Справа № 752/9459/15ц Головуючий у 1 - й інстанції: Антонова Н.В.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/881/2016
11 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Синявському Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3ОСОБА_12 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення графіку побачень, -
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення графіку побачень задоволено частково.
Визначено батькові ОСОБА_3 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши наступний графік їх побочень:
кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи;
кожної другу та четверту суботу місяця з 10:00 годин по 12:00 годину, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи;
з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалене з порушенням норм чинного законодавства, без урахування усіх обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд 1-ї інстанції фактично позбавив ОСОБА_3 права на участь у вихованні та догляді за малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та за малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, задовольняючи позовні вимоги та, встановлюючи графік побачень батька з дітьми, суд 1-ї інстанції зазначив, що спідкування батька з дітьми буде відбуватись у попередньо узгодженому з матір'ю ОСОБА_6 місці. Поряд з цим, судом 1-ї інстанції встановлено та відповідачем в судовому засіданні не заперечувалося, що ОСОБА_6 чинить перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми, а саме: з травня 2015 року не допускає батька до зустрічі з дітьми, не відповідає на телефонні дзвінки, не відчиняє двері квартири. Таким чином, незрозуміло, яким саме чином ОСОБА_3 попередньо узгоджуватиме з ОСОБА_6 місце побачення з малолітніми доньками. Крім того, на думку позивача відповідач надалі чинитиме йому перешкоди у спілкуванні з дітьми та не узгоджуватиме заздалегідь місця побачення батька з дітьми. Також вважає, що визначені судом 1-ї інстанції години побачень батька з дітьми у присутності матері, порушують право ОСОБА_3 на безперешкодне спілкування з дітьми, оскільки у визначені судом години мати дітей ОСОБА_6 фактично перебуватиме на роботі та не зможе бути присутньою на побаченнях батька з дітьми. Суд 1-ї інстанції не взяв до уваги дані обставини справи та ухвалив рішення, яке фактично жодним чином не захищає порушені права та інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_13 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_11 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду 1-ї інстанції повністю відповідає вимогам закону.
Представник Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживали разом без реєстрації шлюбу та є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання відносин діти - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишились проживати разом з матір'ю ОСОБА_6 за адресою: 03083, АДРЕСА_1.
В червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення графіку побачень, а саме: щотижня кожну середу з 18:00 годин до 21:00 годин; кожну суботу та неділю з 10:00 годин до 21:00 годин за місцем фактичного проживання матері дітей - ОСОБА_6; частково кожен день народження дітей з 10:00 до 14:00, а також 15 днів кожного літнього та зимового періоду для оздоровлення та лікування дітей на території України.
Свою позовну заяву мотивував тим, що він намагається налагодити нормальний зв'язок з дітьми, приймати участь у їх вихованні, утриманні, розвитку їх здібностей, забезпечувати дітей всім необхідним для нормального розвитку, однак, з лютого 2015 року ОСОБА_6 чинить йому перешкоди у нормальному спілкуванні з дітьми.
Задовольняючи частково позовні вимоги та, визначаючи батькові ОСОБА_3 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлюючи наступний графік їх побачень: кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; кожної другу та четверту суботу місяця з 10:00 годин по 12:00 годину, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи, суд 1-ї інстанції керувався приписами СК України та виходив з віку малолітніх дітей, яким лише півтора року, розпорядку їх дня, графіку сну, прийому їжі, проведення дозвілля, в тому числі, прогулянок на свіжому повітрі, а тому вважав, що такий графік побачень батька з дітьми не вплине на психоемоційний стан малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та є обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
В Декларації прав дитини зазначено, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Принцип 6-й Декларації прав дитини встановлює, що дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і, у всякому випадку, в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Конвенція про права дитини, також, визнає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Частиною 1 статті 7 Конвенції встановлено, що дитина з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Сімейний Кодекс України також регулює сімейні, особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, в тому числі: відносини між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до вимог ст.141 СК України, мати, батько, мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.1 ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У відповідності до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (чч.1, 2 ст.159 СК України).
З досліджених доказів судом встановлено, що діти проживають з матір'ю, батько дітей проживає окремо, характеризуються позитивно. З наявного в матеріалах справи висновку Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.09.2015 року вбачається, що 21.07.2015 року працівниками Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі було проведено обстеження житлово-побутових умов за адресою реєстрації батька та встановлено, що санітарно-гігієнічний стан квартири задовільний, квартира укомплектована необхідними меблями та побутовою технікою.
ОСОБА_3 на даний час працює на посаді комерційного директора ТОВ «ДОМАС 2014». З наявних в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивач на користь відповідача щомісячно перераховує аліменти на утримання дітей в сумі 1123, 92 грн. та купує продукти харчування.
Проте, в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дітьми.
Відповідно до чч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
09 вересня 2015 року Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією було надано висновок за №100-11523, яким визначено способи участі ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наступним чином: кожну середу щотижня з 18:00 години до 20:00 години за місцем фактичного проживання матері дітей - ОСОБА_6; кожну першу та третю суботу місяця з 09:00 годин до 12:00 годин за місцем фактичного проживання матері дітей - ОСОБА_6; кожну першу та третю неділю місяця з 17:00 годин до 20:00 годин за місцем фактичного проживання матері дітей - ОСОБА_6; спілкування в день народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 узгоджувати за домовленістю з матір'ю - ОСОБА_6.
Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Враховуючи те, що висновок Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 вересня 2015 року не в повному обсязі враховує вік дітей, яким лише півтора роки, розпорядок дня малолітніх дітей, які потребують підвищеного догляду у звичайній для них обстановці, а також те, що зустрічі ОСОБА_3 з дітьми з грудня 2014 року були не регулярними, що призвело до того, що діти фактично були позбавлені можливості сприймати його як батька, та що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дітьми, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та визначення батькові ОСОБА_3 порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши наступний графік їх побачень: кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; кожної другу та четверту суботу місяця з 10:00 години по 12:00 годину, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про відсутність на даний час підстав для задоволення позовних вимог про встановлення графіку зустрічей ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожного літнього та зимового періоду протягом 15 днів для оздоровлення та лікування дітей на території України, зважаючи на малолітній вік дітей та тісний зв'язок між матір'ю та дітьми, оскільки тривале розлучення дітей з матір'ю може негативно відобразитися на їх психоемоційному стані.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначені судом 1-ї інстанції години, як час побачення батька з дітьми у присутності матері, порушують право ОСОБА_3 на безперешкодне спілкування з дітьми, оскільки у визначені судом години мати дітей ОСОБА_6 фактично перебуває на роботі та не зможе бути присутньою на побаченнях батька з дітьми, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні 01.10.2015 року відповідач пояснила, що займається комерційною діяльність та має плаваючий графік роботи. Будь-яких належних та допустимих доказів, в розумінні ст.60 ЦПК України, на підтвердження того, що графік роботи ОСОБА_6 побудований таким чином, що вона не зможе бути присутньою під час побачення батька з дітьми, позивачем суду не надано та матеріали справи не містять. Крім того, у разі, якщо ОСОБА_6 не матиме можливості бути присутньою під час побачення батька з дітьми, за рішенням суду побачення може відбуватися в присутності іншої уповноваженої нею особи.
Твердження апелянта про те, що суд 1-ї інстанції фактично не вдавався до оцінки доказів у даній справі та не здійснював аналізу фактичних обставин справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд 1-ї інстанції дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду 1-ї інстанції в даній частині також не спростовують.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду 1-ї інстанції про визначення графіку побачень ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у попередньо узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 місці, оскільки судом не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 не заперечується той факт, що вона чинить перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми, а саме: з травня 2015 року не допускає батька до зустрічі з дітьми, не відповідає на телефонні дзвінки, не відчиняє двері квартири, а тому ОСОБА_3 не матиме змоги попередньо узгоджувати з ОСОБА_6 місце побачення з малолітніми доньками.
На підставі наведеного та з урахуванням того, яку роль відіграє розлучення дітей з батьками, виходячи з пріоритету прав дітей, враховуючи вік дітей, стан їх здоров'я, їх розпорядок дня, а також ту обставину, що діти постійно мешкають з матір'ю, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року в частині визначення графіку побачень ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у попередньо узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 місці, необхідно змінити, визначивши наступний графік побачень ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншої уповноваженої нею особи; кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 годин по 12:00 годину, за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншої уповноваженої нею особи; з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після дня народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме- ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншої уповноваженої нею особи.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 141, 153, 157 СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_12 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року в частині визначення графіку побачень ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 годин по 12:00 годину, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи; з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після дня народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, у попередньою узгодженому з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місці, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи - змінити.
Визначити наступний графік побачень ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
кожної першої та третьої середи місяця з 17:00 годин по 19:00 годину, за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншої уповноваженої нею особи;
кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 годин по 12:00 годину, за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи;
з 10:00 години по 14:00 годину дня наступного, після дня народження малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року, за місцем зареєстрованого проживання матері дітей ОСОБА_6, за адресою: 03083, АДРЕСА_1, у присутності матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, або іншої уповноваженої нею особи.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: