АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року
в справі за позовом житлово - будівельного кооперативу «Станок -16» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги.
Колегія суддів, -
У жовтні 2013 року, з подальшим уточненням позовних вимог, ЖБК «Станок - 16» (далі - ЖБК) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно на користь ЖБК заборгованість по оплаті за житлово - комунальні послуги в сумі 14753грн.65коп., інфляційні витрати, в сумі 1033грн.58коп., та 3% річних, в сумі 758грн.65коп.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року, позов задоволено.
08 грудня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про винесення по справі додаткового рішення, в якій просив уточнити суми заборгованості по видах наданих послуг, з урахуванням нарахованих сум за інфляційні витрати і 3% річних; визначити осіб і реквізити належних кредиторів, порядок сплати і отримання підтвердження сплати платежів, які підлягають сплаті за рішенням суду.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить ухвалу суду скасувати , а справу повернути на розгляд суду першої інстанції.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Звертаючись у суд з завою про ухвалення по справі додаткового рішення, ОСОБА_1 просив уточнити суму стягнутої заборгованості по видах наданих послуг, з урахуванням нарахованих сум за інфляційні витрати і 3% річних, а також визначити осіб і реквізити належних кредиторів, порядок сплати і отримання підтвердження сплати платежів, які підлягають сплаті за рішенням суду.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, положеннями ст.220 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких районний суд уповноважений ухвалювати додаткове рішення, в той час як вимоги, які містяться у поданій ОСОБА_1 заяві, таких підстав не дають.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішенням суду першої інстанції невірно визначено суму заборгованості, не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення.
За змістом заяви, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, яке набрало законної сили, та просить його переглянути, проте цивільним процесуальним Кодексом України передбачено спеціальний порядок оскарження судового рішення.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку за апеляційної скаргою ОСОБА_1 й ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014р. залишено без змін.
Правові підстави до ухвалення по справі додаткового рішення відсутні.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Киева від 21 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа №758/13227/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3568/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Роман О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.