Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Савицький О.А.
№22-ц/796/3636/2016 Доповідач Кравець В.А.
Справа №761/18130/15-ц
10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кравець В.А.,
суддів - Шиманського В.Й., Семенюк Т.А.
за участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» - Наконечної Альони Вікторівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» про повернення банківського вкладу,
У червні 2015 рокуОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за строковим договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070069724600 у загальному розмірі: 10000,00 доларів США, що складається з суми основного неповернутого банківського вкладу та вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та ПАТ «КБ «Приват Банк» було укладено договір банківського строкового вкладу № SAMDNWFD0070069724600 від 03.02.2014 року на 366 днів в розмірі 10 000 доларів США. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення вкладу, однак відповідач кошти не повертає, у зв'язку з чим, він вимушений звернутися до суду із відповідним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 заборгованість за строковим договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070069724600 від 03.02.2014 року в розмірі 10000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.12.2015 року становить 234 900 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ПАТ «КБ «Приват Банк» - Наконечна А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясувавши дійсні обставини спору.
Вказує на те, що згідно з п.5 Постанови НБУ № 260, банки, у тому числі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.
Рішенням Центрального банку Російської Федерації (Банк Росії) № РН-ЗЗ/І від 21.04.2014 року, також було припинено з 21 квітня 2014 року діяльність відокремлених структурних підрозділів на території Республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». За законодавством України чинність на окупованій території Автономної Республіки Крим нормативних актів Російської Федерації не визнається, та вони не підлягають виконанню. В той же час, наявність вказаного рішення Банку Росії щодо припинення діяльності на території АРК ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» унеможливлювало діяльність відокремленого підрозділу банку на території АРК та міста Севастополя - філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на території АРК та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність, після окупації АРК та міста Севастополя. Окупаційна влада ще з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що використувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Крім того, AHO «ФЗВ» замінив ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за всіма зобов'язаннями відповідача, що укладалися працівниками Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - не лише депозитними, але і за орендними, кредитними та т.і.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд виходив з його доведеності та обґрунтованості.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено і сторонами по справі не заперечується, що між позивачем та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського строкового вкладу - Вклад «Стандарт» № SAMDNWFD0070069724600 від 03.02.2014 року в іноземній валюті на 365 днів, тобто до 03.02.2015 року, під 10% річних. З метою отримання відсотків та основної суми вкладу на підставі вищезазначеного договору позивачу було відкрито депозитний рахунок №26358623375704. Сума вкладу складає 10 000 доларів США на строк з 03.02.2014 року по 03.02.2015 року під 10% річних, що передбачає щомісячну виплату відсотків по депозиту (а.с.7-8).
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення належних йому грошових коштів за депозитними договорами. (а.с. 10-12).
Зобов'язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, передбачених законом як юридичні факти.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного 5аконодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно по звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
У ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1060 ЦК України зазначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
У суді першої інстанції представник банку заперечував проти задоволення позову лише з підстав того, що позивач має звертатися за виплатою коштів до державних або недержавних установ Російської Федерації.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. А тому, оскільки договір депозиту було укладено до дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року, банк зобов'язаний виконати умови договору та повернути позивачу кошти.
У апеляційній скарзі відповідач посилається й на те, що позивач не довів знаходження коштів на спірному рахунку.
Наразі, такі доводи колегія суддів відхиляє з огляду на те, що укладеним між сторонами договором встановлено всі дані по вкладу(п.26), де, окрім іншого, зазначено суму вкладу, розрахунковий рахунок, на який він оформлений.
Операція по відкриттю депозиту на суму вкладу у розмірі 10 000 доларів США підтверджується довідкою банку ( а.с.9)
Отже, оскільки відповідач банківський вклад в порушенням умов договору не повернув, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на корись позивача 10 000 доларів США.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» - Наконечної Альони Вікторівни - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді