Справа № 752/17499/15-ц
Провадження № 2/752/238/16
28.01.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Савченко Д.Г.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
за участю представників третьої особи - ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» про визнання незаконними дій, суд -
Встановив
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена справа, рішення по якій винесено 28.01.2016 р.
Представником позивача у цій справі є ОСОБА_1, яким в якості документів, що посвідчують повноваження представника надав довіреність видану громадянином ОСОБА_4 на представництво інтересів в суді, що посвідчену 23 вересня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найда О.І.
ОСОБА_1 є адвокатом, про що зазначено в Єдиному реєстру адвокатів України на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 виданого Київською міською КДКА 25.07.2012 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Згідно вимог ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності в тому числі є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За змістом ст. 26 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а довіреність лише надає право для підтвердження його повноважень.
В супереч вказаної норми ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував, що він здійснює представництво на підставі довіреності, а договір про надання правової допомоги між ним та позивачем по справі не укладався.
З правового аналізу ст.ст. 26-30 даного Закону правовідносини між адвокатом та клієнтом ґрунтуються на підставі угоди, що є підставою для оплати праці адвоката. Вказана угода регулює правовідносини між адвокатом та клієнтом. Адвокат повинен діяти згідно з договором, за яким має встановлюватися його гонорар, а довіреність - це безоплатна передача повноважень.
Посилання на зазначений в довіреності усний договір доручення не відповідає вимогам діючого законодавства про адвокатську діяльність та вимог про обов'язкову письмову форму договору між адвокатом та клієнтом.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Вказане положення не містить ознак договірних правовідносин, як того потребують законодавчі положення регулювання адвокатської діяльності, а лише містить перелік повноважень повіреного. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що між адвокатом та довірителем не виникли договірні правовідносини. Посилання на зазначений в довіреності усний договір доручення також не відповідає вимогам діючого законодавства про адвокатську діяльність та вимог про обов'язкову письмову форму договору між адвокатом та довірителем.
Надана суду довіреність не містить конкретні визначені правові питання у зв'язку з якими надається правова допомога і доручається ведення справи в суді, що в свою чергу також не відповідає законодавчим вимогам про обов'язкове зазначення предмету адвокатської угоди (договору, доручення), а саме надання правової допомоги та представництво інтересів заявника по вказаній вище цивільній справі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг посвідчується підписом сторін по договору.
Із профайла Національної асоціації адвокатів України вбачається, що інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю відсутня.
Отже, дії адвоката ОСОБА_1 суперечать вимогам діючого цивільного процесуального законодавства України, що регулює порядок підтвердження повноважень адвокатів при виконанні своїх професійних обов'язків та здійснені адвокатської діяльності, а саме представництво в суді.
Суд вважає, що адвокат ОСОБА_1 неналежно виконує свої професійні обов'язки, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності в силу ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вищевказані обставини, які стали відомі під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне довести до відома Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для обговорення питання про необхідність притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1 видане Київською міською КДКА 25.07.2012 року.
Керуючись ст.ст. 208-211 ЦПК України, суд -
Ухвалив
Про порушення закону, допущеного при розгляді цивільної справи адвокатом ОСОБА_1, довести до відома Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для вжиття заходів реагування.
Про прийняті міри повідомити суд на протязі місяця з дня надходження окремої ухвали.
Ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя