Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«21»березня 2007 року справа №35/553-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників:
позивача - Гурник Н.А., Карнаух Д.В.
відповідача - Подкуйко А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ідповідача (вхідний № 554Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2007 року по справі № 35/553-06
за позовом Акціонерного товариства «Харківелектро»(п. Васищево)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Україна»(місто Харків)
про стягнення 225442,70 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 15 січня 2007 року по справі №35/553-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 90000,00 грн. суми передоплати, 82882,70 грн. вартості переданого для виконання робіт матеріалу, 52560,00 грн. суму не отриманого прибутку, 2254,42 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, та не відповідність висновків обставинам справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, разом з тим його уповноважений представник у судовому засіданні просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення а оскаржуване рішення -без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що:
між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 16 на капітальний ремонт покрівлі складського приміщення від 01 червня 2006 року, відповідно до п.1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок на свій страх і ризик виконати роботи з капітального ремонт покрівлі складського приміщення відповідно кошторисної документації у три етапи, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані відповідачем, роботи. Відповідно до п.1.4. договору відповідач зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту одержання авансу приступити до виконання робіт. Таким чином, позивач 02 червня 2006 року перерахував відповідачу суму авансу в розмірі 90000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 02 червня 2006 року. Відповідно до п.2.2. спірного договору термін кожного окремого етапу складає 60 календарних днів, отже відповідач повинен був розпочати перший етап роботи не пізніше 07 червня 2006 року та закінчити перший етап робіт в строк до 07серпня 2006 року в обсязі 5960 кв. м.
Згідно Акту приймання виконаних робіт № 1 за липень 2006 р. відповідач виконав капітальний ремонт покрівлі складських приміщень на першому етапі обсягом 4750 кв. м., позивач сплатив за виконані відповідачем за цим актом роботи в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 10 від 26 липня 2006 року та № 2 від 27 липня 2006 року та здійснив попередню оплату другого етапу робіт в розмірі 90000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 27 липня 2006 року. Таким чином, відповідач повинен був розпочати другий етап роботи не пізніше 02 серпня 2006 року та закінчити другий етап робіт в строк до 01 жовтня 2006 року обсягом 7125 кв. м.
В зв'язку з тим, що відповідач призупинив роботи, позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 103) про усунення недоліків, а саме того, що відповідач не провів розбір та видалення покрівлі з рулонних матеріалів та не виконав роботи з улаштування цементної вирівнюючої стяжки. Однак, відповідач другий етап робіт, в строк передбачений спірним договором не виконав, з урахуванням чого позивач 05 жовтня 2006 року повторно звернувся до відповідача з вимогою надати графік виконання робіт другого етапу. Відповідач надав відповідь, щодо порушення терміну виконання робіт та гарантував виконати роботи по другому етапу в строк до 20 жовтня 2006 року, однак, ніяких дій щодо виконання робіт не здійснив. Таким чином, 16 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення передоплати за другий етап в сумі 90000,00 грн. та покрівельних матеріалів, переданих для виконання робіт. Відповідач отримав даний лист-вимогу, але ніяких дій щодо повернення грошових коштів відповідач не здійснив.
Як встановлено в процесі розгляду справи, позивач для виконання робіт за умовами спірного договору та за «Актами приймання-передачі матеріалів для виконання ремонтних робіт згідно Договору № 16 від 01 червня 2006 року»від 03 липня 2006 року, 01серпня 2006 року, 01вересня 2006 року передав відповідачу Унифлекс ЭПП та Унифлекс ЭКП сланець на загальну суму 236103,50 грн. Відповідач виконав роботи на суму 153220,80 грн., з урахуванням чого заборгованість відповідача перед позивачем за надані матеріали складає 82882,70 грн. Суд, розглянувши вимогу в цій частині стягнення визнав її обґрунтованою, доведеною документально матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму неотриманого прибутку в сумі 52560,00 грн., посилаючись на те, що в зв'язку з тим, що відповідач не виконав роботи за спірним договором в повному обсязі, позивач не мав можливості здавати орендарям складські приміщення та не зміг укласти Договір оренди з ТОВ «Слобожанський шифер»та отримати прибуток в розмірі 52560,00 грн. Розглянувши цю вимогу, суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму передоплати в розмірі 90000,00 грн. Вимогу в цій частині стягнення суд визнав такою, що підлягає задоволенню, оскільки вона є обґрунтованою, доведеною документально, матеріалами справи, передбаченою спірним договором, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги суд задовольнив в повному обсязі та витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу поклав на відповідача.
Разом з тим викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, через що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області не повністю забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи та не надав необхідної у такому випадку оцінки доказів в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Задовольняючи ( з врахуванням відмови позивача від подальшого виконання укладеного між сторонами по справі договору підряду) позовні вимоги стосовно повернення суми передплати у розмірі 90000 гривень за другий етап робіт, вартості переданих для виконання робіт матеріалу у розмірі 52560 гривень, господарський суд Харківської області в частині стягнення з відповідача 52560 гривень неодержаного прибутку врахував лише наміри позивача на укладання з іншою особою договору оренди частини належних позивачу приміщень ( про що свідчать відповідні листи позивача та ТОВ «Слобожанський шифер»). Але при цьому позивач не довів, що ним були узгоджені з вказаним вище товариством істотні умов договору оренди, і в тому числі стосовно місця розміщення відповідних приміщень та те, що саме невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань призвело до неможливості укладання позивачем зазначеного вище договору оренди з ТОВ «Слобожанський шифер». Наведена позивачем сума неодержаного прибутку жодним належним та допустимим доказом не підтверджена ( і насамперед документально обґрунтованим розрахунком розміру та загальної вартості можливої орендної плати, яку позивач вважав можливим отримати). Через зазначені обставина колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення сум неодержаного прибутку, оскільки позивач не довів наявність вини відповідача в цьому.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2007 року у справі №35/553-06 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Україна»(61085, пр-т .Жуковського, 3, к.264, м. Харків, код ЄДРПОУ 32439612, п/р 26006052296487 в ХФ «Приватбанк», МФО 351533) на користь Акціонерного товариства «Харківелектро»(62495, вул. Промислова, 11, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 05404707, п/р 26007845101060 в ХОФ «Укрсоцбанк», МФО 351016) 52560 грн. неодержаного прибутку скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.В.Афанасьєв
суддя
А.І.Бухан
суддя
О.В.Шевель