18 лютого 2016 р. справа 804/876/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 України про визнання протиправними дій та бездіяльності, відшкодування моральної шкоди та понесених витрат,-
15 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовомдо ОСОБА_2 України, в якому просив:
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 України при забезпечені реєстрування поданих документів СтояновськоїАлефтиниІвановни, наданих позивачем, згідно ст. 51 Конституції України, ст. 172 СК України, через канцелярію Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, а саме сприяння не внесенню службовою особою до офіційних документів відомостей, складання і ведення завідомо неправдивих документів в суді, де організується функціонування державної установи;
- визнати дії ОСОБА_2 України такими, що порушили право позивача на доступ до правосуддя та право звернення за захистом прав та інтересів непрацездатної, немічної матері, як її законного представника, без спеціальних на те повноважень;
- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 України, яка не зобов'язала реєстратора Тернівського районного суду м. Кривого Рогу виконувати свої обов'язки, норму ст. 154, 172 СК України, дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст. 1, 3, 8, 51, 68 Основного Закону;
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 України, яка не додержалася і не виконувала протягом довгого часу Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про державну службу», Закон України «Про судову службу», Закон України «Про магістрат», Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд»;
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди діями ОСОБА_2 України в сумі 33000,00грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду, але не більше ніж за один місяць;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які він поніс і які пов'язані з витратами у зв'язку із провадженнями у судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 200,00грн.;
- зобов'язати ОСОБА_2 Україну в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 виконувати норми ст.154, 172 СК України і дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст.1, 3, 8, 51 Основного Закону при реєстрації документів в суді та при розгляді скарг.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 Володимировичавідповідно до вимог частини 1 статті 107 КАС України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
Так, згідно ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, відповідачем вказана держава Україна, без зазначення в особі якого органу державної влади чи його посадової (службової) особи, чи іншого суб'єкту при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства вона виступає і з діями якого конкретно не погоджується позивач.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно конкретизувати відповідача у справі, оскільки визначення відповідачем ОСОБА_2 України є визначенням відповідачами необмеженого кола осіб.
Крім того, згідно п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою та п'ятою ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з пункту 2, 3, 4 позовних вимог ОСОБА_1, останній, зокрема, просить суд визнати протиправними дії та бездіяльністьДержави Україна, разом з тим, позивачем не зазначено які саме дії та бездіяльність відповідача він у даному випадку просить визнати неправомірними та в чому такі дії та бездіяльність полягали. Наведене унеможливлює вирішення позовної заяви по суті, оскільки з неї незрозуміло правомірність яких саме дій та бездіяльності просить перевірити позивач, у зв'язку чим позивачу необхідно уточнити зазначені позовні вимоги.
Так, ч.3 ст.106 КАС України, якою встановлено вимоги до позовної заяви, передбачено, що до позову зокрема додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не доданий документ про сплату судового збору. Натомість ОСОБА_1 у позові викладено клопотання про звільнення його від сплати судових витрат.
Означене клопотання, зокрема, обґрунтоване тим, що позовна заява подана ним в інтересах його непрацездатної та немічної матері, яка є інвалідом І групи.
При цьому п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
За змістом ч.2 ст.172 СК України повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
Таким чином, позивач, як законний представник своєї непрацездатної матері ОСОБА_4, яка є інвалідом І групи, що посвідчується наданою до позову копією довідки, звільняється від сплати судового збору за подання адміністративного позову в її інтересах.
Разом з тим, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги в частині про відшкодування завданої саме йому моральної шкоди.
Позивач, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору в цій частині посилався на п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак, задля застосування наведеної норми закону необхідний факт визнання у встановленому законом порядку незаконності таких рішень, дій чи бездіяльності.
Проте, про існування таких фактів позивачем не зазначено та не доведено їх наявність.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судових витрат підлягає задоволенню лише в частині звільнення його від їх сплати за подання адміністративного позову в інтересах своєї непрацездатної матері, як її законного представника, а в іншій частині - це клопотання задоволенню не підлягає і позивач має сплатити судовий збір за частину позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої саме йому.
Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.01.2016р. становить 1378,00 грн.
Частиною 3 статті 6 вказаного Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Як зазначалося вище, до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, позивач не відноситься, підстави для звільнення останнього від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди відсутні.
Отже, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1378,00грн. за наступними реквізитами:
Отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області
Код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253
Рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів : 22030001
Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ
МФО: 805012.
Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 106-108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити часткового.
Звільнити його від сплати судового збору за подання адміністративного позову в інтересах своєї непрацездатної матері, як її законного представника.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 України про визнання протиправними дій та бездіяльності, відшкодування моральної шкоди та понесених витрат - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк до 21 березня 2016 року для усунення недоліків шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду:
- оформленої належним чином уточненоїпозовної заяви та її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;
- оригіналу документу про сплату судового збору.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М.Турова