29 січня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОсіповаЛ.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 грудня 2015 року,
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 9 грудня 2015 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Згідно з постановою ОСОБА_2 1 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 25 хв. по проспекту Перемоги, 63 у м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху при зміні дорожньої обстановки та виникненні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, скоїв наїзд на бордюр, після чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що спричинило пошкодження вказаних автомобілів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушив питання про скасування постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 грудня 2015 року та прийняття нової постанови про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3
В уточненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати і справу щодо нього закрити.
За доводами ОСОБА_2 при прийнятті рішення суддя обставини справи повно, всебічно та об'єктивно не з'ясував. При цьому стверджує, що в дорожній ситуації, що мала місце 1 жовтня 2015 року, його дії відповідали вимогам Правил дорожнього руху. Так, коли він керував автомобілем НОМЕР_3, та рухався по проспекту Перемоги у 5-й смузі дороги зі сторони станції «Нивки» в сторону станції «Берестейська» Київського метрополітену, під колеса керованого ним автомобіля вискочив собака. Він намагався уникнути зіткнення з собакою та в результаті цього маневру зачепив колесами бордюр, внаслідок чого автомобіль проїхав двома колесами по роздільній лінії. Щоб уникнути втрати керування автомобілем та створення аварійної ситуації він направив автомобіль на дорогу у свою смугу та став зменшувати швидкість шляхом повільного гальмування. В цей час в задню частину його автомобіля було здійснено удар автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado» під керуванням ОСОБА_3
Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, несвоєчасно вжив заходів для запобігання ДТП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, адвоката Чайки Ю.М., які підтримали апеляційну скаргу з уточненнями, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 12.3 цих Правил у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Висновок судді суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 вимог вказаних пунктів Правил дорожнього руху є правильним та підтверджується сукупністю даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у протоколі огляду місця ДТП, схемі місця ДТП, у письмових поясненнях учасника дорожньої пригоди ОСОБА_3
Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів щодо зупинки керованого ним транспортного засобу або об'їзду перешкоди, в результаті чого скоїв наїзд на бордюр, після чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що спричинило пошкодження обох автомобілів (а.с. 1).
З пояснень ОСОБА_3, які він надав відразу після дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що 1 жовтня 2015 року він керував автомобілем НОМЕР_4, рухаючись по проспекту Перемоги у м. Києві в сторону центра міста у четвертій смузі дороги. При цьому в п'ятій смузі зліва від нього рухався автомобіль НОМЕР_5, водій якого раптово змінив рух ліворуч на бордюр, а потім - праворуч, перед його, ОСОБА_3, автомобілем, що призвело до зіткнення автомобілів (а.с. 12).
Ці пояснення водія ОСОБА_3 узгоджуються з даними щодо розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, які містяться у протоколі огляду місця ДТП та схемі місця ДТП, а також з даними щодо технічних пошкоджень автомобілів, які відображені у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та у фотознімках транспортних засобів (а.с. 6-10, 41-43, 88-93).
Наведені пояснення ОСОБА_3 об'єктивно підтверджуються і поясненнями свідка ОСОБА_8, наданими в суді апеляційної інстанції.
Так, свідок ОСОБА_8 пояснив, що 1.10.2015, прибувши на місце ДТП, він виявив, що належний ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_4, знаходився на четвертій смузі проїзної частини, в якій на відстані приблизно 20 см від лінії, що розділяє смуги руху, містились уламки скла та пластмаси, а автомобіль марки «Nissan Qashkai» знаходився у п'ятій смузі проїзної частини попереду від автомобіля ОСОБА_3 При цьому автомобілі мали пошкодження, зокрема, у автомобіля «Toyota Prado» було пошкоджено з лівої сторони передній бампер та крило, частина яких була намотана на задньому правому колесі автомобіля «Nissan Qashkai».
Наведені дані щодо розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди підтвердив і допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7, а щодо його пояснень про наявність на місці ДТП уламків як на четвертій, так і на п'ятій смузі проїзної частини, то вони не спростовують наведених вище обставин.
Таким чином, суддя суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно перевірив всі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази та прийшов до обгрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України в даній дорожньо-транспортній пригоді, а також про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між його діями та наслідками, що настали.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП та в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3, то вирішення цього питання не може бути предметом судового розгляду в межах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2
За таких обставин, постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 9 грудня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Осіпова Л.О.