Справа № 703/4318/15-ц
2/703/57/16 .
18.02.2016 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гудзюка І.В.
при секретарі Покотиленко І.В., Бондаренко А.І.,
за участю представників
позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачки - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення місць загального користування,-
встановив:
У липні 2015 року ТОВ «Сміла Енергоінвест» звернулося до суду із позовом, який в подальшому уточнювали до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги із централізованого опалення місць загального користування, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є постачальником теплової енергії до будинку №52 по вул. Б. Хмельницького в м. Сміла. Співвласники квартирі №55 цього будинку у співвідношенні 2/3 до 1/3 є відповідачі, які встановили у своїй квартирі індивідуальне опалення та від'єднались від системи центрального теплопостачання, а тому зобов'язані оплачувати позивачу послугу з опалення місць загального користування.
Позивач стверджує, що відповідачі не оплачують за послугу опалення місць загального користування у відповідному будинку, в зв'язку з чим у них утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію на суму 476 грн. 51 коп. Просить стягнути з відповідачів у співвідношенні до їх часток у праві власності на квартиру заборгованість по оплаті наданих послуг з опалення місць загального користування в сумі 476 грн. 51 коп., а саме, із ОСОБА_4 - 317 грн. 68 коп., із ОСОБА_5 - 158 грн. 84 коп. та судові витрати по справі в зв'язку із сплатою судового збору.
Відповідачі, заперечуючи проти позову вказують, що фактично вони не отримують послугу з централізованого опалення місць загального користування, оскільки опалювальні прилади в під'їзді №5 будинку №52 по вул. Б. Хмельницького в м. Сміла, де розташована належна їм квартира, відсутні, як відсутнє і підвальне приміщення під їх під'їздом, а тому відсутні і розподільчі трубопроводи, за втрату тепла на яких проводить нарахування позивач.
Заслухавши представників позивача та відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Рішенням виконкому Смілянської міської ради № 661 від 21 червня 2007 року, до якого внесено зміни рішенням виконкому Смілянської міської ради № 651 від 20 жовтня 2010 року, визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді, яким в тому числі визначено і позивача. Також рішеннями виконкому Смілянської міської ради №652 від 20 жовтня 2010 року та № 261 від 22 квітня 2011 року встановлені тарифи на послуги з теплопостачання для населення. Починаючи з листопада 2014 року позивачу встановлені тарифи на послуги з теплопостачання для населення, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №146 від 17 жовтня 2014 року.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, їх учасниками відповідно є власник, споживач, виконавець, виробник. За ст. 20 цього ж Закону України споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Разом з тим, відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє споживачів від оплати наданих їм житлово-комунальних послуг за затвердженими в установленому порядку тарифами, що прямо передбачено ч. 2 ст. 162 Житлового кодексу України та п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
На підтвердження своїх вимог позивач посилався на те, що за п. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Також представник позивача посилалась на те, що відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути акти цивільного законодавства та акти органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. В даному випадку такими є Постанова КМУ № 630 та рішення виконкому Смілянської міської ради про визначення надавачів послуги та встановлення тарифів на відповідні комунальні послуги.
Крім того додатком до Наказу № 47 від 22 лютого 2008 року Мінжитлокомунгоспу являються рекомендації щодо застосування вказаної Методики, де зазначено, що в ній наведені розрахункові усереднені дані річного споживання теплової енергії на опалення МЗК для будинків, зведених за типовими для всіх областей України проектами масових серій до 1995 року, за умов додержання закладених в проекті архітектурно-конструктивних та інженерних рішень, якими можна скористатися для розрахунків при відсутності проектних даних. Розрахунок вартості відповідної послуги проводиться згідно СніП2.04.05-91.
Також з пояснень представників ТОВ «Смілаенергоінвест» вбачається, що оплата за опалення МЗК є фактично компенсацією втрат, які несе теплопостачальна організація при наданні послуг з теплопостачання, в тому числі і до багатоповерхових будинків. Компенсація цих втрат визначена відповідною Методикою, якою користується і позивач при здійсненні нарахувань. Опалення МЗК здійснюється через втрати тепла на розподільчих трубопроводах у підвалах, огороджувальних конструкціях, якими є стіни квартир, де здійснюється централізоване теплопостачання, та за рахунок труб подачі тепла, що йдуть по квартирах у перекриттях між поверхами. Для визначення втрат на розподільчих трубопроводах, в зв'язку зі скаргами споживачів послуги, у 2011 році у всіх будинках була проведена перевірка стану ізоляції на цих трубопроводах, визначена їх довжина та діаметр, про що складено відповідні акти по кожному будинку. В будинку, де проживають відповідачі така перевірка також була проведена із зазначенням, по яких трубах дотримано нормативів щодо їх ізоляції, а по яких ні (а.с.13). Оскільки даний будинок є типовим, побудови до 1995 року, то при розрахунку плати за МЗК, враховуються втрати тепла на розподільчих трубопроводах, що відповідають нормативу при будівництві, хоча фактично ці втрати є більшими. Крім того через високу плату за МЗК, яка виходить при нарахуванні з чітким дотримання вимог Методики, підприємство прийняло рішення про взяття на себе частини втрат та з лютого 2013 року при здійсненні розрахунків враховується лише показник по розподільчих трубопроводах у підвалах, без врахування втрат через огороджувальні конструкції та міжповерхові перекриття, а також враховується усереднений 4% показник втрат від теплового навантаження на будинок, оскільки нормативними документами він передбачений в межах від 2% до 7%. Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с.12).
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
В запереченнях на позов відповідачі вказують, що в під'їздах №№4,5 будинку №52 по вулиці Б. Хмельницького в м. Смілі з часу вводу в експлуатацію будинку та по даний час відсутні прилади обігріву на сходових клітках та відсутні підвальні приміщення, що вбачається із акту від 10 вересня 2015 року, складеного головою правління ОСББ «Ісіда» ОСОБА_6 та мешканцями будинку.
Разом з тим, в ході розгляду справи під час допиту в якості свідка голови правління ОСББ «Ісіда» ОСОБА_6, а також після надання додаткових пояснень представника позивача ОСОБА_2 з'ясувалося, що підвальні приміщення, в яких розміщені розподільчі трубопроводи подачі теплоносія до квартир під будинком існують, проте вхід до цих підвальних приміщень розташований не зі сторони входу до житлових під'їздів, а із протилежної сторони. Зазначені обставини визнали і відповідачі.
Правомірність розрахунку, наданого позивачем, відповідачем не спростована.
Таким чином суд приходить до висновку, що нарахування оплати за МЗК товариством здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів, відповідачі послугу фактично отримують, відповідно до існуючих нормативних документів, а тому повинні її оплачувати, в зв'язку чим позов підлягає до задоволення.
Оскільки відповідачі не заявляли про застосування до спірних правовідносин позовної давності позовні вимоги про стягнення із них на користь позивача заборгованості по оплаті МЗК за період із жовтня 2010 року по лютий 2015 року в сумі 476 грн. 51 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі пропорційно до їх часток у праві власності на квартиру, а саме: із ОСОБА_4 слід стягнути 317 грн. 68 коп. (476,51грн. х 2/3), а із ОСОБА_5 158 грн. 84 коп. (476,51грн. х 1/3).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягають стягнення і судові витрати по сплаті судового збору: із ОСОБА_4 підлягають стягненню 81 грн. 20 коп.. а із ОСОБА_5 - 40 грн. 60 коп.
На підставі ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 19,20 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги, ст. ст. 24, 25 ЗУ „Про теплопостачання», постанови КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення місць загального користування задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення місць загального користування за період із жовтня 2010 року по лютий 2015 року відповідно 317 грн. 68 коп. та 158 грн. 84 коп., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору відповідно 81 грн. 20 коп. та 40 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуючий: І. В. Гудзюк