22 грудня 2015 р. Справа № 804/16120/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Федуркіна А.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-
04.12.15р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо оформлення та надіслання ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015р. №0001101703 за формою «Ф» без припису (розрахунок податкового зобов'язання додається) та без додатку до нього - протиправними;
- стягнути з Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір на користь ОСОБА_1.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в отриманому позивачем рішенні зазначено, що воно відповідає додатку 1 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 985 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735 (надалі - Порядок). Натомість оформлено відповідачем на бланку, який не відповідає п.2.2 Порядку та додатку 1 до нього. Так, рішення у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» не може бути відсутній припис - розрахунок податкового зобов'язання додається, оскільки в даному випадку орган державної податкової служби самостійно визначив податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства. Отже, відповідач оформив рішення, в якому відсутній зазначений вище припис та розрахунок стосовно визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання у розмірі 5350,89грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб (код платежу НОМЕР_1), чим порушено ст.67 Конституції України, п.58.1 ст.58 ПК України, п.22 Порядку та додаток 1 до нього. Вказане є підставою визнання дій відповідача протиправними. Як наслідок цього, на думку позивача, рішення не може мати юридичних наслідків для нього, а тому ОСОБА_1 вважає дії контролюючого органу стосовно оформлення та надіслання йому податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015р. №0001101703 протиправним.
Ухвалою суду від 09.12.15р. відкрито провадження по справі №804/16120/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.12.15р.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази чого знаходяться в матеріалах справи.
22.12.2015р. позивач подав до суду клопотання, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, докази чого знаходяться в матеріалах справи.
22.12.15р. відповідач подав до суду заперечення, в якому просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку про протиправність спірного рішення і, як наслідок про його скасування, а також якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема порушення законодавства, за які застосовуються штрафні санкції, та розмір останніх) таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Враховуючи клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зробив висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову, виходячи з такого.
25.06.15р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № НОМЕР_2, яким позивачу згідно з пп.54.3.3, п.54.3, ст.54 та ст.286 ПК України визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб за 2014р.» у розмірі 5350,89грн. граничний строк сплати протягом 60 днів з дня вручення даного податкового повідомлення-рішення.
31.08.15р. ОСОБА_1 надано оскаржуване рішення, про що свідчить підпис позивача на корінці податкового повідомлення рішення від 25.06.15р. № НОМЕР_2.
Позивач вважає дії відповідача по оформленню та надісланню рішення протиправними, оскільки, на думку гр. ОСОБА_1, рішення оформлено на бланку, який не відповідає п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платниками податків №985 від 22.12.10р.
Позивач посилається на Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платниками податків, який затверджено Наказом ДПА України від 22.12.10р. №985 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 30.12.10р. за №1440/18735), однак вказаний нормативний документ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року N 1236.
Чинний наказ, що регулює Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року N 1236 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2012 р. за №2135/22447 (далі Порядок)
Порядок та підстави сплати земельного податку з фізичних осіб передбачено нормами податкового кодексу України а саме: відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Ст.270 цього Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня гою ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішенпя про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
- у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власност і кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників. визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
- пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у корнету ванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Статтєю 287 ПК України визначено, що облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до цього Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком па прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, (п.1.2 Порядку)
У випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за (|формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (п.2.2 Порядку).
Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.
Податкове повідомлення - рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку па додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення - рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.»
Таким чином, форма та зміст податкових повідомлень рішень встановлюється на законодавчому рівні. На даний час форма затверджена додатком 1 до Порядку, для того забезпечено технічні можливості та встановлено програмні продукти, які дозволяють формувати податкові повідомлення-рішення.
Положення ст. 58 ПК України стосовно змісту податкових повідомлень не встановлює обов'язковим припис «розрахунок податкового зобов'язання додається».
Відповідно до п.5.2 ст. 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Стосовно посилання позивача на відсутність припису «розрахунок податкового зобов'язання додається» суд зазначає, що для цього виду податку надання розрахунку не передбачається з 2014 року, форми розрахунку також не затверджено, методика розрахунку зобов'язань є публічною інформацією та доступна платникам податку.
Відповідно у разі коли надання розрахунку не передбачається, припис не складається.
З 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ч. 2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги гр. ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки в даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за формою встановленою законодавством України на момент його винесення.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 128, 158-163, 254, 255 КАС України,-
У задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 22.12.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3