Справа № 760/2227/16-к
Провадження № 1-кс/1220/16
15.02.2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП в м.Києві ОСОБА_4 від 29.08.2015року про закриття кримінального провадження, -
05.02.2016 року в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП в м.Києві ОСОБА_4 від 29.08.2015року про закриття кримінального провадження , в якій він посилається на наступне. В провадженні слідчого Солом'янського РУ ГУ УМВС України в м.Києві ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 12015100090002569 внесене до ЄРДР 19.03.2015 року за його заявою за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.. 190 ч.1 КК України. 27.01.2016 року він дізнався про закриття кримінального провадження, тож постанову слідчого від 29.08.2015 року вважає необґрунтованою , передчасною, оскільки слідчим не здійснено жодної слідчої дії в кримінальному провадженні Просив вказану постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 29.08.2015 року скасувати.
В судове засідання заявник не з'явився, просив розглянути скаргу без його участі.
В судове засідання слідчий не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином, що у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, як рішення про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що, в провадженні слідчого СВ Солом'янського РУ ГУМВС України ОСОБА_4 перебували матеріали кримінального провадження внесеного 19.03.2015 року до ЄРДР за №12015100090002569 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України. 29.08.2015 року слідчим за результатом розгляду матеріалів досудового розслідування, винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевірити, чи було дотримано органом досудового слідства вимоги ст. 284 КПК України. Проте, слідчим такі вимоги закону дотримано не було.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Разом з цим, постанова від 29.08.2015 року про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування з огляду на зміст заяви про кримінальне правопорушення.
Так, за змістом постанови висновок про відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190КК України, слідчий не обґрунтував взагалі.
Між тим, закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину можливо у разі встановлення, що діяння мало місце, але кримінальним законом воно не визнається злочином, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки складу злочину, але внаслідок малозначності не становить суспільної небезпеки; відсутні інші умови, за яких діяння визнається злочинним; діяння вчинено в стані необхідної оборони або крайньої необхідності; мало місце добровільна відмова від вчинення злочину; особа не є суб'єктом злочину або не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність.
З постанови про закриття криміналшьного провадження, а матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді надані не були, не вбачається, що слідчим проводились слідчі дій, спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Отже, не встановивши наявність події злочину, слідчий прийшов до передчасного висновку про відсутність складу злочину.
За змістом ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, передбачених частиною першою цієї статті, які підлягають доказуванню, адже мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком деяких випадків, покладається на слідчого, прокурора.
Таким чином, за результатами розгляду скарги слідчий суддя, ознайомившись з постановою,якою закрито кримінальне провадження, матеріалами доданими до скарги, не може погодитись, що постанова слідчого є обґрунтованою, а досудове слідство проведено належним чином.
Крім того, як правильно зазначив заявник в скарзі, постанова винесена слідчим Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, тоді як Закон України «Про Національну поліцію» набрав чинності тільки 07.11.2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.
За таких обставин, за результатами перевірки законності прийнятого рішення, зважаючи на те, що скарга є обґрунтованою, слідчий суддя вбачає підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 303- 309, 376 КПК України, суд -
Скасувати постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП в м.Києві ОСОБА_4 від 29.08.2015року про закриття кримінального провадження № 12015100090002569 внесеного до ЄРДР 19.03.2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .