03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Бовкун Е.М.
№22-ц/796/3479/2016 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №2-2482-1/2009
17 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого Українець Л.Д.
суддів Оніщука М.І.,
Чобіток А.О.,
за участю секретаря Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2009 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
21 липня 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.
У мотивування вимог посилався на те, що 25.07.2008 року ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 уклали Кредитний договір №053-2008-2526, відповідно до якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у сумі 137 350,00 доларів США для придбання майна, а остання зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,45% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором, при цьому строк кредитування за Договором становить період з дати надання кредитором кредиту позичальнику - 25 липня 2008 року до 10 липня 2038 року.
Кредитор свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши позичальникові кредит у сумі 137350,00 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.
У порушення умов Договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 03.06.2009 року має прострочену заборгованість за кредитом 566,68 грн та за нарахованими відсотками 50 910,81 грн.
Станом на 03.06.2009 року сума дострокового стягнення кредиту становить 988 203,71 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених Договором, 25.07.2008 року позивач та ОСОБА_2 уклали Договір поруки №053-2008-2526-Р/1, згідно якого останній зобов'язується перед позивачем за невиконання ОСОБА_4 усіх її зобов'язань за Договором.
На виконання умов Договору та Договору поруки позивач направив відповідачам письмову вимогу від 13.04.2009 року про дострокове погашення кредиту, однак на момент подання заяви заборгованість не погашена.
З урахуванням наведеного просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом - 566,68 грн, за нарахованими відсотками - 50910,81 грн, по сумі дострокового погашення кредиту - 988203,71 грн, по підвищених відсотках - 49,32 грн, всього - 1 039 730,52 грн, а також солідарно стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1700 грн та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 252 грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2009 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 1 039 730,52 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати на оплату судового збору в розмірі 1700 грн та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 252 грн.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 виконала умови Кредитного договору та на отримані в кредит кошти придбала майно, а саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач має довести, що кошти надані ним в кредит, були використані за цільовим призначенням. Відсутність підтвердження даного факту нівелює саме поняття поруки. Звертаючись з позовом до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач не підтвердив виконання своїх зобов'язань за даним договором, зокрема того, що грошові кошти були надані ним саме на придбання майна, як зазначено в Кредитному договорі, а не в інших цілях.
Вказує, що Кредитний договір в іноземній валюті був укладений для того, щоб приховати цим договір про викуп позивачем іноземної валюти в позичальника, яка надавалась у кредит, тобто, повернення назад у власність банку з огляду на вимоги валютного законодавства. Таким чином, має бути застосована ст. 235 ЦК України, згідно якої удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Також, на думку апелянта, позивач списав безнадійну заборгованість за рахунок страхового резерву, оскільки банк має право відшкодовувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу в цілому або його частини понад 180 днів. Прострочення частини боргу засвідчується відомостями, вказаними в розрахунку заборгованості, що здійснений позивачем.
Посилається, що позивач не надав доказів, що банк був власником коштів, які були надані ОСОБА_4 в кредит. У свою чергу, право дострокового повернення позики (кредиту) та процентів за користування позикою (кредитом) може бути використане виключно власником, а не позивачем, який не довів доказами, що грошові кошти відчужені в кредит ОСОБА_4 належали йому на праві власності. При цьому, гроші, відчужені шляхом переходу права власності як кредит ОСОБА_4 та проценти за користування ними, не можуть бути витребувані, оскільки остання є добросовісним їх набувачем.
Окрім того, зобов'язання ОСОБА_4 щодо повернення кредиту мають обліковуватися по курсу Національного Банку України на дату надання кредиту 5,05 грн за 1 долар США, при цьому не повинна здійснюватися переоцінка заборгованості за кредитом під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Звертає увагу на те, що позивачем не було надано документ з позовною заявою (доказ) меморіальний ордер, який би підтверджував факт надання кредиту, який було безпосередньо використано на цільове призначення.
Зазначає, що у ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на день укладення кредитного договору), зокрема передбачається, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови. Таке письмове повідомлення відсутнє.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції підставно виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №053-2008-2526 (а.с. 7-18 т. 1).
Згідно п. 1.1 Кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 137 350,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,45% (базова процентна ставка) в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього Договору. За користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 46,35% річних (підвищена процентна ставка) Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим Договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього Договору, Додатків до нього та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів Національного банку України.
Строк кредитування за цим Договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 липня 2038 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення кредиту визначається умовами цього Договору. Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме, однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.2-13 даного Договору).
За умовами п. 3.2 Кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за Договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, є, зокрема, порука фізичної особи - ОСОБА_2, ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1.
