Рішення від 10.02.2016 по справі 910/23395/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016Справа №910/23395/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм»

до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» стягнення 159 868, 80 доларів США, що еквівалентно 3 533 100 грн. 48 коп.

Представники:

від Позивача: Квітка Є.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Митлицький В.П. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 159 868, 80 доларів США, що еквівалентно 3 533 100 грн. 48 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 25.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» (Покупець) було укладено Контракт №38-15/У, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах, визначених у вказаному Контракті, фармацевтичну продукцію, асортимент, кількість та ціна якої визначається специфікаціями, що є невід'ємною частиною вказаного контракту. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 159 868,80 доларів США, що підтверджується вантажно - митною декларацією, проте Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» становить 159 868,80 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року порушено провадження у справі №910/23395/15, розгляд справи призначено на 10.02.2016 року та зобов'язано Позивача надати суду в строк до 03.10.2015 року належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/23395/15 від 03.09.2015 року на російську мову та позовну заяву з доданими до неї документами на російській мові у трьох примірниках.

05.10.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/23395/15 від 03.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року направлено судове доручення до Господарського суду Сирдар'їнського вілоята (Республика Узбекистан, Сирдар'їнська область, 707000, Гулістан, вул. Мустакилик, 75) про вручення судових документів, зупинено провадження у справі №910/23395/15 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.

30.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Господарського суду Сирдар'їнського вілоята надійшла ухвала від 06.11.2015 року про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori - Darmon" позовної заяви та доданих до неї документів, ухвали Господарського суду м. Києва від 03.09.2015 року.

09.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року поновлено провадження у справі №910/23395/15.

10.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача

10.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 10 лютого 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. В судовому засіданні представник Відповідача визнав факт заборгованості перед Позивачем.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 лютого 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

25.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» (Покупець) було укладено Контракт №38-15/У, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах, визначених у вказаному Контракті, фармацевтичну продукцію, асортимент, кількість та ціна якої визначається специфікаціями, що є невід'ємною частиною вказаного контракту.

Відповідно до п. 1.3 Контракту поставка товару здійснюється Продавцем окремими партіями, виходячи з попередніх заявок Покупця і погодженої сторонами специфікації на конкретну партію (поставку) товару у погодженому даним контрактом порядку.

Згідно з п. 2.4 Контракту Продавець надає Покупцю фінансову знижку у розмірі 39 967,20 доларів США. До оплати за вказаним Контрактом підлягає сума в розмірі 159 868,80 доларів США.

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що вантажоотримувачем за даним контрактом є ТОВ «Sirdaryo Dori - Darmon», Республіка Узбекистан, 120100, м. гулі стан, вул. А. Султана, 4. Дата відвантаження - дата передачі товару, очищеного від мит і митних формальностей у розпорядження перевізника (експедитора), підтверджена оформленою належним чином транспортною накладною.

У п. 4.3 Контракту зазначено, що оплата за вказаним контрактом проводиться не пізніше 75 календарних днів від дня митного оформлення товару у державі Продавця.

Відповідно до п.11.1 Контракту всі спори та суперечки за даним контрактом або у зв'язку з ним підлягають передачі для розгляду й прийняття кінцевого рішення у Господарському суді м. Києва (Україна). Рішення суду остаточні і обов'язкові до виконання сторонами.

Сторони дійшли згоди, що у процесі розгляду й вирішення спорів між ними, правом, що регулює відносини сторін за даним контрактом, є матеріальне й процесуальне право України. (п.11.2 Контракту)

Специфікацією № 1 до Контракту №38-15/У від 25.05.2015 року Сторони узгодили найменування, ціну, кількість товару на загальну суму 159 868,80 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №38-15/У від 25.05.2015 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 159 868,80 доларів США, що підтверджується інвойсом №6560 від 3.06.2015 року, митною декларацією та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 000195 від 05.06.2015 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» становить 159 868,80 доларів США.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Контракту №38-15/У від 25.05.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №38-15/У від 25.05.2015 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 159 868,80 доларів США, що підтверджується інвойсом №6560 від 3.06.2015 року, митною декларацією та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 000195 від 05.06.2015 р.., проте Відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.

Факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» за Контрактом №38-15/У від 25.05.2015 року в розмірі 159 868,80 доларів США підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.08.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» в розмірі 159 868,80 доларів США.

При цьому, Суд звертає увагу, що Сторони дійшли згоди, що у процесі розгляду й вирішення спорів між ними, правом, що регулює відносини сторін за даним контрактом, є матеріальне й процесуальне право України. (п.11.2 Контракту)

Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, пунктом першим частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно з пунктом другим статті 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (дата підписання Україною: 20.03.1992; дата ратифікації: 19.12.1992; дата набуття чинності для України: 19.12.1992) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 159 868,80 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori - Darmon» (Республіка Узбекистан, 120100, м. Гулістан, вул. А. Султана, 4, ИНН 200322259, ОКОНХ 71212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія - Фарм» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ АМОСОВА, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 30109129) заборгованість у розмірі 159 868 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) доларів США 80 (вісімдесят) центів, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення рішення 4 147 721 (чотири мільйони сто сорок сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 60 (шістдесят) коп. та судовий збір у розмірі 70 662 (сімдесят тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 01 (одна) коп. .

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 лютого 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ
55906617
Наступний документ
55906619
Інформація про рішення:
№ рішення: 55906618
№ справи: 910/23395/15
Дата рішення: 10.02.2016
Дата публікації: 23.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу