03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/3194/2016 Головуючий у суді першої інстанції - СенькоМ.Ф.
Доповідач у суді першої інстанції - Оніщук М.І.
17 лютого2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,
секретар Троц В.О.,
за участю:
представника позивача БелінськогоВ.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» СтрюковаІ.О. звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 14 393,88 доларів США та 103 364,92 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №405/П/РП/2008-840 від 19.08.2008 в сумі 14 393,88 долари США та пеню в сумі 50 562,75 грн. вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, стягнувши заявлений в позові розмір штрафу за порушення умов кредитного договору в повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим в частині відмови у стягненні штрафу, оскільки судом не було враховано, що розмір штрафу чітко передбачений п. 5.2 кредитного договору, з яким відповідачі були ознайомлені.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафу суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог в цій частині.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 19.08.2008 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір «Автопакет» №405/П/РП/2008-840, за яким перший надав, а друга прийняла кредит в сумі 21 157,94 долари США, під 14,05% річних, на строк до 18.08.2015.
Відповідно до п.4.3 кредитного договору, позичальник зобов'язалась щомісячно, повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки, здійснювати інші платежі, а у разі порушення зобов'язань за договором сплатити банку штрафні санкції (п.5.2 договору).
Проте, ОСОБА_4, як це вбачається з розрахунку заборгованості, не належним чином виконувала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого у неї перед банком, станом на 09.02.2015, виникла заборгованість, що складається з: заборгованості за основним зобов'язанням - 12 822,31 доларів США; за процентами - 1 571,57 доларів США; за пенею - 50 562,75 грн.; по штрафам - 52 802,17 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктом 5.1 кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожен день прострочення.
Згідно пункту 5.2 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення п.п. 4.3.1 (забезпечити банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1 цього договору); п.п. 4.3.2 (суворо дотримуватись положень цього договору); 4.3.7 (протягом двох робочих днів повідомляти банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують); 4.3.9 (на вимогу банку надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан позичальника); 4.3.10 (надати додатково забезпечення виконання зобов'язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану позичальника, зниження вартості забезпечення за цим договором).
Невиконання боржником вказаних умов договору має бути підтверджено належними та допустимими доказами, яких позивачем не надано.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові № 6-2003цс15 від 21.10.2015, застосування якої є обов'язковим в силу ст. 360-7 ЦК України, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином, ПАТ «Банк «Надра» за одне й теж саме правопорушення застосовано два види цивільно-правової відповідальності, що є неприпустимим згідно ст. 61 Конституції України.
Встановивши вищевказані фактичні обставини справи та проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення штрафу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» - відхилити.
Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
Г.В.Крижанівська