17 лютого 2016року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання пункту договору недійсним, відновлення становища, розірвання договору та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2015 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання пункту договору недійсним, відновлення становища, розірвання договору та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Справа № 753/4600/15
№ апеляційного провадження 22-ц/796/1308/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність і необґрунтованість рішення суду, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, Правила надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» з усіма додатками та умовами, Умови відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, Умови встановлення кредитної лінії за поточними (картковими) рахунками, Умови відкриття та обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків, Умови підключення та користування системою Інтернет-банкінг, послугою СМС-банкінг, умови інших банківських продуктів, що будуть обрані клієнтом за заявою на підключення до певної послуги, попередньої інформації про умови кредитування фізичних осіб за кредитною лінією на картковому рахунку та в тарифах банку, не є складовою Договору від 23.12.2014 та не підлягають взагалі виконанню, внаслідок чого між ОСОБА_4 та Банком 23.12.2014 укладено договір банківського вкладу, а жодні умови кредитування не було узгоджено. Крім того, суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи щодо незаконності пунктів 2.1.18.1 та 2.1.18.2 Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками від 03.09.2014 (що діяли на момент підписання договорів) та від 25.11.2014, (що діяли на момент здійснення вказаних у позовній заяві операціях), та не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню. Також позивач зазначає, що суд дійшов неправосудного висновку щодо відсутності підстав для розірвання договору від 23.12.2014, оскільки банк допустив односторонню зміну умов договору, а тому договір мав бути розірваний. Суд, на думку позивача, проігнорував належний та допустимий доказ того, що грошова операція була здійснена до дати зміни курсу, та безпідставно відмовив позивачу в стягненні моральної шкоди. Разом з цим, позивач вказує, що в описовій частині рішення вказано інше місце постановлення рішення суду (м.Тернопіль), що також є підставою для скасування. В зв'язку з вищевикладеним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги,вважає рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Згідно з положеннями ст. 1091 ЦК України Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта.
Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір комплексного банківського обслуговування шляхом оформлення анкети-заяви, договору № 0048/008387-PR, згідно якого, було відкрито депозитні рахунки та поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 в українській гривні з встановленням кредитної лінії, який використовується за допомогою картки MasterCard.
Відповідно до умов укладених договорів позивач підтвердила укладення між нею та Банком договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» на умовах викладених в анкеті та заяві, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, Правилах надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» з усіма додатками та умовами, Умовах відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, Умовах встановлення кредитної лінії за поточним (картковим) рахунком, Умовах відкриття та обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків, Умовах підключення та користування системою Інтернет-банкінг, послугою СМС-банкінг, умов інших банківських продуктів, що будуть обрані клієнтом за заявою на підключення до певної послуги, попередньої інформації про умови кредитування фізичних осіб за кредитною лінією на картковому рахунку та в тарифах банку, з якими позивач ознайомилась, з ними погодилась і зобов'язалась їх виконувати. Позивачу також було відомо, що Правила та умови є публічною пропозицією (офертою) та розміщені на сайті Банку разом із анкетою та заявою (акцептом) складають договір.
Відповідно до умов укладеного договору валютою відкритого позивачу рахунку є Українська гривня.
Також позивач доручив банку договірне списання з усіх рахунків грошових коштів: 1) на користь Банку (в тому числі на рахунки обліку заборгованості клієнта перед Банком) грошових коштів необхідних для повернення (погашення) заборгованості клієнта перед Банком, яка виникла у зв'язку з виконанням або невиконанням/неналежним виконанням умов відповідних договорів, укладених між сторонами, в тому числі плати за надані Банком послуг з обслуговування в розмірі передбаченому Тарифами; 2) на відповідні рахунки Банку та/або відповідного бюджету сум грошових коштів в розмірах достатніх для повного виконання поданих клієнтом як на паперових носіях, так і в електронному вигляді заяви про продаж іноземної валюти та або заяви про купівлю іноземної валюти за іноземну валюту та/або заяви про купівлю іноземної валюти, в тому числі утримання комісій, податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України та інших сум в розмірах та валютах вказаних клієнтом у таких заявах (а.с.6).
Слід звернути увагу, що вказані умови містяться в анкеті № 004800002954 за особистим підписом позивача. А отже доводи апеляційної скарги про те, що сторонами не було узгоджено жодні умови проведення банківських операцій в іноземній валюті та укладена між ними угода не передбачала можливості кредитування є необґрунтованими.
Також необхідним є наголосити на тому, що в ході розгляду справи судом першої інстанції позивач заявляла про укладення між сторонами договору приєднання, умови якого є несправедливими і обмежують її права. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що Інструкції, Правила та Умови надання банківських послуг затверджені ПАТ «Укрсоцбанк» не є складовою договору від 23.12.2014, так як нею не підписувались, а тому взагалі не підлягають виконанню.
Перевіряючи вказані доводи, перш за все, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, згідно яких суд апеляційної інстанції перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
В суді першої інстанції позивач визнавала факт укладення договору приєднання, що вбачається з уточненої позовної заяви, а тому підстави для неврахування Інструкцій, Правил та Умов надання банківських послуг в ПАТ «Укрсоцбанк» у суду першої інстанції були відсутні.
Договором приєднання, в силу ч. 1 ст.634 ЦК України, є договір умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як і публічний договір, договір приєднання є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Враховуючи наведені характеристики, договір приєднання є одночасно і публічним договором.
Таким чином, діючим законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов в цілому. Оскільки Інструкції, Правила та Умов надання банківських послуг в ПАТ «Укрсоцбанк» є стандартними формами, то вираження позивачем волевиявлення на приєднання до них у формі анкети-заяви, свідчить про укладення між сторонами договору щодо надання комплексного банківського обслуговування, що в суді першої інстанції позивачем визнавалось. Тому доводи апеляційної скарги про безпідставне посилання суду першої інстанції на Умови надання банківських послуг, як на такі що не є умовами укладеного договору, відхиляються колегією суддів апеляційного суду.
Відповідно до умов договору Банк видав ОСОБА_1 платіжну картку MasterCard НОМЕР_2 (далі - Картка). Як стверджує сама позивач вона здійснювала користування карткою, зокрема, вносила грошові кошти на відкриті на її ім'я рахунки. 19.01.2015 ОСОБА_4 за допомогою картки здійснила операцію через мережу Інтернет на суму 9044 доларів США.
Банк відповідно до положень Договору щодо sms-банкінгу повідомив ОСОБА_1, що 19.01.2015 здійснено операцію на суму 9044 доларів США, і залишок на Картці становить 1775,47 грн.
Відповідно до п. 2.1.18.1 діючих на той час Умов відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, у разі, якщо валютою проведення з використанням картки є долар США, євро або гривня та така валюта відрізняється від валюти рахунку, Банк списує з рахунку кошти у валюті ведення рахунку у сумі, що еквівалентна сумі операції. Сума операції перераховується у валюту ведення рахунку за курсом, встановленим Банком на день списання. Інформація про курси Банку розміщується на сайті банку www.unicredit.com.ua.
Як стверджує позивач 19.01.2015 відбулося списання Банком коштів з карткового рахунку Банку. Курс конвертації долара до гривні в цей день становив 16,53 грн. за 1 дол. США. Інформація про цей курс взята з сайту банку www.unicredit.com.ua. Тобто, розрахунок суми операції для списання повинен бути наступним: 9044,00 х 16,53 = 149497,32 (грн.). Додатково списується комісія за здійснення операції у валюті відмінній від валюти рахунку в розмірі 3% від суми операції, тобто: 149497,32 х 3%=4484,92 (грн.). Таким чином загальна сума списання по операції мала становити: 149497,32 + 4484,92 = 153982,24 (грн.).
Однак, Банк зробив перерахунки суми операції та комісії за окремим курсом конвертації, який є суттєво завищеним та становить 21,20 грн. за 1 долар США., як зазначено в листі ПАТ «Укрсоцбанк» №17-290/96-1748 від 10.02.2015 (а.с.9).
Відповідно сума операції за розрахунками Банку склала: 9044,00 х 21,20 =191732,8 (грн.). Сума комісії за здійснення операції у валюті відмінній від валюти рахунку в розмірі 3% від суми операції склала: 191732,80 х 3%=5751,98 (грн.). Загальна сума списання по операції становить: 191732,80 + 5751,98 = 197484,78 (грн.).
Таким чином, у зв'язку з коливанням курсу валют має місце різниця 43502,54 грн. (197484,78 - 153982,24 = 43502,54).
Банк аргументував застосування іншого курсу валюти тим, що всі розрахунки між банками - учасниками платіжних систем відбуваються через кореспондентські розрахунки у валютах долар США/євро. Фінансове списання, отримане від банка-еквайєра було виставлено ПАТ «Укрсоцбанк» у доларах США 21.01.2015, а тому операція була проведена по курсу, який діяв на дату списання, що відповідає п. 2.1.18.1.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні визначаються Законом України «Проплатіжні системи та переказ коштів в Україні».
Згідно визначення наданого в ст. 1 Закону еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.
Статтею 8 цього Закону встановлені строки проведення переказу. Так, Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку (п.8.2). Разом з цим міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п.8.4.).
Отже здійснення Банком оспорюваної операції 21.01.2015, тобто протягом трьох днів не суперечить вимогам чинного законодавства, а надіслане позивачу sms-повідомлення свідчить також про виконання його доручення як клієнта, проте слід зазначити про неможливість ідентифікації цього повідомлення.
В силу ст. 27 цього Закону міжбанківський переказ здійснюється шляхом:
1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України; 2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку. Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків - своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту.
Міжбанківський переказ між банками - учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями електронних платіжних засобів - нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем (п.28.2 ст. 28 Закону).
Якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з рахунка клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішньобанківський кліринг (п.28.5 ст. 28 Закону).
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.1 ст. 30 Закону).
Таким чином, пункти 2.1.18.1 та 2.1.18.2. договору не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому твердження позивача про те, що вказані пункти мають бути визнані недійсними у зв'язку з невідповідністю нормам чинного законодавства відхиляються апеляційним судом. Також з наведеного вбачається відповідність дій Банку вимогам вказаного Закону.
Оскільки умовами укладеного між сторонами договору було передбачено, що застуванню підлягає курс валюти на день списання, що міжбанківський переказ проводиться протягом трьох днів і вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача, то підстав вважати наявність змін умов договору, як на тому наголошує позивач, не вбачається. Таким чином, відсутні підстави і для розірвання договору.
Твердження позивача про те, що операція була здійснена 19.01.2015, а не 21.01.2015 ґрунтуються на фото sms-повідомлення надісланого, як вказує позивач на її телефон. Натомість Банком представлена виписка по рахунку позивача згідно якого, датою операції вказано 19.01.2015, датою відображення 21.01.2015. Тобто проведення операції було завершено 21.01.2015. При цьому посилання представника на те, що дата відображення не є датою проведення операції є лише припущенням, а тому вказане не може бути підставою для скасування рішення суду. Крім того, в силу ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В даному випадку час проведення міжбанківської операції може бути підтверджений відповідними банківськими документами.
Доводи апеляційної скарги щодо нерівного зазначення місця ухвалення рішення також не можуть біти підставою для скасування, оскільки вказане, як вбачається з матеріалів справи, є опискою, яка підлягає виправленню в порядку передбаченому ст.219 ЦПК України.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави до його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2015 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: