22.02.2016 року Справа № 904/7416/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.
секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.
за участю представників сторін:
від відповідача: Кісуріна В.С., довіреність №03/02 від 18.02.2016 р., представник;
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 року
по справі № 904/7416/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", м. Бровари Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПАН"-АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадянина ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
про відшкодування 49000 грн. 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу
1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015року (суддя Воронько В.Д.) у справі № 904/7416/15 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи посвідчується, що позивач добровільно виплативши страхове відшкодування, фактично визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 16 лютого 2015 року страховим випадком. Прийняття такого рішення підтверджує факт того, що позивач був обізнаний про всі обставини справи, учасників ДТП, мав необхідний обсяг інформації та документів про дорожнього-транспортну пригоду, а тому визнав наявність підстав для виплати страхового відшкодування потерпілій особі. За таких обставин слід визнати відсутність порушень прав позивача з боку будь-яких осіб, в тому числі відповідача та винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_2
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.
Не погодившись з рішенням господарського суду, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що підставою для звернення позивача з позовом до відповідача є той факт, що водій відповідача ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21073 д/н НОМЕР_1, після вчинення ним ДТП не повідомив страховика про настання ДТП у строки та в порядку, що визначений п.п. 33 1.4. п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відтак, оскільки на водія покладено обов'язок повідомити страховика про ДТП, а відповідач не доводить своїх заперечень проти позову, зазначаючи що таке повідомлення з боку водія відбулося та звертаючи увагу на встановлене саме законом, а не висновком Верховного суду України, право на регресний позов, позовні вимоги ПрАТ «СК «Альфа Страхування» є законними та обґрунтованими.
3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що факт повідомлення позивача про ДТП, яке сталося 16 лютого 2015 року, підтверджується самим позивачем в своєму листі за вих. № 0263.609.15.01-0640.02 адресованому ТОВ «Тайпан - «Агентство безпеки», зі змісту якого вбачається, що 16 лютого 2015 ПрАТ «СК «Альфа страхування» було повідомлено про випадок який мав ознаки страхового, та який стався м. Кривий Ріг, вул. Бикова за участю автомобілів марки ВАЗ 21073, номерний знак НОМЕР_7 та марки «SKODA SUPERB», номерний знак НОМЕР_2
До того ж, позивач добровільно виплативши страхове відшкодування, фактично визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 16 лютого 2015 року страховим випадком. Прийняття такого рішення в свою чергу підтверджує факт того, що позивач був обізнаний про всі обставини справи, учасників ДТП, мав необхідний обсяг інформації та документів про дорожнього - транспортну пригоду, будь-які підстави для невиплати страхового відшкодування у Позивача були відсутні.
Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
22.02.2016р. від представник ПрАТ "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату через неможливість прибути до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 22.02.2016р. о 15:30. Також в клопотання зазначено про підтримку доводів апеляційної скарги.
Клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін задоволенню не підлягає, оскільки позивач був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, а надання повноважень на представництво інтересів позивача не обмежено будь-яким колом осіб.
Третя особа не використала своє право бути присутньою у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:
13.03.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙПАН"-АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №АС/3732548, строк дії якого з 16.03.2014р. до 15.03.2015р..
Згідно умов полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн. Відповідно до полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_3. (а.с. 09)
16.02.2015 в м. Кривий Ріг по об'їзній дорозі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ВАЗ 21073 д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який не врахував безпечну швидкість руху та допустив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, в наслідок чого транспортному засобу SKODA SUPERB д/н НОМЕР_5 було завдано механічних пошкоджень.