25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №053-2008-2526-Р/1, згідно п. 1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору №053-2008-2526 від 25 липня 2008 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору і він погоджується з ними, зокрема: сума Основного договору - 137 350,00 доларів США; 15,45% річних - розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплати платежів; 46,35% річних - розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені строки/терміни сплати платежів; термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше «10» липня 2038 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань; - інші умови Основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Причини невиконання боржником своїх зобов'язань за Основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за цим Договором (а.с. 28-30 т. 1).
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №053в501082070006 від 25.07.2008 року та випискою/особовий рахунок за 25.07.2008 року (а.с. 19, 35).
Натомість, позичальником зобов'язання за Кредитним договором не виконувалися належним чином, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості від 03.06.2009 року становить 136 599,95 доларів США (еквівалент у національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2009 року - 1 039 730,52 грн), з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 74,45 доларів США (еквівалент у національній валюті України - 566,68 грн), відсотки - 6688,67 доларів США (еквівалент у національній валюті України - 50910,81 грн), сума дострокового погашення кредиту - 129 830,35 доларів США (еквівалент у національній валюті України - 988203,71 грн), підвищені відсотки - 6,48 доларів США (еквівалент у національній валюті України - 49,32 грн). (а.с. 34 т. 1).
Відповідно до статей 525 та 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку істотного порушення умов Договору та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим Договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення вимоги про дострокове повернення кредиту (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 Кредитного договору).
Користуючись правом, передбаченим підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 Кредитного договору, позивач направив на адресу відповідачів письмові вимоги за вих. №048-017/09 та №049-017,09 від 13.04.2009 року щодо дострокового та повного погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 36-39).
Проте, заборгованість відповідачами не була погашена.
Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання за кредитним договором не виконуються належним чином, а відповідачі повинні відповідати перед банком, включаючи сплату основного боргу та відсотків.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду посилання представника апелянта щодо нез'ясування судом першої інстанції цільового використання кредитних коштів, оскільки Кредитним договором не передбачені наслідки нецільового використання коштів та необхідність позичальника звітувати перед позикодавцем на що були витрачені кошти.
Доводи представника відповідача, що Кредитний договір в іноземній валюті був укладений для того, щоб приховати цим договір про викуп позивачем іноземної валюти в позичальника, яка надавалась у кредит, спростовуються безпосередньо самим Кредитним договором, який укладений згідно норм законодавства. Окрім того, ОСОБА_4 не зверталася до суду з позовом про визнання договору удаваним, що у свою чергу свідчить про те, що вона погодилася з валютою кредитування.
Також колегія суддів не може взяти до уваги посилання представника апелянта щодо можливого списання позивачем безнадійної заборгованості, так як відповідачі не виконали умови договору, не повернули грошові кошти, а Кредитним договором передбачене право позивача звернутися до відповідачів з вимогою дострокового погашення кредитної заборгованості.
Доводи представника відповідача, що банком не надано доказів, що грошові кошти, відчужені в кредит ОСОБА_4, належали йому на праві власності, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки спростовуються заявою на видачу готівки №053в501082070006 від 25.07.2008 року та випискою/особовий рахунок за 25.07.2008 року.
До того ж взаємовідносини сторін щодо належності коштів виникли на підставі укладеного Кредитного договору.
Отже, позикодавець, надавши позичальнику грошові кошти, виконав взяті на себе зобов'язання, що спростовує доводи апелянта щодо відсутності у банку права на дострокове повернення кредиту.
Також посилання представника ОСОБА_2 щодо валюти кредитування по курсу НБУ на дату надання кредиту 5,05 грн за 1 долар США спростовуються розрахунком заборгованості станом на 03.06.2009 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт отримання коштів підтверджується заявою на видачу готівки №053в501082070006 від 25.07.2008 року та випискою/особовий рахунок за 25.07.2008 року.
Також колегія суддів відхиляє доводи представника апелянта, що відсутнє письмове повідомлення про особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, оскільки такі відомості містяться у Кредитному договорі, Переліку та вартості супутніх послуг, що надаються кредитором та третіми особами і пов'язані з отриманням та обслуговуванням кредиту від 25.07.2008 року, графіком платежів.
Крім того, ОСОБА_2 не є позичальником, а є поручителем, з яким укладено Договір поруки та в якому він засвідчив своїм підписом, що йому добре відомі усі умови Основного договору і він погоджується з ними (а.с.28).
Щодо суми заборгованості, то апеляційна скарга не містить посилання на неправильність розрахунків при обчисленні розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть ухваленого рішення не впливають.
За правилами ч. 3 ст. 303 ЦПК апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Отже, рішення суду в частині вирішення питання судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням цієї частини у новій редакції, де з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір по 850 грн з кожного, а також витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу по 126 грн з кожного.
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам і підстав для його скасування з наведених у апеляційній скарзі доводів немає.
Керуючись статтями 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, відхилити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2009 року в частині стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 850 грн та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 126 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 850 грн та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 126 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Українець Л.Д.
Судді Оніщука М.І.
ЧобітокА.О.