Справа № 22-ц/796/2669/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Парамонов Л.М.
Доповідач-Чобіток А.О.
11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Крижановської Г.В.
при секретарі - Сірій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
У грудні 2013 року позивач пред»явила вказаний позов до відповідача та зазначала,що з 17.05.2003 року по 14.07.2009 року перебувала у шлюбі з позивачем .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від14.04.2015 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти у розмірі ј частини всіх його доходів щомісяця на утримання дитини.
Посилаючись на те, що вона в період 2014-2015 років одноособово без участі відповідача понесла додаткові витрати на дитину після уточнень позовних вимог,просила стягнути з відповідача 9260 грн.,що складає 1/2 частину від суми понесених додаткових витрат,а саме: 7000 грн. - оплата за договором № 22 про надання послуг з організації дитячої розважальної програми «САМР Винахідник» у період з 20.05.2015 року по 19.06.2015 року, 5490,00 грн. - на навчання в ТОВ «Політико-правовий коледж «АЛСКО»(позашкільний заклад) за період навчання у 4 класі, та 6260,00 грн. - за період навчання сина у 5 класі(2014 -2015 роки).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину у розмірі 7070 грн.. В іншій частині вимог відмовлено в зв»язку з недоведеністю
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судом не враховано тієї обставини, що поряд з аліментами, які було стягнуто з нього за рішенням суду, він також брав участь у матеріальному забезпеченні сина і розмір цього забезпечення перевищує ту суму , яку заявила позивач, що підтверджується наданими до справи доказами. Крім того позивач не погоджувала з ним витрати, на які вона посилалась у своєму позові.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що сторони у справі мають сина , ОСОБА_4, 2009 року народження, на утримання якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.04.2015 року стягнуто аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів),але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,щомісячно,починаючи з 04.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Після розірвання шлюбу за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.07.2009 року, яким встановлено, що сторони з листопада 2008 року проживають окремо, малолітній син ОСОБА_4 залишився проживати з матір»ю, позивачем у справі, що підтверджується довідкою ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» від 23.02.2015 року та не заперечується сторонами.
Згідно зі ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово , періодично або постійно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до оригіналів платіжних квитанцій на оплату за навчання в ТОВ «Політико-правовий коледж «АЛСКО»(позашкільний заклад) за навчання сина ОСОБА_4 у 4-5 класі за період 2014 -2015 роки, ОСОБА_3 сплачено 14 140,00 грн..
На підставі викладеного у відповідача виник обов»язок брати участь у додаткових витратах на дитину внаслідок розвитку здібностей дитини.
Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вирішив позов відповідно до норм матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини , що виникли між сторонами.
Доводи апеляційної скарги про те , що судом не враховано тієї обставини, що поряд з аліментами, які було стягнуто з нього за рішенням суду, він також брав участь у матеріальному забезпеченні сина і розмір цього забезпечення перевищує ту суму , яку заявила позивач , на увагу колегії суддів не заслуговує, оскільки відповідно до ст. 185 СК України, обов»язок брати участь у додаткових витратах на дитину, виникає у того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана.
Як вже зазначалось вище, судовим рішенням присуджено стягнення аліментів на утримання сина з відповідача, внаслідок чого та обставина, що ОСОБА_2 сплачує аліменти, а також несе інші витрати на дитину, на висновок суду не впливає.
Будь-яких доказів того, що дитина сторін у період за який позивач просить стягнути додаткові витрати проживала з ним , а не з колишньою дружиною, ОСОБА_2 не надав.
При цьому умови щодо погодження батьками додаткових витрат на дитину, за якої можливе їх стягнення , ст. 185 СК України не містить, в зв»язку з чим і в цій частині доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі .
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -