№ 760/1686/16-к
№ 1-кс/760/907/16
17. 02. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України - щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України - щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга вмотивована тим, що 30 грудня 2015 року у порядку статті 214 КПК України скаржником була подана заява про вчинення кримінального правопорушення на ім'я Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 .
Скаржник зазначає, що зважаючи, що в діях службових осіб Луганського університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка (далі - ЛДУВС), суддів Білокуракинського районного суду Луганської області ОСОБА_5 (голова суду), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , апеляційного суду Луганської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_10 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_11 просив внести викладені в його заяві відомості про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Подана заява зареєстрована в управлінні по роботі з громадськістю НАБУ за № 188-10147-00 від 30 грудня 2015 року.
18 січня 2016 року ОСОБА_3 отримав відповідь від керівника першого підрозділу (відділу) детективів НАБУ ОСОБА_12 про те, що «підстав для внесення до ЄРДР даних про вчинення кримінальне правопорушення зазначеними ОСОБА_3 суддями, не вбачається».
Скаржник зазначає, що станом на момент подання даної скарги, а саме 28. 01. 2016 року, відомості по вищезазначеній заяві про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесеними не були, що є порушенням вимог КПК України та прав заявника.
В зв'язку із зазначеним скаржник просив слідчого суддю зобов'язати керівника першого підрозділу (відділу) детективів НАБУ А.Калужинського внести викладені в заяві ОСОБА_3 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 364 КК України, в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив про задоволення скарги.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги посилаючись на те, що 30.12.2015 до Національного бюро надійшло звернення ОСОБА_3 щодо законності дій посадових осіб Луганського університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, суддями Білокуракинського районного суду Луганської області, Апеляційного суду Луганської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. В діях вказаних осіб заявник вбачав ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Вказане звернення обґрунтовувалося тим, що судді вказаних судів під час розгляду справ за участю заявника неодноразово, на думку заявника, порушували процесуальне законодавство та затягували розгляд справи, чим обмежували його право на звернення до суду, внаслідок чого, на думку заявника, його інтересам заподіюється істотна шкода. Представник НАБУ зазначав, що наведені ОСОБА_3 доводи містять інформацію про порушення, які, у разі підтвердження, можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності суддів, а тому оскільки в заяві ОСОБА_3 відсутні відомості, що можуть свідчити саме про вчинення кримінального правопорушення, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вказаної заяви не було. В зв'язку із зазначеним представник Національного антикорупційне бюро України просив слідчого суддю відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення скаржника та представника Національного антикорупційного бюро України, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 30.12.2015 року до Національного бюро надійшло звернення ОСОБА_3 щодо законності дій посадових осіб Луганського університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, суддями Білокуракинського районного суду Луганської області, Апеляційного суду Луганської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. В діях вказаних осіб заявник вбачав ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Вказане звернення обґрунтовувалося тим, що судді вказаних судів під час розгляду справ за участю заявника неодноразово, на думку заявника, порушували процесуальне законодавство та затягували розгляд справи, чим обмежували його право на звернення до суду, внаслідок чого, на думку заявника, його інтересам заподіюється істотна шкода.
Встановлено, що подана заява зареєстрована в управлінні по роботі з громадськістю НАБУ за № 188-10147-00 від 30 грудня 2015 року.
18 січня 2016 року ОСОБА_3 отримав відповідь від керівника першого підрозділу (відділу) детективів НАБУ ОСОБА_12 про те, що підстав для внесення до ЄРДР даних про вчинення кримінальне правопорушення зазначеними ОСОБА_3 суддями, не вбачається.
Вбачається, що відмова у внесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань вмотивована тим, що в заяві ОСОБА_3 відсутні відомості, що можуть свідчити саме про вчинення кримінального правопорушення, а тому підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вказаної заяви відсутні.
Скаржник вважаючи дії (бездіяльність) посадових осіб Національного антикорупційного бюро України щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протиправними, просив слідчого суддю про задоволення скарги, на що слід зазначити наступне.
Положеннями ст. 303 КПК України встановлено певний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", в якій зазначено, що Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його Підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", в якій зазначено, що директор Національного бюро несе відповідальність за діяльність Національного бюро, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", в якій зазначено, що оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, які є державними службовцями.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", в якій зазначено, що Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 38 КПК України, в якій зазначено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, в якій зазначено, що досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Згідно ч. 5 ст. 216 КПК передбачено, що детективи Національного антикорупційного бюро України з метою - попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.
Зважаючи на зазначене, подана скаржником заява про вчинення кримінального правопорушення відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України, однак жодних дій, спрямованих на внесення наданих скаржником відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося, чим порушено вимоги п.1 ст.214 КПК України.
Зважаючи на викладене, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 30. 12. 2015 року, яка подана та зареєстрована в управлінні по роботі з громадськістю НАБУ за № 188-10147-00 від 30 грудня 2015 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1