Справа № 11-кп/796/325/2016 Категорія КК: ч. 2 ст. 286 КК України
Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
01 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12014100000001526 за апеляційною скаргою представника ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року щодо
ОСОБА_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який народився у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, працює у ТОВ «Компанія Флеш» менеджером з гуртового збуту, має на утриманні малолітню дитину, 2011 року народження, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , не судимий,
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю прокурора: ОСОБА_8
представника потерпілої: ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_10
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено на нього обов'язки згідно п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.
Позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено у повному обсязі.
Ухвалено стягнути з ПрАТ СК «Провідна» на користь ОСОБА_11 на відшкодування матеріальної шкоди 8 451 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят одну) гривню 76 копійок; на відшкодування моральної шкоди 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень; стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 суму моральної шкоди 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень.
Як зазначено у вироку, 17 грудня 2014 року близько 17 години 40 хвилин ОСОБА_12 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 рухався в лівій смузі проїзної частини вулиці Ревуцького, зі сторони вулиці А.Ахматової в напрямку проспекту Бажана м. Києві зі швидкістю приблизно 60 км/год. Попереду вказаного автомобіля в правій смузі рухався автомобіль «Infiniti» НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_13 .
Під час руху водій ОСОБА_12 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, допустив порушення вимог пунктів 2.3. підпункт «б», 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_14 та перед яким зменшив швидкість та зупинився транспортний засіб, не зменшив швидкість, не зупинився, не дав дорогу вказаному пішоходу, а продовжив рух, в результаті чого на нерегульованому пішохідному переході, розташованому навпроти будинку №40 по вулиці Ревуцького, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_14 , що спричинило його смерть.
Враховуючи обставини даної ДТП та її наслідки суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник цивільного відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову змінити та цивільний позов ОСОБА_11 залишити без розгляду. Роз'яснити цивільному позивачу про можливість отримання відшкодування в досудовому порядку, а в разі відмови - в рамках цивільного судочинства.
Вважає, що висновки суду в частині задоволення цивільного позову до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок однобічного та неповного судового слідства. Крім того, при винесенні вироку судом було порушено норми матеріального права, висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Так, ухвалюючи рішення у справі щодо задоволення цивільного позову суд першої інстанції виходив із того, що обвинувачений ОСОБА_12 надав до суду інформаційний лист про дії Страхувальника по КАСКО, отже страховик мав можливість встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір шкоди.
Надання обвинуваченим ОСОБА_15 до страхової компанії повідомлення про факт настання ДТП аж ніяк не може вважатися виконанням потерпілою ОСОБА_11 своїх обов'язків, які передбачені ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте Страхова компанія не мала можливості встановити розмір шкоди, враховуючи відсутність документів, які мала надати потерпіла на підтвердження понесених витрат. Суд також не направив копії документів, доданих до позовної заяви, щоб цивільний відповідач хоч якось розумів про які витрати йдеться чи обґрунтовані вони та чи підлягають відшкодуванню Страховою компанією у межах укладеного полісу обов'язкового страхування.
Заперечуючи проти позову цивільний відповідач звертав увагу суду щодо передчасності заявленого цивільного позову, оскільки потерпіла не виконала обов'язків, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а на підставі копій доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, не можливо встановити розмір заподіяних збитків.
Обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування потерпілому є наявність встановленої у судовому порядку вини страхувальника ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» у вчиненні ДТП, а саме належним чином завірена копія вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності страхувальника, який набрав законної сили. До вирішення у суді питання наявності вини страхувальника у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відсутні підстави для здійснення страхових виплат.
Крім того, страхова компанія не причетна до самої події злочину, а тому цивільно-правовий спір з особою, не причетною до самої події злочину, не підлягає розгляду в кримінальному провадженні.
Між ОСОБА_16 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4822907, тобто між сторонами склались договірні правовідносини, які випливають з обов'язків страховика за даним договором та не відносяться до прямих збитків, що заподіяні злочином відповідно до пред'явленого підсудному ОСОБА_17 обвинувачення.
