ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.02.2016Справа №910/1035/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»
до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
про стягнення 136 967,33 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Гонсевич Я.М. - представник за довіреністю № 14/10.15 від 12.10.15
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 17.02.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» про стягнення з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові» заборгованості у розмірі 136 967,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір № 29-01/08 на виконання робіт з внесення змін в проектно-кошторисну документацію від 29.08.2012, відповідно до умов якого відповідач як замовник доручає, позивач як виконавець зобов'язується виконати роботи з внесення змін в проектно-кошторисну документацію по об'єкту: «Стадіон на вул. О.Степанівни в смт Славське Сколівського району Львівської області» а також по розділах, які не були виконані по об'єкту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи. За доводами позивача, останнім належним чином виконано зобов'язання за договором та виготовлено весь обсяг проектно-кошторисної документації у відповідності до вимог Державних будівельний норм та передано замовнику. Вартість вказаних робіт як зазначено в акті приймання-передачі становить 81 199,77 грн. Відповідачем у строк визначений умовами договору акт приймання-передачі робіт не підписано та не надано жодних зауважень до виконаних робіт. З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялася претензія № 39-06/АУ від 30.06.14 на адресу відповідача з вимогою погасити борг у розмірі 81 199,77 грн. Відповідачем на зазначену претензію надано відповідь від 04.08.14 № 2014-98 де повідомлено позивача про призупинення державного фінансування та зазначено, що у разі надходження цільових коштів на рахунок ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові», останній гарантує оплату за договором після прийому-передачі робіт. Оскільки, вимоги позивача не були задоволені, ТОВ «Укрдизайнгруп» звернулося до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 136 967,33 грн, з яких: 81 199,77 грн - основна сума боргу, 49 207,06 грн - інфляційні нарахування та 6 560,50 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2016 порушено провадження у справі № 910/1035/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 17.02.2016.
У судове засідання, призначене на 17.02.2016, з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав документи, що були залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 17.02.2016 справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» (надалі - виконавець/позивач) та Державним підприємством «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові» (надалі - замовник/відповідач) було укладено договір № 29-01/08 на виконання робіт з з внесенням в проектно-кошторисну документацію (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з внесення змін в проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Стадіон на вул. О.Степанівни в смт. Славське Сколівського району Львівської області» надалі - по тексту об'єкт, стадія «Робоча документація», а також по розділах, які не були виконані по об'єкту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити проектно-кошторисну документацію.
Згідно з п. 1.2. договору, перелік робіт, що виконуються за цим договором, визначається у календарному плані виконання робіт (Додаток №3 до договору).
У п.3.2. договору сторони передбачили, що ціна є динамічною та становить 81 199,77 грн., в тому числі ПДВ 13 533,30 грн., і визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №2 до договору), та Зведеним кошторисом (Додаток №1 до договору), які є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п.п. 4.5. договору виконані роботи оплачуються замовником на підставі актів приймання-передачі робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня їх підписання з врахуванням п. 4.8. цього договору.
У разі відсутності фінансування, замовник письмово повідомляє виконавця про відсутність коштів на рахунку та зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт після отримання коштів. За таких обставин сторонами погоджено, що затримка в оплаті на строк до 60 календарних днів включно не вважається порушенням умов цього договору (п. 4.6. договору).
Строк виконання робіт, відповідно до п.5.1. договору, становить 20 календарних днів з моменту підписання договору.
Згідно з п. 5.6. договору виконавець надсилає рекомендованим листом або передає супровідним листом результат виконаних робіт та підписаний ним акт приймання-передачі виконаних робіт замовнику.
Відповідно до п.п. 5.8.,5.9. договору отримавши проектно-кошторисну документацію та акти приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів розглянути виконані роботи і за умови відсутності застережень до цих робіт підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, та надіслати виконавцю один підписаний примірник. Такий акт є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи зазначені в акті, згідно погодженої договірної ціни та відповідно до умов договору. За наявності застережень у замовника щодо виконання проектних робіт, він негайно повідомляє про це виконавця та у випадку необхідності повертає виконавцю виконані проектні роботи з письмовими застереженнями.
У п. 6.3.5 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та у розмірі визначеному договором оплачувати виконавцеві за виконані роботи.
Договір згідно з п. 10.1. набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони відповідно до умов договору підписали додатки до договору, а саме: Додаток №1 "Зведений кошторис (кошторис №)"; Додаток №2 "Графік фінансування"; Додаток №3 "Протокол погодження договірної ціни"; Додаток №4 "Календарний план виконання робіт".
02 січня 2013 року сторони підписали Додаткову угоду №1, якою внесли зміни до п.5.1. договору щодо строку виконання робіт.
За доводами позивача, ТОВ «Укрдизайнгруп» належним чином виконано роботи за договором, що підтверджується накладними № 54 від 19.10.12, № 55 від 12.11.2012, № 56 від 16.11.2012, № 57 від 22.11.2012, № 58 від 27.12.2012, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Матеріалами справи підтверджується факт направлення на адресу відповідача супровідного листа № 15-04/АУ від 15.04.2013 р. з актом здачі-приймання робіт, в т.ч. за договором № 29-01/08 від 29.08.12.
Вказаний лист був отриманий відповідачем 17.04.13 за вх. № 350, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові».
Проте, як вказує позивач, у строк, визначений п.5.8. договору, відповідачем акт приймання-передачі робіт не був підписаний й не повернутий позивачу, а також позивачем не отримано від відповідача будь-яких зауважень щодо виконаної роботи.
Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Укрдизайнгруп» звернулось до ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові» з претензію №39-06/АУ від 30.06.2014 р. щодо виконання грошового зобов'язання в сумі 81 199,77 грн. та повернення примірнику акту здачі-приймання робіт.
Відповідач відповіддю на претензію №2014-98 від 04.08.2014 р. повідомив, що фінансування «Будівництва стадіону по вул. О. Степанівни в смт. Славське» здійснювалося в рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 №357 (програма); з незалежних від Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" причини, державне фінансування заходів програми було призупинене з четвертого кварталу 2012 року; підприємство у постійному режимі подає фінансову звітність в Укрєвроінфрапроект з інформацією про стан кредиторської заборгованості з проханням сприяти на урядовому рівні у вирішенні подальшого державного фінансування заборгованості з виконання програми; враховуючи чинний стан постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №956 підприємство очікує відновлення державного фінансування; після надходження цільових коштів на рахунок Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові", останній гарантує оплату за договором після приймання-передачі виконаних робіт.
Не погодившись доводами відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором, в обґрунтування правової позиції посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 530, 837, 849, 853, 882, 887 ЦК України та ст.ст. 179, 180, 193 ГК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За своєю правовою природою, укладений сторонами договір № 29-01/08 на виконання робіт з внесення змін в проектно-кошторисну документацію від 29.08.2012 є договором є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначено у п. 4.5. договору виконані роботи оплачуються замовником на підставі актів приймання-передачі робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня їх підписання.
Судом встановлено, що згідно з п.5.7. договору акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 81 199,77 грн відповідачем не підписано, як і будь-яких зауважень щодо проведених робіт у письмовому вигляді не викладено, вказаний акт на адресу позивача не повернуто.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем умови договору, (накладні № 54 від 19.10.12, № 55 від 12.11.2012, № 56 від 16.11.2012, № 57 від 22.11.2012, № 58 від 27.12.2012, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками), проте відповідачем у строки визначені умовами договору не здійснено оплату за виконані позивачем роботи на загальну суму 81 199,77 грн.
Стосовно відсутності державних коштів для проведення оплати за договором, про що зазначено у відповідь на претензію позивача, суд відзначає наступне.
Пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.
Отже, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, яка за приписами статті 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази виконання позивачем робіт за договором, а відповідачем не надано суду доказів їх оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 81 199,77 грн.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 560,50 грн та інфляційних втрат у розмірі 49 207,06 грн.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат та 3 % річних складає суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача підлягає стягненню 49 207,06 грн. інфляційних втрат та 6 560,50 грн - 3% річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові» (03118, м. Київ, вул. Хотівська, буд. 4, літера «А»; ідентифікаційний код 37122901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38, кв.17; ідентифікаційний код 34668062) заборгованість у розмірі 81 199 (вісімдесят одну тисячу сто дев'яносто дев'ять) грн 77 коп.; інфляційні втрати у розмірі 49 207 (сорок дев'ять тисяч двісті сім) грн 06 коп.; 3% річних у розмірі 6 560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 054 (дві тисячі п'ятдесят чотири) грн 51 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.02.2016.
Суддя Пукшин Л.Г.