03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 760/13033/15-ц
№ апеляційного провадження:22-796/288/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
10 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Шиманського В.Й.
при секретарі - Крічфалуши С.С.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою МостепанюкаВадима Івановича - представника ПАТ «Дельта Банк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус КМНО Савенко ВікторСеменович про встановлення факту проживання та визнання недійсним іпотечного договору, -
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2015 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, на момент укладення та посвідчення іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735.
Визнано недійсним іпотечний договір № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735.
Визнано недійсним додатковий договір № 2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №1703.
Вилучено з Державного реєстру речових прав запис №5193862 про іпотеку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучено з Державного реєстру речових прав запис №5193892 про іпотеку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучено з Державного реєстру речових прав запис №5193930 про обтяження домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучено з Державного реєстру речових прав запис №5193957 про обтяження земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернулась до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 15.06.2003 року. З цього самого часу вони проживають в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них від шлюбу народилася донька - ОСОБА_5 Після народження, донька також проживає разом з ними за вказаною вище адресою. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася ще одна донька - ОСОБА_6, яка проживає разом з ними за вказаною вище адресою.
Тобто, на момент укладання іпотечного договору від 20.02.2008 року та додаткового договору №2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року у зазначеному домоволодінні в тому числі проживали та мали право на користування малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Також зазначила, що іпотечний договір №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та додатковий договір № 2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року були вчинені та посвідченні нотаріусом без згоди органу опіки та піклування.
Така згода була обов'язковою, адже на момент укладення іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, в зазначеному домоволодінні, яке є предметом іпотеки, проживала та мала майнове право на користування цим житловим приміщенням малолітня донька однієї з сторін договору ОСОБА_7 - ОСОБА_5
На момент укладення додаткового договору № 2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року в зазначеному домоволодінні проживала та мала майнове право на користування цим житловим приміщенням ще одна малолітня донька однієї з сторін договору ОСОБА_7 - ОСОБА_6
Просила встановити факт проживання малолітньої ОСОБА_5 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, на момент укладення та посвідчення іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 р., укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735.
Визнати недійсним іпотечний договір № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 р., укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735.
Визнати недійсним додатковий договір № 2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №1703.
Вилучити з Державного реєстру речових прав запис №5193862 про іпотеку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучити з Державного реєстру речових прав запис №5193892 про іпотеку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучити з Державного реєстру речових прав запис №5193930 про обтяження домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вилучити з Державного реєстру речових прав запис №5193957 про обтяження земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 20.02.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого з 15.03.2010 року, згідно зі статутом, є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір №28.3/313-КМК-08, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_7 траншеву кредитну лінію на споживчі цілі в межах загальної суми 500 000,00 доларів США строком по 19.02.2018 року включно.
20.02.2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору № 28.3/313-КМК-08, відповідно до умов якої банк надав ОСОБА_7 в готівковій формі, через касу банку кредит в сумі 350000,00 доларів США, з процентною ставкою 12,25% річних.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди №1 терміни погашення кредиту та сплати процентів ОСОБА_7 визначаються згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів, що міститься у тому ж пункті додаткової угоди №1.
15.10.2009 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_7 була укладена додаткова угода №2 до кредитного договору, відповідно до якої сторони зафіксували фактичний залишок заборгованості за кредитом на день підписання зазначеної угоди, а саме 319896,86 доларів США, крім того було змінено графік погашення кредитної заборгованості.
15.10.2009 року уклавши додаткову угоду № 3 до кредитного договору ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_7 дійшли згоди щодо того, щоб зафіксований додатковою угодою №2 фактичний залишок заборгованості за кредитом в сумі 319896,86 доларів США вважати кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2018 року.
20.02.2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був укладений іпотечний договір № 28.3/313-ЗМК-08, відповідно до умов якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передано в іпотеку ВАТ "Кредитпромбанк" в рівних частинах земельну ділянку з домоволодінням, а саме: земельну ділянку для обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1;розташоване на зазначеній земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-житловий будинок (дерево) житловою площею 44,3 кв.м. та нежитловою площею -26,7 кв.м., Б - житловий будинок (цегла) житловою площею 151,4 кв.м. та нежитловою площею 419,3 кв.м., В - бесідка, Г - гараж, Д - сарай, Е - сарай, Ж - вбиральня, №1-3 - спорудження і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
15.10.2009 року між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був укладений додатковий договір № 2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №1703.
27.09.2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, відповідно до якого ПАТ "Кредитпромбанк" передав (відступив) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" змінив ПАТ "Кредитпромбанк" як кредитора у зазначених зобов'язаннях.
Позивач, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 просила встановити факт проживання малолітньої ОСОБА_5 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, на момент укладення та посвідчення іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735.
Як на підставу своїх позовних вимог посилалась на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 15.06.2003 року та з цього самого часу вони проживають в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них від шлюбу народилася донька - ОСОБА_5 Після народження, донька проживає разом з ними за вказаною вище адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_7 від шлюбу народилася ще одна донька - ОСОБА_6. Після народження, ОСОБА_6 також проживає разом з ними за вказаною вище адресою.
Таким чином, судом встановлено, що на момент укладання іпотечного договору від 20.02.2008 року та додаткового договору №2 від 15.10.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року у зазначеному домоволодінні в тому числі проживали та мали право на користування малолітні особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Судом встановлено, що 15.06.2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Після укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають однією сім'єю в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від шлюбу народилася донька - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим ВРАЦС Солом'янського РУЮ у м. Києві, яка після народження проживає разом з ними за вказаною вище адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 народилася ще одна донька - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4, виданим ВРАЦС Солом'янського РУЮ у м. Києві, яка після народження також проживає разом з ними за вказаною вище адресою.
Факт проживання малолітніх доньок - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з дня народження підтверджується медичною карткою з поліклініки заведеною на ім'я ОСОБА_5, довідкою з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2.
Також, вказаний факт підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які підтвердили, що з моменту народження діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постійно проживають з батьками за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Діти, які не є власниками майна, що належить на праві власності їх батькам набувають права користування таким майном в силу прямого припису Закону (ст. ст. 3, 176 СК України, ст. 405 ЦК України). При цьому дане право не залежить від фактичного стану сімейних відносин.
У ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» прямо вказано, що діти - члени сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо встановлення факту проживання малолітньої ОСОБА_5 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, на момент укладення та посвідчення іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко В.С. та зареєстрований в реєстрі за №735 та про задоволення позовних вимог вцій частині.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним іпотечного договору № 28.3/313-ЗМК-08 від 20.02.2008 р., укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що даний договір укладено без дозволу органу опіки і піклування, що призвело до порушень права малолітньої дитини на користування спірним житлом.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 177 СК України, який був чинний на момент укладання спірного договору, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування поміж іншого вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, як укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 року "Про охорону дитинства" - батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Норма цієї ж статті зазначає, що неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.
Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 1 липня 2015 року, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.
Вимоги про вилучення з Державного реєстру речових прав записів №5193862, №5193892, №5193930 та №5193957 про іпотеку та обтяження нерухомого майна є похідними від вимог про визнання недійсним договору іпотеки, а тому ґрунтовно задоволені судом першої інстанції.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_7 при укладанні договору іпотеки гарантував, що має повне розпорядження майном, іпотека вільна від будь-яких зобов'язань перед третіми особами, оскільки твердження ОСОБА_7 про відсутність будь-яких зобов'язань щодо предмету іпотеки перед третіми особами, свідчить лише про відсутність інших обтяжень щодо предмету іпотеки, проте судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 з моменту народження проживала у спірному будинку, а відтак мала право користування спірним житлом.
Також не можуть бути прийнятими до уваги доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не оглянув і не витребував реєстраційну справу від нотаріуса, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, так, судом першої інстанції досліджувався договір іпотеки. Представник відповідача як іпотекодержатель не був позбавлений можливості надати пакет документів щодо укладання з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 договору іпотеки.
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 11 ЦПК України).
Колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не встановив факт наявності у сторін іншого житла, оскільки судом встановлено і не спростовується доводами апелянта, що неповнолітні діти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з народження проживали разом з батьками в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Також не заслуговують на увагу і доводи, що свідки, допитані в суді першої інстанції є знайомими позивачки і зацікавлені у розгляді справи на її користь, оскільки свідки давали присягу свідків та попереджувались судом про кримінальну відповідальність, їх покази оцінені судом першої інстанції разом з іншими доказами у справі у їх сукупності та взаємному зв'язку. Доказів щодо дачі свідками завідомо неправдивих свідчень апелянтом суду не надано.
Не приймаються до уваги й доводи апелянта, що позивач була зареєстрована та проживала за іншою адресою, оскільки, судом встановлено, що з моменту реєстрації шлюбу позивачка проживала разом зчоловіком - ОСОБА_7 за спірною адресою.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Мостепанюка Вадима Івановича - представника ПАТ «Дельта Банк» відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді