Ухвала від 17.02.2016 по справі 760/2939/16-ц

Справа № 760/2939/16-ц

Провадження № 2/760/2763/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання права власності.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

Так, відповідно до частини другої статті 32 ЦПК участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

З матеріалів, доданих до позовної заяви, випливає, що 29.08.2015 ОСОБА_7 (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій-1), ОСОБА_2 (цесіонарій-2), ОСОБА_3 (цесіонарій-3), ОСОБА_4 (цесіонарій-4), ОСОБА_5 (цесіонарій-5), ОСОБА_6 (цесіонарій-6) уклали договір відступлення права вимоги (цесії) № 2.

Відповідно до умов вищезазначеного договору ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули право вимоги до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» щодо сплати суми боргу в розмірі 9 250 дол. США (згідно курсу НБУ станом на 29.08.2015 становить 125 853,65 грн.), який виник у зв'язку з наданням ОСОБА_7 - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» у тимчасове строкове користування грошових коштів за договором з банком, відповідно до умов договору банківського вкладу «Новорічний подарунок «Тридцяти місячний» № 682368/2013 від 22.11.2013.

Отже, відсутня ознака спільності предмета позову, оскільки права та обов'язки позивачів не пов'язані між собою, є окремо визначеними, а тому не є однорідними.

Таким чином, позивачам належить обґрунтувати підстави для виникнення процесуальної співучасті.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Зі змісту позовних вимог випливає, що позивачі пред'явили позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак не обґрунтували свої вимоги до ОСОБА_8

У зв'язку з цим позивачам належить викласти обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги саме до ОСОБА_8, та зазначити чим він порушив, не визнав або оспорив їх права, свободи чи інтереси.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Однак, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Оскільки позивачі заявляють вимоги майнового характеру, то його розмір визначається відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Абзац перший частини шостої статті 6 Закону «Про судовий збір» передбачає, що «у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом».

Відповідно до відбитку штампа для поштових відправлень на конверті, позовна заява та додані до неї документи були надіслані до суду 10.02.2016.

Оскільки позивачі просять визнати за ними право власності на грошові кошти в іноземній валюті, то кожному позивачу, в залежності від ціни позову, належить пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом оплатити судовий збір у відповідному розмірі з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день направлення позовної заяви до суду.

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої позовної заяви, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119,121 ЦПК, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання права власності - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко

Попередній документ
55953100
Наступний документ
55953102
Інформація про рішення:
№ рішення: 55953101
№ справи: 760/2939/16-ц
Дата рішення: 17.02.2016
Дата публікації: 26.02.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність