79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.02.2016р. Справа№ 914/3446/15
Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі судових засідань ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи
за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м.Львів
до відповідача ОСОБА_4 підприємства “Астро”, м.Львів
про стягнення 123 271,19 грн.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_5 - представник (довіреність №01-7500 від 31.12.2014р.); ОСОБА_6 - юрисконсульт (довіреність №01-5090 від 08.10.2015р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал” до відповідача ОСОБА_4 підприємства “Астро” про стягнення 123 271,19 грн., з яких 78 742,82 грн. основний борг, 18 558,01 грн. пеня, 24 040,23 грн. інфляційні нарахування та 1 930,13 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 01.10.2015р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду в засіданні на 19.10.2015р.
Розгляд справи неодноразово відкладався, подальший хід розгляду справи відображено в ухвалах та протоколах суду.
Ухвалою суду від 14.12.2015р. розгляд справи відкладено на 21.01.2016р., з підстав наведених в даній хвалі.
Ухвалою суду від 14.12.2015р. призначено колегіальний розгляд справи №914/3446/15 у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.12.2015р. у склад колегії увійшли судді Петрашко М.М. та Щигельська О.І.
Ухвалою суду від 21.01.2016р. розгляд справи відкладено на 10.02.2016р., з підстав наведених в даній хвалі.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2016р. подав заяву (вх.№4863/16 від 08.02.2016р.), якою долучив до матеріалів справи уточнений розрахунок інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні представники позивача просили позов, згідно поданих уточнених розрахунків пені та інфляційних нарахувань, задоволити повністю, стягнути з відповідача 107 853,25 грн. з яких 78 742,82 грн. основний борг, 4 493,55 грн. пеня, 22 697,97 грн. інфляційні нарахування та 1 918,91 грн. 3% річних.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 14.12.2015р. та від 21.01.2016р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про відкладення розгляду спору на 10.02.2016р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79024 0525430 0 від 26.01.2016р., вручено - 29.01.2016р. (вх.№4196/16 від 02.02.2016р.).
Слід зазначити, що представником відповідача попередньо було подано відзив на позовну заяву (вх.№47961/15 від 06.11.2015р.), в якому він зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, відповідачвказує на те, що до травня 2013 року підприємство виконувало свої обов"язки за договором, однак у квітні 2013 року внаслідок невідомих для підприємства дій, дощові (талі) води перестали відводитись з території підприємства, і як наслідок, територія останнього постійно заливалась стоками. Відповідач посилається на лист позивача №04-1929 від 29.04.2013р. з якого вбачається, що представник позивача інформував Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради про те, що службою каналізації виявлено факт зміщення службою "Львівська залізниця" люку та засипки колодязя щебенем на колекторі Д-500 мм, внаслідок чого дощові стоки витікають з колодязя ПП "Астро" та течуть на вул.Пластову. Цим же листом позивач інформував, що дощовий колектор Д-500 по вул.Пластовій на балансі ЛМКП "Львівводоканал" не перебуває та ним не обслуговується.
На думку відповідача, виходячи із змісту листів позивача №04-2519 від 10.06.2013р. та №04-2758 від 21.06.2013р. останній не володіє мережею дощової каналізації, не обслуговує її, не відповідає за її технічний стан, не відповідає за негативні наслідки, які можуть виникати внаслідок аварії на мережі дощової каналізації, таким чином не надає відповідачу послуг по прийманню дощових (талих) стічних вод. За таких обставин, на думку відповідача, у нього відсутні підстави для оплати послуг в частині приймання дощових (талих) стічних вод, у зв"язку з чим позовні вимоги є безпідставні.
Станом на день розгляду спору (10.02.2016р.) від відповідача заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд,-
встановив:
28.10.2011р. між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" та ОСОБА_4 підприємством “Астро” (абонент) було укладено договір №303752 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір №303752), згідно якого "Львівводоканал" надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п.2.2.3. договору №303752 абонент зобов'язувався надати перелік своїх об'єктів (структурних підрозділів), які використовують воду (від яких приймаються стоки), згідно з Правилами користування, за формою, що відповідає додатку №1 до договору, повідомляти про зміни перелічених даних не пізніше 20-ти днів від їх виникнення.
Згідно п.2.2.4. договору №303752 абонент зобов'язувався сплачувати вартість наданих "Львівводоканалом" послуг за чинними тарифами, згідно з поданими рахунками. В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни інших умов договору.
Відповідно до п.3.4 договору №303752 нарахування плати абоненту за надані послуги здійснюється "Львівводоканалом" згідно з Правилами користування з часу фактичного користування послугами водопостачання та водовідведення.
