м. Вінниця
17 лютого 2016 р. Справа № 802/4156/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
У грудні 2015 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в сумі 47916,04 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву (вх.№2560) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.34).
Відповідно до ч. 4 ст.33 КАС України разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Судовий виклик надсилався відповідачу за адресою, зазначеною у довідці адресно-довідкового підрозділу ГУДМС у Вінницькій області (а.с. 31). На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення - "за закінченням терміну зберігання".
Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає за можливе провести розгляд і вирішення справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Встановлено, що Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яке полягало у несплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 34025,98 грн.
Результати перевірки відображені в акті за № 1437/17 від 02.06.2015 року (а.с.15-18), на підставі якого 30.06.2015 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000151701 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 34025,98 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8506,50 грн., а всього в сумі 42532,48 грн. (а.с.14).
Крім того, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, ОСОБА_1 в автоматичному режимі нарахована пеня в сумі 5383,56 грн., яка відображена в картці особового рахунку платника податків (а.с. 12).
Примірники вищезазначених акту перевірки та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення направлялись ОСОБА_1, однак у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.
Таким чином, за відповідачем рахується непогашений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 47916,04 грн., який вважається узгодженим.
Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення спірної заборгованості, суд керується наступними мотивами.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В силу вимог положень п. 49.18.4 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом ІV цього Кодексу.
Пунктом 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Згідно з абз. ''д'' пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;
Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що станом на 15.12.2015 року за фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 47916,04 грн. Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене з відповідачем, а отже визнається податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13 з/б), відповідачу ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу Вінницької ОДПІ форми "Ф" № 32390-02 від 04.09.2015 року на суму 48086,01 грн., після чого сума податкового боргу відповідачем не погашалась.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 47916,04 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) до місцевого бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 47916 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 04 (чотири) копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна