Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/385/2016 Головуючий у 1-ій інстанції - Яровенко Н.О.
Доповідач - Кабанченко О.А.
16 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М., Кравець В.А.
при секретарі - Перетятько А.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Новака Андрія Анатолійовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2015 року в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на виконання рішення Третейського суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2015 року відмовлено у задоволені заяви ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» - НовакА.А. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі обставини справи, не дав їм належної оцінки та дійшов помилково висновку про те, що третейським судом розглянутий спір про захист прав споживачів, який виключено з підвідомчості цього суду пунктом 14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», оскільки пред'явлений ПАТ «Укрсоцбанк» позов направлений на захист порушених прав Банку, а не прав відповідача - споживача банківських послуг.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 9 жовтня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 607/32-194/2, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» надав фізичній особі ОСОБА_3 кредит в межах максимального ліміту заборгованості на здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу у сумі 11553 грн. 06 коп. зі сплатою 15,00 % річних та щомісячним погашенням кожного траншу кредиту рівними частками продовж наступних дев'яти місяців після видачі відповідного траншу, а ОСОБА_3 при цьому зобов'язувався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з кредитним договором у повному обсязі.
В п. 6.2. Кредитного договору сторонами було визначено третейське застереження, відповідно до якого всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який с невід'ємною частиною даної третейської угоди.
11 вересня 2015 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в особі третейського судді Ярошовця В.М. було ухвалено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 20986 грн. 08 коп. та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, у розмірі 394 грн. 79 коп.
У листопаді 2015 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, не підвідомчі третейським судам, і ця обставина відповідно до ст.389-10 ЦПК України є підставою для відмови у видачі виконавчого листа на виконання рішення третейського суду.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи, положенням закону та узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 02 вересня 2015 року у справі №6-85цс15.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно застосував норми матеріального права, а саме п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди», ст. 16 ЦК України, визначивши, що третейським судом був розглянутий не підвідомчий йому спір про захист прав споживачів, судова колегія відхиляє, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом №2983-VI від 03 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, на виконання якого ПАТ «Укрсоцбанк» просив видати виконавчий лист, ухвалено 11 вересня 2015 року, тобто після внесення змін до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Оскільки ОСОБА_3 є споживачем послуг банку, і спір виник щодо заборгованості за кредитом, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в силу положень п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» така справа була не підвідомча третейському суду, та відповідно до ст. 389-10 ЦПК України вказана обставина є підставою для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Новака Андрія Анатолійовича відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: