Провадження №2-а/760/118/16
Справа №760/17518/15-а
08 лютого 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Усатової І.А.
при секретарі - Здорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, третя особа: Пенсійний фонд України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва щодо незаконної невиплати йому в повному обсязі нарахованого розміру пенсії та про стягнення заборгованості з виплати пенсії.
В своїй позовній заяві позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком. В 2012 році перейшов на інший вид пенсії з урахування страхового стажу та спеціального підземного стажу.
17.12.2013 року ним була подана заява до Жовтневого районного управління Пенсійного Фонду України м. Луганська про перехід на інший вид пенсії, відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та Закону України «Про державну службу».
Позивач зазначив, що в квітні 2014 року на території Донецької та Луганської області України розпочалась Антитерористична Операція. Незважаючи на наявність озброєного конфлікту, він продовжував отримувати пенсійні нарахування у строк та в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в незмінному розмірі до червня 2014 року. Проте в липні 2014 року не отримав свою пенсію без відомої йому причини.
Зазначив, що через розгортання бойових дій на території м. Луганська, він вимушений був покинути своє постійне місце проживання та переїхати до своєї доньки в м. Київ . Після переїзду до Києва став на пенсійний облік до управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва.
Позивачем зазначено, що він багато разів звертався до управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва з проханням надати йому інформацію про результати розгляду його заяви від 17.12.2013 року про перехід на інший вид пенсії, проте управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва повідомило, що рішення не прийнято.
З метою отримання інформації про мотив неприйняття рішення, в серпні 2015 року, він звернувся до відповідача, з проханням надати матеріали пенсійної справи для ознайомлення.
Позивач зазначає, що під час ознайомлення із матеріалами справи ним було виявлено рішення Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Луганськ від 26.12.2013 року, що прийняте на підставі його заяви від 17.12.2013 року. Відповідно до розпорядження №819577 від 26.12.2013 року позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» у розмірі 9490 грн. Однак, вказане розпорядження відповідачем не виконується, у зв»язку з чим виникла заборгованість, яку просить стягнути у сумі 38303 грн. за період з 17.12.2013 по 30.07.2014 та 69944 грн. 16 коп. за період 01.08.2014 по 31.08.2015.
Крім того, вказує, що відповідач в порушення вимоги чинного законодавства не приймає до уваги розпорядження №819577 від 26.12.2013 та не нараховує, та не виплачує йому пенсію у сумі 9490 грн.
Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості та безпідставності та надав суду свої заперечення на позовну заяву.
Зазначає, що 18.08.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва із заявою про запит пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська.
Згідно з вивантаженою електронною пенсійною справою позивача було взято на облік і розпочато виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зазначає, що відповідно до вивантаженої пенсійної справи, день виплати пенсії позивачу є 14 число місяця, способом виплати на липень 2014 року через відділ поштового зв'язку у м. Луганськ. Відповідно до бази даних особового рахунку автоматизованої системи обробки пенсійної документації відмітка про неотримання коштів станом на 14.07.2014 року відсутня.
Відповідач зазначив, що відповідно до електронного листа Пенсійного фонду України №872/02-40 від 13.01.2015 року зазначено, що виплата пенсій пенсіонерам з Луганської області, які за липень 2014 року не отримали виплати, але лише тих, день виплати яких починається з 15 липня по 25 липня 2014 року, так як з того моменту призупинилось фінансування всіх виплат у Луганській області.
Також зазначив, що ним отримано пенсійну справу (в паперовій формі) 24.12.2014 року, у якій наявна заява від 17.12.2013 року позивача про перехід на пенсію за нормами Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
Відповідач заявив, що згідно з даними електронного журналу реєстрації рішень органу, що призначає пенсію, заява позивача про перехід на інший вид пенсії зареєстрована управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, проте рішення за заявою не прийнято.
Разом із тим, в запереченнях на позовну заяву вказав, що в наданих із заявою від 17.12.2013 року довідках про складові заробітної плати від 17.12.2013 року було завищено розмір складових заробітної плати, не зазначено первинні документи на підставі яких вони видані та на думку позивача мають суттєві недоліки.
Відповідач вважає, що працівниками управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська не було здійснено перерахунок пенсії позивача з одного виду на інший, так як в базі даних особового рахунку автоматизованої системи обробки пенсійної документації ніяких змін з приводу переведення працівниками вищезазначеного територіального органу Пенсійного фонду не здійснювалося.
Окрім того, відповідач зазначив, що відповідно до типового положення територіального органу Пенсійного фонду України за будь-які дії, вчинені до прийняття на облік Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, орган, що веде облік, не може нести відповідальність.
Просили в позові відмовити.
Представник третьої особи - Пенсійного фонду України, заперечував проти позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.
