Справа № 22-ц/796/141/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач-Чобіток А.О.
11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Крижановської Г.В.
при секретарі - Сірій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Всеукраїнський акціонерний банк » про стягнення процентів,інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-
У травні 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідача та зазначав,що 03 жовтня 2014 року між ним та ПАТ « Всеукраїнський акціонерний банк » було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» № 850960/2014 на суму 6 000 доларів США на строк до 03 листопада 2015 року зі сплатою банком процентів із розрахунку 12,15% річних. За умовами договору банк взяв на себе зобов»язання після закінчення строку дії вкладу перерахувати його,а також нараховані проценти на вкладний рахунок,відкритий ним на умовах договору банківського вкладу на вимогу «для виплат».
Дізнавшись в квітні 2015 року про початок процедури ліквідації банку,він звернувся до нього, де отримав 08 квітня 2015 року 92013,12 грн., а 15.04.2015 року звернувся до Уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ« Всеукраїнський акціонерний банк » із заявою про визнання його кредитором.
Посилаючись на те, що банк виплатив йому не всю належну суму,просив стягнути з відповідача 106876,04 грн.,яка складається з заборгованості за сумою позики в еквіваленті 132 660,00 грн.,заборгованості по процентам за час дії договору з 03 жовтня 2014 року по 19 травня 2015 року у розмірі 10031 грн.,3% річних -2470,12 грн. та інфляцій втрати - 53727,30 грн.,враховуючи при цьому виплачену суму 92013,12.грн..
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,яким задовольнити його позовні вимоги. Зазначає, що судом при вирішенні даної справи проігноровано норми матеріального права, які регулюють правовідносини, які склались між сторонами внаслідок укладення договору банківського вкладу і застосовано лише Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Встановлено, що 03 жовтня 2014 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір банківського вкладу «НВУ Піврічний» №850960/2014 на суму 6000 доларів США на строк до 03 листопада 2015 року.
20 березня 2013 року постановою Правління Національного банку України № 97 постановлено рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ «Банк «Таврика» та ліквідацію останнього.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» .
Станом на 03 квітня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 6267,36 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту станом на 21.11.2014р. становило 94637,14 грн..
08 квітня 2015 року Фонд гарантування вкладів погасив заборгованість ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» перед ОСОБА_2 в гарантованій сумі 92013,12 гривень.
Сума коштів, що перевищує виплачену гарантовану суму, складає 4498,91 гривень, і вимога ОСОБА_2 на цю суму включена в реєстр акцептованих кредиторів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що гарантована сума у розмірі 92 013,12 грн. виплачена позивачу під час ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» , а сума коштів, що її перевищує включена в реєстр акцептованих вимог кредиторів. Підстави до задоволення вимог щодо нарахування процентів за вкладом відсутні, оскільки під час тимчасової адміністрації відповідно доЗакону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не здійснюється нарахування штрафних санкцій та процентів, у тому числі не застосовується індекс інфляції.
Такі висновки суду є законними та обґрунтованими, відповідними обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частинами 1, 3 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів
фізичних осіб" визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що після прийняття Національним банком України рішення про ліквідацію банку , на правовідносини , що виникли між вкладником, ОСОБА_2 та відповідачем, щодо якого прийнято рішення про його ліквідацію, поширюється дія Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , в зв»язку з чим доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 наведені вище на увагу не заслуговують.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -