вирішити питання про поновлення строку або залишення заяви без розгляду. Разом з тим, судом першої інстанції, в порушення вимог процесуального Закону питання про поновлення строку вирішено не було, а суд апеляційної інстанції за відсутності вирішення цього питання в місцевому суді позбавлений такої можливості.
В силу п. 3 ст. 311 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляді до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постановленої ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої станції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2015 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: