Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач
10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.
при секретарі: Бугай О.О.
за участю осіб: позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним умов договору та стягнення сум,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано недійсним п.7.11 Кредитного договору №10-915/08-А від 15 серпня 2015року укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3, в іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у позові до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання недійсними пунктів 4.7 та 4.8 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року та в частині відмови у стягненні 5740, 04 доларів США, ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. Рішення суду в частині визнання недійсним п.7.11 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 просить залишити без змін.
Посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, порушив норми матеріального та процесуального права, дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.
ОСОБА_3 вказала, що суд помилково зазначив, що «в даному випадку сторони погодили підстави для збільшення процентної ставки у зв'язку із зміною кредитних ризиків (порушення вимог щодо страхування предмету застави, яким забезпечене
Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач
зобов'язання, порушення договірної дисципліни позичальником), розмір збільшеної процентної ставки та погодили, що для застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів». При цьому, суд не надав належної оцінки і не застосував до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, згідно якої фіксована процентна ставка е незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Також суд не застосував до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за приписами якої Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Процентна ставка за спірним Кредитним Договором встановлена його п. 3.3. та пунктами 4.1.1. - 4.1.7. і становить протягом років кредитування: протягом першого року - 692,86 доларів США (15% річних);протягом другого року - 686,35 доларів США (14,6% річних); протягом третього року - 685,54 доларів США (14,5% річних);протягом четвертого року - 685,03 доларів США (14,4% річних); протягом п'ятого року - 681,84 доларів США (14% річних);протягом шостого року - 676,46 доларів США (13,1% річних); протягом сьомого року - 657,52 доларів США (8% річних).
Наведені положення Кредитного Договору, на думку заявника, свідчать про те, що процентна ставка за Спірним Договором є фіксованою і до цих правовідносин суд повинен був застосувати наведені вище положення ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України і ч. 4 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд також не врахував, що положення визнаного недійсним п. 7.11. спірного Договору і п. 4.8. спірного Договору, також є похідними, але п. 4.8. не був визнаний недійсним, хоча його недійсність (нікчемність), згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України прямо встановлена законом. Відповідач не звернувся до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним. В той же час, судом абсолютно правильно зазначено, що вимоги про стягнення з Відповідача суми в розмірі 5740,04 доларів США є похідними від визнання недійсними положень п. п. 4.7. та 4.8. спірного Договору.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 підтримала подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній та просила задовольнити.
Відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника банку, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в частині вимог про визнання недійсними пунктів 4.7 та 4.8 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року та в частині вимог про стягнення 5740, 04 доларів США суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень зазначених пунктів сторони домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або непогашення в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів (п.4.7) та у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо страхування предмету застави, за користування кредитними ресурсами встановлюється процентна ставка в розмірі 18% річних, і, відповідно, розмір ануїтетних платежів збільшується до 754 доларів США.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.08.2008 року між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (в подальшому - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», був укладений кредитний договір №10-915/08-А, у відповідності до якого ОСОБА_3 отримала в кредит 35845,00 доларів США строком до 14.08.2015р.
У відповідності до п.3.3 Сторони погодили, що погашення кредиту має відбуватись шляхом сплати ануїтетних платежів в наступних розмірах: протягом першого року кредитування - 692,86 доларів США (15% річних); протягом другого року кредитування - 686,35 доларів США (14,6% річних); протягом третього року кредитування - 685,54 доларів США (14,%%річних); протягом четвертого року - 685,03 доларів США (14,4%річних); протягом п'ятого року - 681,84 доларів США (14% річних); протягом шостого року - 676,46 доларів США (13,1% річних); протягом сьомого року - 657,52 доларів США (8% річних).
Так, статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до п.4.7 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року Сторони цього Договору домовилися, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не і повному обсязі трьох поспіль щомісячних Ануїтетних платежів, за користування Кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 18 (вісімнадцять) процентів річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою та, відповідно, розмір щомісячного Ануїтетного платежу за цим Договором становить 754 ( сімсот п'ятдесят чотири) долари США 00 центів, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому Позичальник не сплатив або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж. При цьому Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосувань нової процентної ставки та нового розміру щомісячного Ануїтетного платежу не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
У випадку, якщо протягом наступних 6 (шести) місяців після дати початку дії нової процентної ставки та нового розміру щомісячного Ануїтетного платежу, вказаних у цьому пункті Договору, Позичальник здійснив погашення простроченої заборгованості, що виникла у Позичальника перед Банком за цим Договором, та не припускався випадків непогашення або несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі щомісячного Ануїтетного платежу, Позичальник має право письмово клопотати перед Банком про подальше (після спливу зазначених 6 місяців) нарахування процентів за
Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач
процентною ставкою у відповідному (в залежності від поточного періоду кредитування розмірі, визначеному п. 4.1. цього Договору, та сплату щомісячного Ануїтетного платежу у відповідному (в залежності від поточного періоду кредитування) розмірі, встановленому п. 3.3. цього Договору. У противному випадку зазначена у цьому пункті Договору нова процентна ставка є чинною до кінця строку дії цього Договору.
Пунктом 4.8. цього Договору передбачено, що Сторони підписанням цього Договору домовилися, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань, передбачених п. 5.2. цього Договору (Позичальник не уклав із страховиком договір страхування предмету застави на наступний рік кредитування або Позичальник уклав договір страхування предмету застави на непогоджених з Банком умовах), за користування Кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 18 (вісімнадцять) процентів річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою та, відповідно, розмір щомісячного Ануїтетного платежу за цим Договором становить 754 ( сімсот п'ятдесят чотири) долари США 00 центів починаючи з наступного дня після дня, який визначений у п. 5.2. цього Договору як останній день строку, у який Позичальник був зобов'язаний укласти договір страхування на наступний рік кредитування, але не здійснив такого переукладання або уклав договір страхування предмету застави на не погоджених з Банком умовах.
При цьому Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
У випадку, якщо після дати початку дії нової процентної ставки, вказаної у цьому пункті Договору, Позичальник здійснить укладення з страховиком договору страхування предмету застави на наступний рік кредитування на користь Банку та на погоджених з Банком умовах, надасть Банку укладений договір страхування на наступний рік кредитування, Позичальник має право письмово клопотати перед Банком про подальше (після надання згоди Банка на таке нарахування) нарахування процентів за процентною ставкою у відповідному (в залежності від поточного періоду кредитування) розмірі, визначеному п. 4.1. цього Договору, та сплату щомісячного Ануїтетного платежу у відповідному (в залежності від поточного періоду кредитування) розмірі, встановленому п. 3.3. цього Договору. У противному випадку зазначена у цьому пункті Договору нова процентна ставка є чинною до кінця строку дії цього Договору.
Так, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у даному випадку сторони погодили підстави для збільшення процентної ставки у зв'язку зі зміною кредитних ризиків (порушення вимог щодо страхування предмету застави, яким забезпечене зобов'язання, порушення договірної дисципліни позичальником), розмір збільшеної процентної ставки та погодили, що для застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів.
Крім того, судом правомірно не взято до уваги те, що оспорюваними умовами договору банку надане право в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку, оскільки збільшення ставки до 18% річних у випадку порушення Позичальником конкретних умов договору погоджене самим Позичальником.
У свою чергу, посилання ОСОБА_3 на незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч.3 ст. 1056 ЦК України є хибними, оскільки зазначена норма матеріального права регулює питання відмови від надання або одержання кредиту.
Хибними є також посилання ОСОБА_3 щодо незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 № 661-VI, який набрав
Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач
чинності 09.01.2009 року, було внесено зміни до Цивільного кодексу України, а саме доповнено статтею 1056-1, яка регулює питання процентів за кредитним договором. Статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом».
Зазначені законодавчі положення не можуть бути застосовані судом до спірних правовідносин, оскільки на момент укладання Кредитного договору №10-915/08-А від 15 серпня 2008року вони не існували, а тому зміст пунктів 4.7 та 4.8 Договору відповідав волевиявленню сторін та вимогам закону.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_6 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсними пунктів 4.7 та 4.8 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015 року та в частині стягнення 5740, 04 доларів США необґрунтовані та не підлягають задоволенню є вірним та таким, що відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам.
Таким чином, твердження заявника про незаконність ухваленого судом рішення в частині відмови ОСОБА_3 у позові, порушення норм матеріального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які вона посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення позову, також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п.7.11 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3, заявником не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряється його законність і обґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в частині відмови ОСОБА_3 у позові до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання недійсними пунктів 4.7 та 4.8 Кредитного договору № 10-915/08-А від 15 серпня 2015року та в частині відмови у стягненні 5740, 04 доларів США залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа№760/11821/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/2134/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач