Рішення від 27.04.2009 по справі 2-2589/2009

№ 2- 2589

2009 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі - Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 лютого 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і витрат, позовні вимоги уточнювалися. Позивач в своєму позові та в ході судового засідання посилався на те, що 24 грудня 2008 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу і керований третьою особою автомобіль «Рено», винним в цьому ДТП визнано відповідача, що керував своїм автомобілем «Мерседес-Бенц», позивач відремонтував вказаний свій автомобіль і надав всі необхідні документи для виплати відшкодування. Але відповідач в добровільному порядку шкоду в повному обсязі не відшкодував; позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду. Вважає такі дії відповідача незаконними і просив, уточнивши вимоги, стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду 26358 грн. 56 коп., витрати на правову допомогу адвоката 1500 грн., судові витрати на судовий збір 569 грн. і 08 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., моральну шкоду 5000 грн., а всього 33466 грн. 06 коп., задовольнивши позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснивши, що дійсно 24 грудня 2008 року була ДТП, винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано його, є постанова суду, він з цією постановою згоден, діяв вимушено, тому і допустив зіткнення з автомобілем позивача. Не заперечував проти заявлених позовних вимог і задоволення позову з урахуванням уточнення позивача.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що під час ДТП саме він керував автомобілем позивача, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, позивачу завдано матеріальну і моральну шкоду, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень.

Вислухавши пояснення позивача і відповідача, третьої особи, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 24 грудня 2008 року о 07.45 годині, керуючи на підставі тимчасового реєстраційного талону технічно справним автомобілем «Мерседес-Бенц», державний номерний знак якого АЕ 65 57 ВО, що належить на праві власності ОСОБА_4М, рухався по вул. Яснополянській у м. Дніпропетровську, де проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, грубо порушуючи вимоги п. п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці виконаного ним маневру, не врахував дорожню обстановку, не дотримав безпечної дистанції руху, перевищив безпечну швидкість і скоїв наїзд на автомобіль «Рено» державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за позивачем, під керуванням на підставі тимчасового реєстраційного талону ОСОБА_3 (чоловік позивача), що рухався в той же час там же по вул. Яснополянській у м. Дніпропетровську. При цьому порушення цим відповідачем зазначеного пункту правил дорожнього руху України знаходилось у прямому причинно-слідчому зв'язку із наслідками у вигляді пошкодження автомобіля позивача.

ОСОБА_2 за скоєне було притягнуто до адміністративної відповідальності: постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2009 року його було визнано винним в порушенні правил дорожнього руху і вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПП . Вказана постанова не оскаржена, виконана. Таким чином, постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровську від 14 січня 2009 року встановлено факт вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення і відповідно винність останнього в завданні шкоди.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адміністратвине правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постанова Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2009 року відносно ОСОБА_2 набрала законної сили, а тому є достатньо підстав для звільнення позивача від доказування даного позову в частині питань чи мали місце дії відповідача, а саме дії, що містять в собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПП, наявність причинно-слідчого зв'язку між винними діями, пов'язаними з порушенням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідача і завданням шкоди позивачу. Вказаними протиправними діями відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що ушкодженням майна позивача винними діями відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди. Матеріальна шкода полягає в загальна вартість придбаних позивачем запасних частин для заміни пошкоджених в результаті ДТП з урахуванням виплачених сум - 26358 грн. 56 коп., про що надано суду письмові докази (рахунки, квитанція та ін.): складає вартість самого ремонту і відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля позивача з урахування терміну експлуатації автомобіля та ін. З вказаними сумами відповідач відразу після ДТП і після нього погоджувався.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.... Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і заподіяна відповідачем матеріальна шкода повинна бути стягнута на користь позивача в межах заявлених і уточнених вимог в повному обсязі.

Крім того, суд вважає підлягаючими задоволенню і вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. з відповідача на користь позивача, оскільки ОСОБА_1 дійсно завдано моральної шкоди: нервові хвилювання, моральні страждання, стресові ситуації, хвороба, безпідставне затягування питання про відшкодування шкоди і розгляд справи додатково спричинило нервові хвилювання, позивач має малу заробітну плату і конче потребує матеріальної підтримки на законних підставах, але отримати не може в зв'язку з неправомірними діями відповідача, порушується звичний порядок життя сім'ї позивача.

З відповідача на користь вказаного позивача також слід стягнути також і витрати на правову допомогу адвоката 1500 грн., судові витрати на судовий збір 569 грн. і 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн..

Таким чином суд вважає, що уточнені позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 55, 124 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1187 ЦК України; постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; ст. ст. 3, 10, 11, 61, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 26358 грн. 56 коп., витрати на правову допомогу адвоката 1500 грн., судові витрати на судовий збір 569 грн. і 08 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., моральну шкоду 5000 грн., а всього 33466 грн. 06 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -

Попередній документ
5591938
Наступний документ
5591940
Інформація про рішення:
№ рішення: 5591939
№ справи: 2-2589/2009
Дата рішення: 27.04.2009
Дата публікації: 04.05.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: