ун. № 759/3201/15-ц
пр. № 2/759/173/16
20 січня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
за участю: секретаря Бандури Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2015 р. позивач звернувся до суду із зі зазначеним позовом, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на корить ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 19416 грн. 16 коп., посилаючись на ті підстави, що між сторонами 23.09.2011 р. укладено кредитний договір №К2U0CC9GA20025 на підставі якого відповідачем було отримано грошові кошти у розмірі 31000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік суму залишку заборгованості за кредитом,однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надавши до суду заяву про слухання справи у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.53).
Відповідач у судові засідання не з'явився повторно про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив (а.с.38, 39, 44-47, 51, 52).
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, 02.03.2015 р. за вх. №9963 надійшла цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.1, 2).
24.03.2015 р. ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 23.04.2015 р. о 10 год. 30 хв. (а.с.6).
23.04.2015 р. ухвалою Святошинського районного суду м. Києва у судовому засіданні вищевказану позовну заяву із всіма додатками повернуто позивачеві для подання до належного суду (а.с.10, 11).
25.05.2015 р. позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2015 р. (а.с.16-18).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.07.2015 р. ухвалу від 23.04.2015 р. Святошинського районного суду м. Києва скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для прожовження розгляду (а.с.32, 33).
Вищевказану справу Святошинським районним судом м. Києвау тому ж складі суду призначено до судового розгляду на 22.09.2015 р. о 10 год. 30 хв., про що позивач був повідомлений належним чином, оскільки 21.08.2015 р. ним було отримано судову повістку (а.с.36).
22.09.2015 р. секретарем судового засідання складено довідку про неявку сторін із призначенням справи до слухання на 12.10.2015 р. о 11 год. 00 хв. (а.с.37).
12.10.2015 р. судове засідання було відкладено на 30.11.2015 р. о 10 год. 20 хв. зі згоди представника позивача у звязку із неявкою відповідача по справі (а.с.42).
30.11.2015 р. протокольно судом зобов'язано представника позивача надати належні докази щодо обгрунтування позовних вимог із призначенням дати слухання на 20.01.2016 р. о 10 год. 30 хв. (а.с.50).
Згідно довідки від 20.01.2016 р. секретарем судового засідання зазначено про неявку учасників судового розгляду на призначену годину (а.с.54) із належним повідомленням сторін (а.с.51, 52).
Оскільки представник позивача до канцелярії суду надав заяву від 20.01.2016 р. про слухання справи без їх участі згідно наданих позивачем та згідно діючого законодавства (а.с.53) суд вважає за необхідне слухати справу по суті із постановленням заочного рішення згідно ст. 299 ЦПК України.
Всупереч правилам п.п. 5, 6 ч. 2 ст 119 ЦПК України, п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позивач у своєї позовної заяві викладає лише позовні вимоги, але не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, судова практика повинна відповідати наведеному рішенню Верховного Суду України.
Оскільки представником позивача не надано доказів, які він зобов'язувався надати, стосовно обставин які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не обґрунтовані на законі, не доведені матеріалами справі та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 360-7 ЦПК України, суд -
У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: