Номер провадження: 22-ц/785/287/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Гончаренко В. М.
18.02.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.
суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,
з участю секретаря Ярахмедова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на заочне рішення Кодимського районного суду Одеської області від 16.01.2014 року, -
встановила:
Позивач ПАТ «Комерційний банк «Надра»» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 048, 06 доларів США (176 230,16 грн.), посилаючись на те, що 22 жовтня 2007 року між позичальником - ОСОБА_2 і поручителем ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», укладений договір «Автопакет» та наданий кредит в іноземній валюті у розмірі 30 570 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 передав у заставу транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero”.
Відповідно до п. 1.1.3.1 кредитного договору за користування кредитом встановлювалася відсоткова ставка в розмірі 12,5% на рік.
Кінцевий термін повернення кредиту та відсотків - 21 жовтня 2014 року.
Через невиконання відповідачами своїх зобов'язань перед банком, загальний розмір заборгованості відповідачів станом на 18 червня 2013 року становить 22 048, 06 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 176 230, 16 грн.
Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на користь банку зазначену суму заборгованості і судовий збір.
Заочним рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 16.01.2014 року постановлено заочне рішення відповідно до 224 ЦПК України, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Представник ОСОБА_3, ОСОБА_2 - ОСОБА_4, вважаючи заочне рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, 17.09.2015 року надав до суду апеляційну скаргу про скасування заочного рішення з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно договору «Автопакет» №05/10/2007/840-К/928 від 22 жовтня 2007 року ОСОБА_2 отримав грошовий кредит від ВАТ «Комерційний Банк «Надра» в сумі 30 570 доларів США
для придбання автомобіля марки «Mitsubishi Pajero”, 2007 року випуску.
Згідно цього ж договору, поручителем по зобов»язанням ОСОБА_2 виступила відповідач ОСОБА_3
Відповідно до п.1.1.3.1 договору за користування кредитом встановлювалася відсоткова ставка в розмірі 12,5% на рік. Кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків за користування ним визначено 21 жовтня 2014 року.
Згідно п.4.3 договору відповідач ОСОБА_2 зобов»язався забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у встановлені договором терміни, які визначені п.п.2.2.1 і 2.2.2 договору, згідно до яких він зобов»язався кожного місяця сплачувати встановлені мінімальні суми по погашенню кредиту.
П.4.2.5, 5.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасного або не в повному обсязі сплати чергового платежу банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов»язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором.
У разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України зобов»язання повинні бути виконані у встановлений строк його виконання.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов»язаний повернути кредитодавцю грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п.3.2.2 договору, поручитель відповідає перед банком у тому ж об»ємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банку вимагати виконання зобов»язань, передбачених кредитним договором, повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.
Згідно ст.554 ЦК України при порушенні боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя.
Доводи апеляційної скарги, що банком не враховані платежі, які здійснювались на погашення кредиту з жовтня 2008 року по квітень 2012 року, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, всі платежі, в тому числі, і зазначені відповідачами, враховані банком при проведенні розрахунку заборгованості.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ОСОБА_2, як позичальник за кредитним договором, свої зобов»язання щодо погашення кредиту належним чином не виконує, а тому з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягає стягненню солідарно на користь позивача заборгованість у сумі 22 048, 06 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 176 230, 16 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 17 257, 76 доларів США, що еквівалентно 137 941, 28 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 290, 11 доларів США, що еквівалентно 2 318, 85 грн., пеня за прострочення сплати кредиту становить 1 443, 19 доларів США, що еквівалентно 11 535, 43 грн., штраф за порушення виконання умов договору становить 3 057, 00 доларів США, що еквівалентно 24 434, 60 грн.
Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.
При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.
Скаржникне надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Кодимського районного суду Одеської області від 16.01.2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з набрання законної сили.
Головуючий В.М.Гончаренко
Судді Н.В.Комаровська
ОСОБА_5