Факт дорожньо-транспортної події та пошкодження вказаного транспортного засобу зафіксований відділенням Державтоінспекції Криворізького ГУМВС України в Дніпропетровській області у довідці № 57880236 від 16.02.2015. (а.с.11)
Винним у скоєнні дорожньо-транспортної події був визнаний водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2, що підтверджується постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21.04.2015 у справі № 214/1799/15-п про притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с. 13)
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу SKODA SUPERB д/н НОМЕР_5, 27.02.2015 проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу. (а.с 17)
Вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_6 в результаті його пошкодження в ДТП складає 63166,21 грн. за звітом ТОВ "Юніверсал Асістанс-Україна" № 70/75.04.15 від 06.04.2015 та ремонтною калькуляцією № 70/75/ІІА14 від 06.04.2015. (а.с. 1824)
Страховою компанією "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" 14.04.2015 складено розрахунок суми матеріального збитку, на суму 49000,00 грн. та складено страховий акт № 0263.609.15.01.01, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 49000,00 грн. (а.с. 25-26)
Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, проведеного позивачем, 29.04.2015 ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" здійснило страхову виплату на користь власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 49000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8130 від 29.04.2015 та витягом з відомості про виплату страхового відшкодування коштів № 130 від 29.04.2015. (а.с. 27)
Враховуючи, що ОСОБА_2, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Тайпан» - Агенство Безпеки» та керував забезпеченим транспортним засобом ВАЗ 21073 д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Тайпан» - Агенство Безпеки» згідно полісу № АС/3732548, позивачем направлено відповідачу претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 49 000,00 грн. (а.с. 28)
12.06.2015р. ПрАТ «СК «Альфа Страхування» отримано відповідь на претензію від ТОВ «Тайпан» - Агенство Безпеки» в якій підприємство відмовляє у задоволенні претензії позивача, пояснюючи це тим, що водій транспортного засобу письмово повідомив про настання ДП страховика з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. (а.с. 29)
Проте позивач наполягає на тому, що ПрАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" не було повідомлено ні водієм ні страхувальником відповідно до п.п. 33 1.4. п. 33.1 ст 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі чого у позивача виникає право на регрес.
5. Мотиви з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті постанови.
Згідно з ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Підпунктом 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення ДТП) передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП.
Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необгрнутованим виплатам.
У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; водій відповідача, як винна особа в ДПТ, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач настання страхового випадку визнав, добровільно сплатив страхове відшкодування.
Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015рю №6-284цс15)
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тобто, пред'являючи регресну вимогу позивач повинен був довести, що кошти, які він виплатив потерпілому, мав би виплачувати відповідач та довести наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про відсутність доказів повідомлення про ДТП водієм ОСОБА_2 , однак зазначена обставина не є безумовною підставою для стягнення на користь страховика сум виплаченого ним страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки порушення водієм відповідача вимог ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині не повідомлення страховика про подію має мати негативні наслідки для останнього у вигляді завдання саме цією протиправною поведінкою матеріальної шкоди .
Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначені підстави за яких може бути відмовлено у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) а саме:
навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку.
вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач добровільно виплативши страхове відшкодування, фактично визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 16 лютого 2015 року страховим випадком. Прийняття такого рішення підтверджує факт того, що позивач був обізнаний про всі обставини справи, учасників ДТП, мав необхідний обсяг інформації та документів про дорожнього-транспортну пригоду, а тому визнав наявність підстав для виплати страхового відшкодування потерпілій особі згідно договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, факт повідомлення позивача про ДТП, яке сталося 16.02.2015р. підтверджується інформацією, яка міститься у заяві про настання страхового випадку у розділі «повідомлення про подію», в якому зазначено про повідомлення страховика 16.02.15 об 11год.15 хв., тобто через 10 хвилин після того як сталося ДТП (а.с.14) та листом позивача за вих. №0263.609.15.01-0640.02 адресованому ТОВ «Тайпан-«Агентство безпеки», в якому ним визнається факт повідомлення про випадок, який має мав ознаки страхового. (а.с. 30)
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції ставить під сумнів подання заяви про здійснення страхового відшкодування потерпілою ОСОБА_3 Натомість у рішенні йде мова про те, що в заяві про настання страхового випадку та страхового відшкодування від 16.02.2015р. не вбачається відомостей про причетність до ДТП саме забезпеченого транспортного засобу відповідача. Обставини подання чи не подання заяви потерпілою особою та наявність чи відсутність підстав для виплати страхового відшкодування не є предметом розгляду у цій справі. Факт виплати позивачем страхового відшкодування у сумі 49000грн. потерпілому судом встановлено і саме ця обставина має значення для вирішення спору про стягнення шкоди в порядку регресу.
Оскільки матеріалами справи не доведено наявність повного складу цивільного правопорушення відповідачем, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" - залишити без змін.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 року у справі №904/7416/15 - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Н.Л. Величко
Суддя О.В. Березкіна
Суддя І.М. Подобєд