Згідно п.3.5 договору №303752 оплата за послуги водопостачання та водовідведення (в межах встановлених лімітів водоспоживання і якісних та кількісних показників стічних вод) проводиться абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок "Львівводоканалу" коштів до 25 числа місяця, наступного за звітним. При цьому, в першу чергу погашається заборгованість абонента.
Послуги надані позивачем оплачуються відповідачем не повністю, з порушенням строків оплати визначених п.3.5. договору №303752.
До травня 2013 року відповідач сплачував надані йому послуги, однак станом на 01.09.2015р. заборгованість відповідача, за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, в тому числі й із приймання стічних вод згідно поданого позивачем розрахунку становить 78 742,82 грн.
Позивач керуючись умовами п.4.2. договору, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 4 493,55 грн.
Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних та інфляційні втрати, які згідно поданого ним уточненого розрахунку становлять 22 697,97 грн. інфляційних втрат та 1 918,91 грн. 3% річних.
Отже, загальна сума заборгованості, згідно поданого позивачем уточненого розрахунку, становить 107 853,25 грн., з яких 78 742,82 грн. основний борг, 4 493,55 грн. пеня, 22 697,97 грн. інфляційні нарахування та 1 918,91 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі укладеного з позивачем договору №303752 від 28.10.2011р. відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації м.Львова.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” та п.2.1. “Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27 червня 2008р. №190 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Відповідно до п.1.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
В додатку №1 до договору відповідачем зазначено два підрозділи підприємства, по яких він користується послугами ЛМКП "Львівводоканал" та відповідно до яких позивач проводить нарахування оплати послуг, а саме: вул.Пластова,6, м.Львів та вул.Кукурудзяна, 2, м.Львів.
Нарахування оплати здійснюється за послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі і за приймання дощових (талих) стічних вод.
Об"єми приймання дощових стоків визначені позивачем виходячи із даних наведених у Паспортах водного господарства ПП "Астро", що виконані на замовлення останнього та погоджені ЛМПК "Львівводоканал", а саме: 480 куб.м. в місяць по вул.Пластова,6 м.Львів та 720 куб.м. в місяць по вул.Кукурудзяна,2 м.Львів.
У квітні 2013 року дощові (талі) води перестали відводитись з території відповідача, як наслідок територію по вул.Пластовій у м.Львові було затоплено стоками.
Листом вих.№04-1929 від 29.04.2013р. позивач повідомив відповідача, що за результатами проведеного обстеження було виявлено, що в районі залізничного переїзду (що розташований поблизу території відповідача), при окучуванні щебню службою Львівської залізниці було зміщено та засипано колодязь щебнем на дощовому колекторі Д-500 м.м. Внаслідок чого дощові стоки витікають з колодязів ПП "Астро" на вул.Пластову. Для виправлення ситуації відповідачу запропоновано залучити Львівську залізницю з вини якої сталась аварійна ситуація. Повідомлено також, що дощовий колектор Д=500мм по вул.Пластова на балансі ЛМКП "Львівводоканал" не перебуває та не обслуговується.
Слід зазначити, що в абзаці 3 Технічних умов відповідача №15-978 від 16.03.2009р. на водопотачання та водовідведення по вул.Пластова,6 ум.Львові зазначено, що колектор Д-500 мм не перебуває на балансі ЛМКП "Львівводоканал".
Пунктом 1.3. Правил визначено, що позивач обслуговує лише ті мережі, які перебувають на його балансі.
30.09.2014р. комісією у складі працівників позивача, в присутності директора відповідача складено акт, в якому вказано, що дощові стічні води з території відповідача по вул.Пластова у м.Львові транспортуються дощовим колектором Д-500мм, який проходить через територію ПП "Астро", переходить через вул.Пластову, потім загальноспливним колектором через КНС-7 та ІУ-й колектор на першу чергу міських очисних споруд. Усі дощові та господарсько-побутові стоки району вулиць Пластова, Богданівська, Польова потрапляють на міські очисні споруди позивача.
Листом від 17.07.2013р. б/н відповідач просив позивача не нараховувати з квітня 2013 року плату за дощові стоки по вул.Пластова,6 у м.Львові, у зв"язку з ненаданням таких. Оплату за дощові стоки по вул.Кукурудзяній, 2 у м.Львові просив нараховувати згідно договору №303752 від 28.10.2011р.
30.07.2013р. позивач провів перерахунок відповідачу щодо нарахування оплати за дощові стоки по вул.Пластова,6 за квітень-червень 2013р. на суму 2 822,40 грн., що відображено у долученому до матеріалів справи розрахунку позовних вимог.
З вересня 2013 р. позивач почав нараховувати оплату за приймання дощових стічних вод в каналізаційну мережу позивача.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.2.2.4. договору №303752 абонент зобов'язувався сплачувати вартість наданих "Львівводоканалом" послуг за чинними тарифами, згідно з поданими рахунками. В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни інших умов договору.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплачує за надані послуги по прийманню дощових (талих) стічних вод за жодною із адрес вказаних у додатку 1 до договору.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання по договору №303752 від 28.10.2011р., оплату в строки визначені сторонами в п.3.5. договору №303752 за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод не здійснив, відтак у відповідача станом на 01.09.2015р. існує борг в сумі 78 742,82 грн.
Посилання відповідача на те, що позивач не виконує умови договору в частині приймання стічних вод не можуть, братись до уваги, оскільки всі дощові та господарсько-побутові стоки ПП “Астро” потрапляють на міські очисні споруди ЛМКП “Львівводоканал”, що підтверджується технічними умовами ПП “Астро”, викопіюваннями мереж території відповідача, актом обстеження від 30.09.2014р. Твердження ж відповідача про те, що стічні води ПП “Астро” потрапляють безпосередньо в річку Полтву насправді є підтвердженням того факту, що позивач приймає і очищає стічні води відповідача, оскільки з річки Полтви всі стічні води потрапляють на міські очисні споруди позивача.
Отже, вимоги позивача, про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги із забезпечення питною водою та приймання стічних вод в сумі 78 742,82 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2 договору №303752 у разі повної або часткової несплати вартості наданих послуг, абоненту, на несплачену суму, починаючи з 20 числа наступного за звітним місяця, за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,1 %.
Слід зазначити, що позивач при нарахуванні пені дотримувався вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, застосовуючи повдійну облікову ставку НБУ.
Водночас, перевіривши уточнений розрахунок пені, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню за період з березня 2015р. по серпень 2015р. на загальну суму 4 493,55 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач, свої зобов'язання за договором №303752 від 28.10.2011р. належним чином вчасно не виконував, допускаючи прострочку, відтак позивач правомірно нарахував 3% річних та втрати від інфляції.
Однак, представником відповідача подано заяву (вх.№54028/15 від 14.12.2015р.) про застосування строків позовної давності до вимог Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 підприємства “Астро” за договором №303752 від 28.10.2011р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.
За приписами статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За умовами ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається із поданого уточненого розрахунку позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 1 918,91 грн. три проценти річних (за період з червня 2012р. по серпень 2015р.) та 22 697,97 грн. інфляційних нарахувань (за період з вересня 2012р. по серпень 2015р.).
Перевіривши уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивач при їх нарахуванні частково пропустив загальний строк позовної давності, а саме по інфляційних за вересень 2012р. на суму 2,45 та по 3% річних за період з червня 2012р.по вересень 2012р. на суму 20,09 грн.
Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 1 898,82 грн. 3% річних за період з жовтня 2012р. по серпень 2015р., а також інфляційні нарахування на загальну суму 22 695,52 грн. за період з жовтня 2012р. по серпень 2015р.
Частиною 5 ст.267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку позовної давності, письмово не викладено свою нормативно та документально обгрунтовану позицію щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності.
Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення прав позивача, однак ним не було наведено поважних причин пропуску строку позовної давності, а відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 20,09 грн. трьох процентів річних (за період з травня 2012р. по вересень 2012р.) та 2,45 грн. інфляційних нарахувань (за вересень 2012р.), у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково. З відповідача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 107 830,71 грн., з яких 78 742,82 грн. основний борг, 4 493,55 грн. пеня, 22 695,52 грн. інфляційні нарахування та 1 898,82 грн. 3% річних.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно п.п.1.ч.2. ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні позову позивачем до стягнення заявлено 123 271,19 грн. та сплачено платіжним дорученням №8234 від 01.04.2015р. судовий збір на суму 1 827,00 грн.
Враховуючи, що ціна позову становить 123 271,19 грн., відтак при поданні позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 849,07 грн.
Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.п.2.23 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7 із змінами та доповненнями Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.
З огляду на вищевикладене, з позивача слід стягнути в дохід Державного бюджету України 22,07 грн. неодоплаченого судового збору при поданні позовної заяви.
Судовий збір в розмірі, відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 267, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 627-629, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства “Астро” (79056, м.Львів, вул.Пластова, буд.6; код ЄДРПОУ 23271196) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, м.Львів, Личаківський район, вул.Зелена, 64; код ЄДРПОУ 03348471) 78 742,82 грн. основного боргу, 4 493,55 грн. пені, 22 695,52 грн. інфляційних втрат, 1 898,82 грн. 3% річних та 1 617,46 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, м.Львів, Личаківський район, вул.Зелена, 64; код ЄДРПОУ 03348471) в дохід Державного бюджету України 22,07 грн. судового збору.
5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 15.02.2016р.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя Петрашко М.М.
Суддя Щигельська О.І.