"17" лютого 2016 р. м. Київ К/9991/69605/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
секретар судового засідання Титенко М.П.,
за участю:
представника позивача - Мицик М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року
у справі № 2а-16283/10/7/0170
за позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -
Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 листопада 2010 року № 0006844001/0 та від 30 листопада 2010 року № 0006844001/1.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі від 01 листопада 2010 року № 0006844001/0 та від 30 листопада 2010 року № 0006844001/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» його правонаступником - ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11 березня 2015 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача,перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої а апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до інформації зі зведеного облікового реєстру власників цінних паперів (т.1 арк. справи 105) та згідно з пунктом 6.2 статті 6 статуту Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (в редакціях 2006, 2008, 2010 років) 100% акцій Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» належать НАК «Нафтогаз України» (т.1 арк. справи 129-187).
СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі провела позапланову виїзну перевірку Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету відрахувань частини прибутку за період з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 353/40-02/00153117 від 19 жовтня 2010 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги статті 59 Закону України «Про Державний бюджету України на 2010 рік», в результаті чого товариству було нараховано частину чистого прибутку у загальній сумі 58624520,00 грн., у тому числі: за 2006 рік - 58203920,00 грн. (145809800,00 грн. * 40%), за 2008 рік - 420600,00 грн. (2804000,00 грн. * 15%).
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відноситься до господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає 100 відсотків та підпадає під визначені статтею 59 Закону України «Про Державний бюджету України на 2010 рік» в частині прийняття рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 - 2009 роки до 01 травня 2010 року, а у випадку неприйняття такого рішення - обов'язковості сплати до державного бюджету частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 01 липня 2010 року. Перевіркою було встановлено, що у за 2007 та 2009 роки товариством була самостійно нарахована та перерахована до бюджету частина чистого прибутку, тоді як за 2006 та 2008 роки такий обов'язок не був виконаний позивачем.
01 листопада 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00006844001/0, яким згідно з пунктом 3 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтею 59 Закону України «Про Державний бюджету України на 2010 рік» визначила Державному акціонерному товариству «Чорноморнафтогаз» суму податкового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у розмірі 58624520,00 грн. - за основним платежем.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0006844001/1 на аналогічну суму податкових зобов'язань.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки: Закон України «Про Державний бюджету України на 2010 рік не є податковим законом, а лише визначає план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування протягом 2010 року; в переліку загальнодержавних податків (зборів. Обов'язкових платежів), встановленому у статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» відсутній такий податок (збір, обов'язків платіж) як «частина прибутку (доходу)»; до відносин щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) необхідно застосовувати норми права, що регулюють відносини власності і засади господарювання, у тому числі норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства»; відповідно до абзацу 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», НАК «Нафтогаз України» та відкриті акціонерні товариства, акції яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» та показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому платі Компанії, виключені з числа суб'єктів, що здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до пункту 2 цієї Постанови; положеннями підпункту 8.2.3 пункту 8.2 статті 8 статуту Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, тоді як таке рішення загальними зборами акціонерів Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у 2006 - 2010 роках не приймалося.
Однак, повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Пунктом 16 статті 2 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, у тому числі заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає 100 відсотків (крім закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 - 2009 роки до 01 травня 2010 року, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 липня 2010 року.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється суб'єктами природних монополій, підприємствами, обсяг чистого прибутку (доходу) яких перевищує 50 млн. гривень, крім НАК «Нафтогаз України», її дочірніх компаній та підприємств, а також державних і відкритих акціонерних товариств, господарських товариств з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії, та суб'єктами господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України, відповідно до їх фінансових планів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Розмір частини прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та коефіцієнта, розрахованого як співвідношення сум частини прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету, та чистого прибутку (доходу), що передбачені у фінансовому плані на цей період.
Пунктом 6 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією.
Наказом ДПА України від 19 липня 2006 року № 421 був затверджений Порядок складання Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році, відповідно до пункту 1 якого господарські організації (крім підприємств, установ кримінально-виконавчої системи, державних банків та Державного підприємства «Енергоринок»), які підпадають під дію статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі - господарські організації), заповнюють та подають до органу державної податкової служби Розрахунок частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році (далі - розрахунок).
Пунктом 10 Порядку складання Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році, затвердженого наказом ДПА України від 19 липня 2006 року № 421, встановлено, що сума чистого прибутку (доходу), що зазначається у рядках 07 та 11 розрахунку, розраховується відповідно до одного з таких показників, зокрема: значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (форма № 2) (додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, /із змінами/).
Згідно з пунктом 12 Порядку складання Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році, затвердженого наказом ДПА України від 19 липня 2006 року № 421, НАК «Нафтогаз України», її дочірні компанії та підприємства, а також державні і відкриті акціонерні товариства, господарські товариства з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 року № 874 «Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік», заповнюють лише рядки 12, 13 та 15 - 18.
Пунктом 3 постанови КМ України від 24 червня 2006 року № 874 «Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік» установлено, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як окрема юридична особа, її дочірні компанії та підприємства, державні і відкриті акціонерні товариства, господарські товариства з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду Компанії і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», перераховують до державного бюджету частину прибутку (доходу) у сумі, що визначена їх фінансовими планами на 2006 рік.
Наказом Фонду державного майна України від 12 лютого 2007 року № 249 «Щодо затвердження нормативів відрахування до фонду дивідендів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) були затверджені базові нормативи відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році, погоджені Кабінетом Міністрів України, згідно з якими базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у 2006 році для підприємств Міністерства палива та енергетики України становив 40%.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року № 315 «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2008 році» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів (відсотків) для господарських товариств, що провадять діяльність у галузях, реалізацію державної політики в яких забезпечує Міністерство палива та енергетики України становить 15%.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, а також зважаючи на те, що Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» у 2006 - 2010 роках мало статус господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає 100 відсотків, то колегія суддів дійшла висновку, що вимога статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо сплати до бюджету частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, є для нього обов'язковою.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, скасовуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, безпідставно надали перевагу Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не взявши до уваги правило дії законів у часі та статус Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як акту законодавчого органу України, сфера дії статті 59 якого поширюється на позивача.
В свою чергу, колегія суддів вказує, що встановивши для суб'єктів господарювання, визначених у цій статті, обов'язок щодо сплати до бюджету частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) разом з тим не визначив за цим платежем статусу платежу, що сплачується у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
За визначенням, наведеним у пункті 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що визначення позивачу податковим органом до сплати до загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, що передбачено відповідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», є правомірним, тоді як визначення такого платежу у якості податкового зобов'язання у розумінні положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За таких обставин, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року № 0006844001/0 та від 30 листопада 2010 року № 0006844001/1 в частині визначення суми основного платежу «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету» у розмірі 58624520,00 грн. сумою податкового зобов'язання. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ І.Я. Олендер
_____________________ А.О. Рибченко