Справа №22ц/796/3033/16 Головуючий у 1 інстанції - Букіна О.М.
Доповідач - Панченко М.М.
17 лютого 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
головуючого - Панченка М.М.
cуддів - Побірченко Т.І., Барановської Л.В.
при секретарі - Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло, визначення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою,-
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 і просила винести рішення, яким зобов»язати відповідачку усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, яка перебуває у спільній частковій власності сторін.
Крім того, позивачка просила визначити порядок користування указаною квартирою, закріпивши у її користуванні кімнату площею 12,3 кв.м., а інші кімнати площею 18,1 кв.м., 9,2 кв.м. та 11,8 кв.м. виділити в користування відповідачці ОСОБА_1.
Пояснила, що їй належить на праві власності ј зазначеної квартири, між тим, відповідачка, якій належить на праві власності ѕ зазначеної квартири, перешкоджає їй користуватись цим житлом.
В ході розгляду справи, з зустрічним позовом до позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 і просила ухвалити рішення, яким виділити їй у користування три кімнати площею: 18,1 кв.м., 9,2 кв.м. та 11,8 кв.м., а кімнату площею 12,3 кв.м. передати в користування ОСОБА_3.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 30.11.2015 року первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено / а.с.67-68/
Так, судовим рішенням усунуто перешкоди у користуванні, шляхом вселення ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1.
Також судовим рішенням визначено порядок користування спірною квартирою, згідно якого виділено в користування ОСОБА_1 кімнати площею 18,1 кв.м., 9,2 кв.м. та 11,8 кв.м., та залишено у користуванні ОСОБА_3 кімнату площею 12,3 кв.м.
Приміщення загального користування: коридор, кухню, ванну кімнату, вбиральню залишено у спільному користуванні.
Додатковим рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 22.12.2015 року ухвалено визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_3 кімнату площею 12,3 кв.м./а.с.79/.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволеного первісного позову ОСОБА_3, та ухвалити нове рішення про відмову їй у позові, посилаючись на неповно з"ясовані судомобставини справи з порушенням вимог матеріального та процесуального права /а.с.72-73/.
Скаржник ОСОБА_1, не заперечуючи право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, послалась на те, що, після відвідування квартири племінником ОСОБА_3, у квартирі пропали деякі речі. Крім того, ОСОБА_3 не зверталась до неї надати ключі від квартири та повідомити код сигналізації.
Заслухавши доповідь по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.
Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 володіють на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_1 у м.Києві.
При цьому, ОСОБА_3 належить ј частка у праві власності на квартиру, а ОСОБА_1 - ѕ частки, що не заперечується сторонами.
Квартира в натурі між співвласниками не поділена.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки ОСОБА_1 замінили вхідні двері у квартиру, встановила на вході сигналізацію і не передала ключі від квартири іншій співвласниці ОСОБА_3, остання звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов в частині усунення перешкод та про вселення ОСОБА_3 у спірну квартиру, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що указана квартира перебуває у спільній частковій власності сторін, а тому кожен з них має рівне право користування квартирою.
Так, відповідно до ст.ст.319,386 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а держава забезпечує рівний захист прав усіх суб"єктів права власності.
Крім того, відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Таким чином, враховуючи, що позивач має рівне право з відповідачем на спірну квартиру, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, вселивши ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_2.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про правильність рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування указаною квартирою, виділивши ОСОБА_3, яка володіє ј часткою квартири, кімнату площею 12,3 кв.м., а за ОСОБА_1, яка володіє ѕ частками цієї квартири - три кімнати площею 18,1 кв.м., 9,2 кв.м. та 11,8 кв.м., залишивши у загальному користуванні сторін коридор, кухню, ванну кімнату та вбиральню.
Згідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_3, зазначене свідчить про їх право у повній мірі здійснювати право володіння та користування указаним житлом.
Згідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», згідно якого квартира, яка є спільною частковою чи спільною сумісною власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися, як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири.
Таким чином, вимоги сторін про виділення їм у володіння та користування окремих кімнат квартири відповідає вимогам закону.
Спірна квартира складається із 4 окремих кімнат, що дає реальну можливість виділити сторонам в натурі у володіння та користування належними їм частинами квартири.
Таким чином, доводи скаржниці ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо відсутності у позивачки ОСОБА_5 права на визначення порядку володіння та користування спірною квартирою - безпідставні.
На час розгляду справи домовленість між сторонами щодо порядку користування квартирою відсутня.
Виходячи із принципу розумності та справедливості, колегія суддів вважає за правомірне виділити сторонам у володіння та користування житлову площу, що відповідає їх часткам у праві власності на квартиру у порядку, що визначений вище.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів дійшла висновку що рішення суду першої інстанції постановлене на повно з"ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 30 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді