ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23 лютого 2016 р. Справа № 909/1368/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 0928", вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ, 76007
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Стандарт-ІФ", АДРЕСА_1, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 6704,70 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 02.11.15р.,
від відповідача: не з"явились.
Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство - 0928" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Стандарт-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 6704,70 грн., в тому числі 5791 грн. основного боргу, 563,12 грн. - 3% річних та 350,57 грн. інфляційних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.15р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 11.01.16р. Ухвалою суду від 11.01.16 розгляд справи відкладено на 23.02.16.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договорів Про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів з суб"єктами господарської діяльності, які не мають власних контейнерів №6182 від 16.08.12 та 6224 від 01.11.12 щодо повної оплати вартості наданих послуг.
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме в судовому засіданні 11.01.16 та ухвалою від 11.01.16.
В засіданні суду 11.01.16 представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відповіді на позов №131 від 30.12.15 (вх.187/16 від 11.01.16), а саме зазначає, що позивач не надає відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів, оскільки на території підприємства жодного разу не було зафіксовано автотранспорту позивача, про що додав ряд листів з орендарями та охорони. З території підприємства вивіз сміття проводиться власним транспортом, про що позивач неодноразово повідомлявся.
Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №196 від 03.04.12 затверджено протокол №04 від 16.03.12 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів, яким Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство - 0928" (позивач по справі) визначено виконавцем послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів у м.Івано-Франківську.
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема: на (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Згідно ст.20 даного Закону споживач зобов"язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 п.п.1,5 даної статті). Виконавець зобов"язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (п.3 ч.2 ст.21 даного Закону).
На виконання рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №196 від 03.04.12, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" між сторонами по справі укладено договори Про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів з суб"єктами господарської діяльності, які не мають власних контейнерів №6182 від 16.08.12 та 6224 від 01.11.12.
Згідно п.1.1. договорів, Виконавець зобов"язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (крім габаритних і будівельних відходів за розмірами 50*50*50 см.), а Споживач зобов"язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами, у строки і на умовах передбачених договорами.
Місячна вартість послуг по договору №6182 від 16.08.12 становить 100 грн., а по договору 6224 від 01.11.12 - 171 грн. (п.3.5. договорів).
Відповідно до п.4.1 договорів розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із вивезення та збирання твердих побутових відходів вноситься не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем на підставі виставлених позивачем рахунків та актів виконаних робіт.
Позивач зазначив, що відповідач ігнорує виставлені рахунки, не підписує акти виконаних робіт та не здійснює оплату за надані послуги, в зв"язку з чим станом на 02.12.15 виникла заборгованість в сумі 5791 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №6182 від 16.08.12, позивачем, в період з 31.08.12 по 30.11.15, а по договору 6224 від 01.11.12 в період з 30.11.12 по 30.11.15 надавалися відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується шляховими листами, копії яких долучено до матеріалів справи. В порушення договірних зобов'язань відповідач частково виконав зобов"язання щодо оплати отриманих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по договору №6182 від 16.08.12 в сумі 2200 грн., а по договору 6224 від 01.11.12 - 3591 грн., всього в сумі 5791 грн.
В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки договір №266 від 02.01.10 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.
В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так як в даному випадку позивач не надав належного доказу вручення відповідачу рахунків на оплату, зобов"язання по оплаті виникло відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Такою є претензія №597 від 02.11.15, яка вручена відповідачу 09.11.15 (а.с.10-11), яка відповідачем залишена без задоволення.
Заперечення відповідача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
У відповіді на лист №40 від 07.04.15 (№271 від 05.06.15) позивач зазначив відповідачу, що вивіз твердих побутових відходів здійснюється не з території відповідача, а з спеціально обладнаних контейнерних майданчиків, оскільки згідно умов укладених договорів у відповідача не має власних контейнерів. У вказаному листі позивач запропонував відповідачу, що якщо він бажає щоб вивіз твердих побутових відходів здійснювався з його території, необхідно переукласти нові договори Про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів з суб"єктами господарської діяльності, які мають власні контейнери або використовують контейнери позивача.
Крім того, зазначені договори укладено в письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Станом на час розгляду даної справи, зазначені договори не розірвано, рішення органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу, які слугували підставою для його укладення, не скасовані у встановленому законом порядку, таких доказів сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 5791 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
В стягненні 563,12 грн. - 3% річних та 350,57 грн. інфляційних належить відмовити, оскільки вони нараховані за період, коли зобов"язання по оплаті ще не виникло (претензія №597 від 02.11.15).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1218 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 610-612, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 0928" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Стандарт-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 6704,7 грн. - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Стандарт-ІФ" (АДРЕСА_1, 76018, код 31524853) на користь Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 0928" (вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ, 76007, код 03345863) - 5791 (п"ять тисяч сімсот дев"яносто одну) грн. 00 коп. основного боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В стягнення 563,12 грн. - 3% річних та 350,57 грн. інфляційних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
повне рішення складено 25.02.16
Суддя Г.З. Цюх