Як на підставу свої заперечень третя особа посилається на те, що управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська перебуває на непідконтрольній території України, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для визнання правомочними рішень, прийнятими працівниками управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська. Також вказали, що Указом Президента України №875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», що свідчить про відсутність повноважень у управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська на передачу відповідачу матеріалів пенсійної справи позивача.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебував на обліку у УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська та на підставі розпорядження УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська 819577 від 17.12.2013 отримував пенсію за віком у розмірі 4246,71 грн. та згідно даного розпорядження йому було здійснено перерахунок у зв»язку зі звільненням.
Як вбачаться з матеріалів справи, з серпня 2014 року позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва на підставі його заяви, у зв»язку з переїздом до Солом'янського району м. Києва із зони проведення АТО.
Встановлено, що 18.08.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про запит його пенсійної справи з управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська.
11.12.2015 року відповідачем було видано на руки позивачу запит №06/3-944 на отримання пенсійної справи за місцем його попереднього обліку.
19.12.2014 року позивачем отримано в управлінні Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська пенсійну справу та передано до управління Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва.
24.12.2014 року відповідачем отримано матеріали пенсійної справи в паперовому вигляді, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська.
Як вбачається, вказану пенсійну справу було прийнято, згідно супровідного листа, саме від управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська , незважаючи на ту обставину, що за повідомленнями Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України у містах Донецької та Луганської областей, та зокрема у місті Луганську з 1 серпня 2014 року органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як вбачається, 08.01.2015 відповідачем направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому зазначено про відпрацювання заяви позивача з виплатою йому пенсії за видом «Пенсія за віком журналістам».
20.02.2015 року на адресу відповідача надійшов лист з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому зазначено про відсутність прийнятого рішення по заяві позивача від 17.12.2013 року, відповідно до автоматизованої системи обліку пенсійної документації.
Одночасно встановлено, що в матеріалах пенсійної справи позивача наявне розпорядження № 819577 від 26.12.2013 року, відповідно до якого позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та Закону України «Про державну службу».
Позивач просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва щодо незаконної невиплати йому в повному обсязі нарахованого розміру пенсії у відповідності до розпорядження № 819577 від 26.12.2013 та зобов»язати відповідача нараховувати та виплачувати йому пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну підрамку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в розмірі 9490 грн. та стягнути заборгованість, що виникла у зв»язку з невиконанням розпорядження № 819577 від 26.12.2013.
Відповідач, заперечуючи проти позову в цій частині посилається на відсутність розпорядження № 819577 від 26.12.2013 року в автоматизованій системі обліку пенсійних справ, що з його точки зору свідчить про неприйняття рішення за заявою позивача від 17.12.2013 року.
Однак, суд вважає таку позицію відповідача необґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до Листа Пенсійного фонду України №3024/02-22 від 29.01.2016 року рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління. Іншого механізму прийняття рішень Постановою Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Постанова) не передбачено.
Згідно з п. 39 Постанови не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення пенсії. П. 46 Постанови визначено, що після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Орган, який призначає пенсію, може прийняти рішення щодо призначення, перерахунку чи відмови у призначенні пенсії лише після надходження відповідної заяви, а прийняті таким органом рішення оформляються розпорядженням (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012 року у справі № К/9991/87238/11).
Як встановлено судом, розпорядження № 819577 від 26.12.2013 року, містить всі необхідні р еквізити, візи та підписи, як того вимагає зазначена Постанова.
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що рішення по заяві Позивача від 17.12.2013 року було прийнято 26.12.2013 року управлінням Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідно до розпорядження був здійснений перерахунок з одного вид пенсії на інший, а саме відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та Закону України «Про державну службу».
Що стосується посилань представників відповідача та третьої особи на ту обставину, що заява позивача про перехід на інший вид пенсії згідно з даними електронного журналу реєстрації рішень органу, що призначає пенсію зареєстрована управлінням, проте рішення не прийняте та у зв»язку з цим нарахування не можуть проводитися, оскільки рішення не міститься в автоматизованій системі обліку пенсійних справ, а тому не існує, незважаючи на наявність його в пенсійній справі позивача, судом не приймаються до ваги, оскільки відповідачем не надано належного нормативного обґрунтування такої позиції.
Крім того, як вбачається з листа Пенсійного фонду України № 29086/05-10 від 31.10.2013 року з 04.11.2013 року запроваджено в промислову експлуатацію програмне забезпечення «Централізований електронний «Журнал реєстрації рішень про призначення, відстрочку часу призначення, перерахунок пенсій, переведення з одного виду пенсій на інший (або їх відмову) (Форма 10)». Головною метою створення та впровадження підсистеми є автоматизація процесу реєстрації та обробки звернень від громадян до Пенсійного фонду України за призначенням, перерахунком пенсій та надання гнучкого інструменту аналізу та формування звітності на основі цих даних. А також для перегляду Журналу реєстрації та формування звітів, для виклику функцій формування запиту до системи персоніфікованого обліку на підстав інформаційної бази АСОПД/ КОМТЕХ-W, одержання відповіді від системи персоніфікованого обліку у вигляді файлів.
Тобто, виходячи з даного листа інших підстав для впровадження автоматизованої системи, крім викладених у даному листі не має.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання неправомірними дій неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, щодо незаконної невиплати позивачу пенсії в повному розмірі та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в розмірі 9490,00 грн. 17.12.2013 року, тобто з моменту подання ним відповідної заяви.
Крім того, судом критично оцінюється і позиція відповідача щодо того, що в довідках про складові заробітної плати позивача завищено розмір складових заробітної плати, не зазначено первинні документи на підставі яких вони видані, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачено, що при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці»).
Ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно з п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (ч. 1 ст. 40).
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Крім того, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші доходи. При цьому необхідно врахувати, що матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження (Постанова Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Державну службу» (в редакції чинній на 17.12.2013 року) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки позивачем заявлено, а відповідачем не спростовано, що позивачем було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з усіх складових заробітної плати, суд критично ставиться до тверджень відповідача в цій частині.
З цього приводу окремо слід зазначити, що Пенсійним фондом України проводилася перевірка правильності видачі позивачу довідок про розмір заробітної плати, шляхом направлення запиту до засновника ДП «Редакція газети «Сбойка». На що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 05.06.2015 №8/19-1943 повідомило ПФУ, що здійснити перевірку правильності видачі довідок немає можливості, оскільки Міненерговугілля не має на збереженні архівних документів з особового складу.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року (далі - Положення про ПФУ) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення.
П. 3 Положення про ПФУ встановлює одним із основних завдань Пенсійного фонду України реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення, що виконується шляхом забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Одним з основних завдань управлінь Пенсійного фонду України є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення
Відповідно до п. 7 Положення про ПФУ Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 р. за № 41/26486 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Управління Пенсійного фонду України підпорядковуються Пенсійному фонду України та безпосередньо відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, оскільки структура Пенсійного фонду України, що складається з власне Пенсійного фонду України та управлінь Пенсійного фонду України, єдина, а система пенсійного забезпечення - солідарна, суд вважає, що відповідальність за невиплату пенсій в однаковій мірі розповсюджується на всю систему Пенсійного фонду України, а не виключно на територіальний орган, на обліку якого перебуває або перебував пенсіонер.
Указом Президента України від 14.04.2014 року «Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато Антитерористичну Операцію на території України.
Також судом встановлено, що у зв'язку з суспільно-політичною та соціально-економічною ситуацією в Донецькій та Луганській областях Рада національної безпеки і оборони України 04.11.2014 року прийняла рішення «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях».
Указом Президента України №875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях».
За змістом ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» прийняті Радою національної безпеки і оборони України рішення вводяться в дію указами Президента України.
Положення Указу №875/2014 жодним чином не змінюють встановлених законодавством гарантій соціального захисту громадян України, зокрема не скасовують право застрахованої особи на отримання пенсійних виплат та не суперечать змісту ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, а також не порушують права власності Позивача. Окрім того, в Указі Президента України №875/2014 відсутні будь-які положення, що стосуються пенсійного забезпечення та соціального захисту громадян.
Суд зазначає, що відповідачем, під час дії зазначеного Указу Президента України, видано 11.12.2015 року на руки позивачу запит №06/3-944 на отримання пенсійної справи за місцем його попереднього обліку, а 24.12.2014 року прийнято матеріали пенсійної справи від управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська.
Оскільки дії відповідача свідчать про схвалення запиту на отримання матеріалів пенсійної справи з управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська, посилання представників відповідача та третьої особи на відсутність компетенції управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська на передачу пенсійної справи судом до уваги не приймаються.
Що стосується позовної вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії за липень 2014 року у сумі 9490 грн. слід зазначити наступне.
В своїх запереченнях на позовну заяву та в своїх поясненнях під час судового засідання відповідач та третя особа зазначили про відсутність відмітки про неотримання пенсії позивачем в липні 2014 року, зв'язку із чим вважають, що відсутні підстави для повторної виплати пенсії.
Судом встановлено, що відповідно до довідки управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська від 28.10.2014 року та відмітки про взяття на облік, позивачу було виплачено пенсію лише по 30.06.2014 року. Відомості про виплату позивачу пенсії в липні 2014 року в матеріалах справи відсутні.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів про виплату Позивачу пенсії в липні 2014 року, у суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні даної позовної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводи Позивача.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись, ст. ст. 9, 11, 69-71, 86, 99, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, щодо незаконної невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі нарахованого розміру пенсії.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену доплату до пенсії за період з 17.12.2013 року по 30.07.2014 р. в сумі 38303,00 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію за липень 2014 року в сумі 9490, 00 грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в розмірі 69944,16 грн. за період 01.08.2014 року по 31.08.2015 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в розмірі 9490,00 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2151,77 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: І. А. Усатова