У мотивувальній частині вироку суд не вірно застосував норми матеріального права, а саме Закону України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при вирішенні цивільного позову.
Зокрема, судом не враховано, що цивільні правовідносини виникли не внаслідок делікту, а із укладеного договору між контрагентами, крім того порядок стягнення обов'язкового ліміту страхових відшкодувань на час настання страхового випадку регулюється спеціальним законом.
На відміну від особи, яка скоїла дорожньо-транспортну пригоду та є відповідальною за її наслідки, обов'язок виплати страхового відшкодування виникає у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на підставі договірних зобов'язань, а не із зобов'язання, яке виникає внаслідок заподіяння шкоди.
Відповідальність страховика обмежена положеннями закону у сфері страхування Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Даний закон є спеціальним.
Витрати по договору поховання на суму 5 207,26 грн. не підтверджені документом про сплату, відшкодування Страховиком таких витрат можливо буде провести за умови надання чеку/квитанції, який підтверджує сплату послуг.
Витрати за послуги моргу на суму 267,50 грн. підтверджені документально, але не зазначено прізвище особи, яка понесла такі витрати. Відшкодування даних витрат можливо за умови надання акту виконаних робіт або договору з зазначенням П.І.Б. платника.
Представник ОСОБА_6 також зазначає, що витрати на поминальний обід по товарному чеку від 18 грудня 2014 року на суму 2 977,00 грн. не являються витратами на поховання, а тому згідно ст. 14 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не підлягають відшкодуванню страховиком (ПрАТ «СК «ПРОВІДНА») за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моральна шкода у розмірі 12 мінімальних заробітних плат на дату скоєння ДТП, в розмірі 14 616,00 грн. має бути сплачена рівними частинами на всіх близьких родичів (батьків, дітей). Однак з матеріалів цивільного позову не представляється можливим встановити всіх близьких родичів загиблого (батьків, дітей загиблого), які мають право на отримання моральної шкоди. На підставі якого доказу суд встановив, що єдиним близьким родичем померлого є лише цивільний позивач не зрозуміло.
Розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, захисника ОСОБА_10 та представника потерпілої ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з п. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як передбачено ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності зі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Обвинуваченим ОСОБА_7 укладено з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» договір страхування цивільно-правової відповідальності, а тому згідно ст. ст. 22, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була завдана у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду, в тому числі шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.
Про настання страхового випадку ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» була у відповідності зі ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомлена обвинуваченим ОСОБА_7 , страховик мав можливість направити експерта, як це передбачено ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення обставин ДТП та розміру шкоди.
Доводи апеляційної скарги про не встановлення вини страхувальника ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» у вчиненні ДТП, а саме відсутність вироку про притягнення страхувальника до кримінальної відповідальності; що цивільно-правовий спір з особою, не причетною до події злочину, не підлягає розгляду в кримінальному провадженні, а також позов не випливає із обвинувачення є надуманими та не відповідають матеріалам кримінального провадження та вимогам закону.
Згідно ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється в строки та обсягах, визначених рішеннями суду, тому доводи апеляційної скарги про відсутність у страховика підстав для виплати заподіяної шкоди є необґрунтованими.
Надуманими також є посилання в апеляційній скарзі на те, що ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» не направлявся цивільний позов з доданими матеріалами, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, в яких містяться відомості про направлення цивільного позову страховику та заперечення ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на цивільний позов, її представник ОСОБА_6 приймав участь в судових засіданнях.
В апеляційній скарзі не вказані підстави та належне обґрунтування з посиланням на норму закону для залишення цивільного позову без розгляду, в тому числі і з підстав, передбачених ст. 207 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для залишення цивільного позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПрАТ «СК «Провідна» є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, а вирок Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України в частині цивільного позову є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування в цій частині при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
_________________ ________________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3