15 лютого 2016 року м. Київ К/800/3523/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012
у справі № 2а/1770/2340/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарненський завод високовольтних опор»
до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2012, залишеною ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012, позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ №0001022340/0 від 26.10.2010, №0001022340/1 від 18.11.2010, №0001022340/2 від 27.01.2011 визнано протиправними та скасовано.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт № 468/23-345770077 від 14.10.2010.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 21487008 грн., в тому числі за II кв. 2009 року в сумі 19301200 грн., за III кв. 2009 року - 2185808 грн. та донараховано податок на прибуток в загальній сумі 530221 грн., в т.ч. III кв. 2009 року в сумі 243039 грн., IV кв. 2009 року в сумі 281230 грн., II кв. 2010 року в сумі 5952 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 форма «Р» № 0001022340/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» усього 765422,9 грн., у тому числі за основним платежем 530221 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 235201,9 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Щодо віднесення позивачем до валових витрат курсової різниці, нарахованої на непогашене тіло кредиту, у зв?язку із зміною курсу валют в сумі 2185808 грн. за 3 квартал 2009 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Рівне укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 23/07 від 11.01.2007. Договором № 1114/08 від 31.10.2008 до кредитного договору № 23/07 від 11.01.2007 було внесено зміни, а саме: банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5844350,00 доларів США.
За даними бухгалтерського обліку позивача кредитні кошти обліковувалися на рах.602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті». Курсові різниці, нараховані на залишок основної суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті по непогашеній заборгованості в сумі 2185808 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат в III кварталі 2009 року. Від'ємна різниця між результатом перерахунку балансової вартості заборгованості включена до валових витрат та відображена проводками: Дт 945 «Витрати від операційної курсової різниці» - Кт 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті», разом - 2185808 грн.
Відповідно до пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Таким чином, законодавцем встановлено порядок визначення прибутку (збитку), що виникає внаслідок зміни балансової вартості непогашеної заборгованості, вираженої в іноземній валюті, яким передбачається, що прибуток або збиток за результатами умовного продажу заборгованості збільшує валові доходи або валові витрати кредитора. При цьому закон не містить застереження про виключне врахування курсових різниць, нарахованих на залишок основної суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, лише стосовно погашеної заборгованості, як і про їх неврахування стосовно непогашеної заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 26.08.2009 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток» встановлено, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті (абзац перший пункту 1). Водночас передбачено, що у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі (абзац другий пункту 1) . У зв'язку з цим постановою № 895 також доручено Державній податковій адміністрації України у разі відмови платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті, провести протягом місяця з дня надходження такої звітності перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування зазначеної постанови ( пункт 2).
Указом Президента України № 717/2009 від 08.09.2009 дію постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 895 зупинено та зазначено, що зміна постановою № 895 порядку оподаткування податком на прибуток операцій із розрахунків в іноземній валюті, встановленого статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відповідає Конституції України, за якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67); система оподаткування, податки і збори встановлюються законом (пункт 1 частини другої статті 92), а відтак - і конституційним приписам, за якими єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої і належить прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України).
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що правові підстави для висновку податкового органу щодо неправомірного врахування позивачем в складі валових витрат курсових різниць в іноземній валюті по непогашеній заборгованості відсутні.
Щодо завищення позивачем показників Декларації за 1-2 квартали 2010 року, відображених у рядку 04.9 «від?ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» на суму 19866025 грн. за рахунок завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування попереднього 2009 податкового року, внаслідок їх не підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов?язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то судами попередніх інстанцій встановлено, що такі доводи відповідача документально не підтверджені, в акті перевірки не зазначені відомості про неповноту наданих до перевірки документів.
Крім того, відповідачем зазначено про неможливість розмежування донарахованого податкового зобов?язання з податку на прибуток відповідно до виявлених порушень.
З метою перевірки документального підтвердження валових витрат попередніх податкових періодів, а також необхідності визначення розміру донарахованого податкового зобов?язання з податку на прибуток в розрізі виявлених порушень, у справі була призначена судово-економічна експертиза.
За висновком судово-економічної експертизи №805 від 28.09.2012 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз завищення валових витрат ТОВ «Сарненський завод високовольтних опор» в розмірі 19702440 грн. за 2009 рік та в сумі 19866025 грн. за 1-2 квартали 2010 року (по збитках минулих періодів) документально не підтверджується.
Документально підтверджується завищення валових витрат в декларації за 2009 рік на суму 865191,97 грн. та в декларації за перше півріччя 2010 року на суму 24,15 грн., проте таке завищення вплинуло на завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 865191,97 грн. за 2009 рік та на 24,15 грн. за перше півріччя 2010 року, але не вплинуло на донарахування податку на прибуток підприємства за 2009 рік та перше півріччя 2010 року.
Щодо висновків акта перевірки про завищення валових витрат ТОВ «Сарненський завод високовольтних опор» в розмірі 2185008 грн. (по курсових різницях) за 2009 рік, то за висновками експерта вони свого підтвердження не знайшли.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а фактично спрямовані на переоцінку установлених судом обставин, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун