Копія
Справа № 822/84/16
17 лютого 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріСапач О.С.
за участі:представників позивача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання незаконним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №372-о від 14.12.2015 року про звільнення ОСОБА_4, поновити лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2015 року по день прийняття рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №372-о від 14.12.2015 року його незаконно звільнено із займаної посади. Зазначає, що в день прийняття наказу про звільнення (14.12.2015 року) хворів та перебував на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій обласній психіатричній лікарні №1. Вказаний наказ вважає прийнятим з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задоволити.
Представником відповідача в судовому засіданні були надані пояснення та письмові заперечення, згідно яких в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що з 01.09.2011 року лейтенант податкової міліції ОСОБА_4 перебував на посаді оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області.
17.11.2015 року ГУ ДФС у Хмельницькій області видано розпорядження №393-р щодо проведення службового розслідування згідно якого зобов'язано провести в термін з 17.11.2015 року до 16.12.2015 року службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4
З матеріалів вищевказаного службового розслідування встановлено, що 16.11.2015 року на ім'я першого заступника начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області підполковника податкової міліції Банашка А. А. надійшов рапорт заступника начальника оперативного управління - начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому майора податкової міліції Коваля В. А. в якому зазначено, що 13.11.2015 року стався конфлікт між оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4 та заступником начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому підполковником податкової міліції ОСОБА_7
Згідно отриманих відомостей встановлено, що керівництвом оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому було доручено ОСОБА_4 надати допомогу працівникам слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області в частині складання опису документів по кримінальному провадженню. 12.11.2015 року на нараді працівників відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому ОСОБА_4 повідомлено про виконання поставленого завдання. 13.11.2015 року перебуваючи в ГУ ДФС в області, ОСОБА_7 з'ясував відсутність виконання поставленого ним завдання, і тому ще раз, в телефонному режимі повідомив ОСОБА_4 про необхідність прибуття до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в області, з метою проведення опису документів. В подальшому, з метою контролю виконання свого доручення, ОСОБА_7 неодноразово телефонував ОСОБА_4, однак останній на телефонні дзвінки не відповідав.
Прибувши до ДПІ у м. Хмельницькому, ОСОБА_7, з його слів, встановив, що ОСОБА_4 спить в приміщенні кабінету №613 та не виконує раніше поставлене йому доручення. На вимогу ОСОБА_7 щодо написання ОСОБА_4 на ім'я заступника начальника оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому Васьковського Р. В. рапорту про проведену ним 13.11.2015 року роботу, останній відреагував в грубій словесній формі, а також застосував нецензурну лайку по відношенню до ОСОБА_7
Факт нецензурного спілкування ОСОБА_4 по відношенню до керівника підрозділу ОСОБА_7 підтверджується рапортом та поясненнями останнього, а також рапортами та поясненнями оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенанта податкової міліції Поповича О. В. та старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому майора податкової міліції Заворотного Ю.М., які являлись очевидцями вказаного інциденту.
Також в ході проведення службового розслідування 16.11.2015 року надійшов рапорт заступника начальника оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому Васьковського Р.В. щодо порушення службової дисципліни ОСОБА_4, а саме неприбуття останнього на чергування в складі добового наряду оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому 15.11.2015 року.
Встановлено, що згідно розпорядження ДПІ у м. Хмельницькому №319 "Про призначення добового наряду ОУ ДПІ у м. Хмельницькому на 15.11.2005 року" до складу оперативної групи було призначено оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 останній завчасно був про це повідомлений, про що свідчить його підпис у вищевказаному розпорядженні. Однак о 09:00 год. 15.11.2015 року ОСОБА_4 до ДПІ у м. Хмельницькому, для несення служби в складі добового наряду не прибув та був відсутній до 12:50 год. В подальшому, в зв'язку із вищевикладеним до розпорядження №319 були внесені зміни, щодо його заміни.
Відомості щодо відсутності ОСОБА_4 на робочому місці викладенні в рапорті та поясненні чергового по оперативному управлінні ДПІ у м. Хмельницькому старшого інспектора штабу ОУ ДПІ у м. Хмельницькому майора податкової міліції Галушка В. В., поясненні оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ ОУ ДПІ у м. Хмельницькому лейтенанта податкової міліції Мусійчука Д. О., а також складеному акті невиходу на роботу від 15.11.2015 року.
Згідно рапорту оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенанта податкової міліції Козака М. М., встановлено, що ним та оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому лейтенантом податкової міліції Здоровиком А. С., згідно вказівки начальника оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому Васьковського Р. В., з метою з'ясування причин відсутності на чергуванні ОСОБА_4, було здійснено виїзд на адресу проживання останнього. За наслідками виїзду з'ясовано, що ОСОБА_4 знаходився за місцем проживання: АДРЕСА_1 і почував себе добре.
В ході службового розслідування відібрано пояснення у ОСОБА_4, в якому останній не відобразив об'єктивності причин відсутності в складі добового наряду та не повідомлення керівництва ОУ ДПІ у м. Хмельницькому, щодо своїх дій.
Також в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 факти порушення службової дисципліни допускались і раніше. Зокрема 04.10.2015 року останній не прибув вчасно на робоче місце і був відсутній протягом години без поважних причин (рапорт від 04.10.2015 року Галушка В. В. та пояснення ОСОБА_4 від 04.10.2015 року).
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 протягом 2015 року притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, навчаючись в Національному університеті Державної податкової служби (наказ №722 від 14.05.2015 року, за порушення службової дисципліни).
11.12.2015 року першим заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області Банашко А. А. затверджено висновок службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4
Згідно вищевказаного висновку, враховуючи встановлене в ході службового розслідування уповноважена комісія вважає, що за систематичне порушення службової дисципліни, яке проявилось у невиконанні вимог керівництва, поведінці несумісній із званням офіцера податкової міліції, обману керівництва та прогулу без поважних причин, невиконання вимог ст.ст. 4, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, ст.38 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 року №1700-VII, п.2.1 Інструкції по організації чергувань добового наряду ГУ Міндоходів в області затвердженої наказом ГУ Міндоходів в області від 19.07.2013 року №109 оперуповноважений відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області лейтенант податкової міліції ОСОБА_4 заслуговує на звільнення з органів податкової міліції, відповідно до пп."Є" п.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою КМ УРСР від 29.07.1991 року №114 та п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV.
Як встановлено зі слів ОСОБА_15 (батька позивача який є його представником за довіреністю) 14.12.2015 року з місця роботи ОСОБА_4 йому повідомили про різке погіршення стану здоров'я його сина, після чого прибувши на місце роботи ОСОБА_15 доставив ОСОБА_4 до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1. У зв'язку із хворобою ОСОБА_4, було розпочато стаціонарне лікування яке продовжувалось до 22.01.2016 року, що підтверджується листком непрацездатності серії АГЩ №161209.
В той час, як за результатами службової перевірки Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області прийнято наказ №372-о від 14.12.2015, яким лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звільнено з органів податкової міліції Головного управління ДФС в області (за порушення дисципліни) в запас Збройних Сил України (із постановкою на військовий облік).
Вищезазначений наказ згідно супровідного листа №11608/22-01-04-73 направлений позивачу поштою 16.12.2015 року та отриманий 25.12.2015 року, що підтверджується відомостями УДППЗ "Укрпошта".
Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються "Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року (далі - Положення), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Згідно з пп."Є" п. 64 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.
Згідно із пунктом 70 Положення звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м. Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України (далі - Статут).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 зазначеного Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку, виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 зазначеного Дисциплінарного статуту. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Системний аналіз законодавчих актів, якими врегульовано правовий статус працівника міліції дозволяє зробити висновок про особливий статус органів внутрішніх справ в системі державних органів, обумовлений переш за все завданням боротьби із злочинністю і правопорушеннями. Наслідком цього окремого статусу органів МВС і їх працівників, є особливі вимоги до останніх, які виражаються в особливому порядку підбору, підготовки кадрів для МВС, вимоги до морально-ділових якостей, репутації та інше.
Будь-які порушення працівниками органів внутрішніх справ законності та службової дисципліни підривають авторитет міліції, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
Згідно статті 12 Статуту одним з видів дисциплінарних стягнень є звільнення з органів внутрішніх справ.
Таким чином, враховуючи особливий статус працівників органів внутрішніх справ, що виражається в особливих правах та обов'язках, положення вказаних правових актів, характер вчинку, суд вважає, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ є адекватним заходом щодо дисциплінарного проступку у вигляді систематичного порушення службової дисципліни під час несення служби.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що в період часу з 14.12.2015 року по 22.01.2016 рік позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АГЩ №161209.
З огляду на встановлені обставини, наказ про з звільнення видано під час перебування ОСОБА_4 на лікуванні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України (надалі - КзПП), у якому визначені основні трудові права працівників.
Статтею 18 Статуту визначено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Згідно з ч. 3 ст. 40 КзПП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ні загальним законом ні спеціальним законом не допускається розірвання трудових відносин, в даному випадку припинення публічної служби, в період тимчасової непрацездатності особи.
Аналогічна правова позиція викладена в абзаці 2 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9, де зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок.
Отже, судом встановлено, що винесення Наказу №372-о від 14.12.2015 року відбулося в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_4, що є порушенням трудових прав позивача.
Доводи відповідача про те, що на день винесення оскаржуваного наказу їм не було відомо про перебування ОСОБА_4 на лікуванні спростовані у судовому засіданні, а саме зі свідчень ОСОБА_15 (батька позивача який є його представником за довіреністю) 14.12.2015 року з місця роботи ОСОБА_4 йому повідомили про різке погіршення стану здоров'я його сина, після чого прибувши на місце роботи ОСОБА_15 доставив ОСОБА_4 до лікувального закладу. Також встановлені факти не заперечувались представником відповідача, який зазначив, що батька ОСОБА_4 дійсно повідомлено телефоном з місця роботи про погіршення стану здоров'я його сина, після чого ОСОБА_4 був забраний батьком з робочого місця з метою звернення до медичного закладу.
У відповідності до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачами при винесенні оскаржуваного наказу не дотримано положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про те, що зважаючи на доведеність вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, що слугувало підставою проведення службового розслідування та як наслідок подальшого його звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пп. "Є" п.64 Положення, відповідачем при винесені наказу №372-о від 14.12.2015 року порушено норми ч. 3 ст. 40 КзПП України та ст. 18 Статуту, які прямо вказують на неприпустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, що в свою чергу призвело до порушення передбачених законодавством прав позивача і є підставою для скасування вказаного наказу.
Щодо позовної вимоги про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд вказує наступне.
Враховуючи ту обставину, що скасувавши наказ про звільнення, суд фактично продовжив перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, а тому на користь ОСОБА_4 підлягає стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин, доводи позивача, при встановлені обставин справи, підтверджують протиправність дій відповідача, у зв'язку із чим, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 76, 86, 158-163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №372-о від 14.12.2015 року про звільнення ОСОБА_4.
Поновити ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.
Зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та виплати заробітної плати в межах одного місячного заробітку допустити до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2016 року
Постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та виплати заробітної плати в межах одного місячного заробітку набрала законної сили 17 лютого 2016 року.
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк