Номер провадження 2/754/2414/16
Справа № 754/2164/16-ц
Іменем України
18 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування володіння та розпорядження квартирою,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просять: 1. Виділити їх частку із майна, а саме із кімнат розміром 11,3 та 18,3 кв.м. квартири АДРЕСА_1; 2. Виділити їм в користування, розпорядження та володіння кімнату розміром 18,3 кв.м. з виходом на балкон квартири АДРЕСА_1; 3. Відповідачці ОСОБА_3 виділити в користування та володіння кімнату розміром 11,3 кв.м., а відповідачці ОСОБА_4 залишити в користування та володіння кімнату розміром 12 кв.м.; 4. Місця загального користування: коридор, кухню, ванну кімнату, вбиральню залишити в спільному користуванні.
Перевіривши зазначену позовну заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, з таких підстав.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Проте, зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.
Як зазначає Пленум ВС України у постанові №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
Судом встановлено, що зміст позовних вимог неконкретизований, а саме: "виділити нашу частку із майна".
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач при подачі позовної заяви, в якій об'єднані вимоги немайнового характеру, не надав документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі у передбаченому законом розмірі відповідно до кожної вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування володіння та розпорядження квартирою залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії цієї ухвали, у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петріщева І.В.