79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.02.2016р. Справа№ 914/153/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», м. Харків
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія універсальні технології», м. Турка Львівської області
та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт», м. Дрогобич Львівської області
про: стягнення 78 779,86 грн. заборгованості за Кредитним договором № 11032430000 від 30.08.2006 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Зусько І.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30-1/53004 від 15.12.2015 року)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 23.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія універсальні технології» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» про стягнення 78 779,86 грн. заборгованості за Кредитним договором № 11032430000 від 30.08.2006 року.
Ухвалою суду від 18.01.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.02.2016 року. Ухвалою суду від 09.02.2016 року розгляд справи відкладено на 23.02.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем1 умов Кредитного договору № 11032430000 від 30.08.2006 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку останній просить стягнути солідарно з відповідачів1,2 на підставі укладеного між позивачем та відповідачем2 Договору поруки №37415 від 30.08.2006 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав. 22.02.2015 року на адресу суду повернувся направлений на юридичну адресу відповідача2 (вул. Самбірська, буд. 85, м. Дрогобич, Львівська область, 82111) поштовий конверт з копією ухвали суду від 18.01.2016 року про порушення провадження у справі з відміткою «за терміном зберігання». Відтак, відповідач2 належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
30.08.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія універсальні технології» (Позичальник) укладено Кредитний договір №11032430000 (Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 250000,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток №1 до договору) у повному обсязі не пізніше 25 серпня 2017 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних.
У відповідності до п.1.3.2. Кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 27 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.
Згідно з Додатком №1 до Кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п.1.3.5. Кредитного договору відбувається протягом перших п'яти днів кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» (Поручитель) укладено Договір поруки №37415 від 30.08.2006 року (Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов'язань перед Кредитором у повному обсязі, які виникли з Кредитного договору №11032430000 від 30.08.2006 р. (Кредитний договір), існують у даний час, можуть виникнути в майбутньому.
Як зазначив позивач у позовній заяві, Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідно до п.1.5. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника №26005050622700. Кредитні кошти отримані Позичальником двома траншами: перший - 02.02.2007 року в розмірі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), другий - 16.04.2007 року в розмірі 70000,00 грн. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.), що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Кредитним договором Позичальник не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам з лютого 2015 року, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед Банком.
15.10.2015 року Позичальнику та Поручителю направлені вимоги про погашення заборгованості, однак станом на 15.12.2015 року зобов'язання за Кредитним договором та Договором поруки не виконані.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог станом на 15.12.2015 року заборгованість відповідача1 за Кредитним договором становить 78779,86 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 86 коп.), з яких: 60221,46 грн. - кредитна заборгованість, 12591,01 грн. - заборгованість по процентах, 3874,99 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 2092,40 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем1 виникли на підставі укладеного між ними Кредитного договору № 11032430000 від 30.08.2006 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем2 укладено Договір поруки №37415 від 30.08.2006 року.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 345 Господарського кодексу України, у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до статті 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Кредитним договором відповідач1 не виконав його умов щодо вчасного погашення на вимогу Банку заборгованості за Кредитом, а також сплати на користь Банку процентів в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених Кредитним договором.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 144 % (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці. Але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
16.10.2015 року позивачем надіслано на адресу поручителя з вимогою №30-11/29704 про погашення заборгованості протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями фіскального чеку №7147 від 16.10.2015 р. та описом вкладення в цінний лист. Вказана вимога залишена поручителем без задоволення.
З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів1,2 заборгованості за Кредитним договором № 11032430000 від 30.08.2006 року у розмірі 78779,86 грн., з яких: 60221,46 грн. - кредитна заборгованість, 12591,01 грн. - заборгованість по процентах, 3874,99 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 2092,40 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1218,00 грн. слід покласти на відповідачів1,2.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553, 554, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути солідарно з боржників - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія універсальні технології» (82500, Львівська область, м. Турка, вул. Івана Франка, будинок 33; п/р 26005050622700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; код ЄДРПОУ 31147826) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, будинок 85; п/р 26005050713200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; код ЄДРПОУ 32613446) на користь стягувача - Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» (61001, м. Харків, просп. Московський, будинок 60; код ЄДРПОУ 09807750) 60221,46 грн. заборгованості по кредиту, 12591,01 грн. заборгованості по процентах, 3874,99 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 2092,40 грн. пені за прострочення сплати процентів та 1218,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2015 р.
Суддя Кидисюк Р.А