03 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2015 у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2015 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві - повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 17.09.2015, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість так як вважає, що до поданої скарги ОСОБА_1 була подана копія довіреності на представника ОСОБА_2, яка нотаріально посвідчена та містить відповідний обсяг повноважень, зокрема, на подання скарг, з правом підпису таких документів та з веденням справ у судах загальної юрисдикції, а тому застосування судом положень п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України є помилковим. Крім того, заявник вказує на те, що норми ЦПК України не містять обов'язку сторони під час звернення до суду із скаргою, додавати до неї виключно оригінали документів, зокрема довіреності, проте виключно після відкриття провадження у справі, суд витребовує оригінали документів, копії яких додані, зокрема до скарги, від сторін у справі для огляду, звіряє їх та посвідчує.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа № 755/17567/15-ц
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/2133/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Ластовка Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили,а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що скарга подана та підписана особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою суду від 17.09.2015 скаргу було повернуто ОСОБА_1, оскільки вона не відповідала вимогам п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, а саме скаргу від імені ОСОБА_1 подано особою, яка немає повноважень на ведення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Стаття 38 ЦПК України надає право сторонам та іншим особам брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Процесуальний представник діє у цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи в межах наданих нею повноважень.
Таким чином, набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та належно оформленими документами (ст. ст. 42, 44 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 42 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи, яка має бути посвідчена нотаріально.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 44 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009, згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій-третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.
З матеріалів справи вбачається, що скаргу подав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої йому ОСОБА_1, яка нотаріально посвідчена та містить відповідний обсяг повноважень, зокрема, на подання скарг, з правом підпису таких документів та з веденням справи в судах загальної юрисдикції (а.с. 3), її копія, надана суду.
Так, вказана копія не завірена в установленому законом порядку, проте це не свідчить про відсутність повноважень у представника. За наявності сумнівів, суд мав би в порядку ст. 121 ЦПК України залишити скаргу без руху надавши особі строк для усунення цього недоліку.
Як було роз'яснено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014, якщо скарга за формою і змістом не відповідає вимог передбаченим положеннями ЦПК України, то до неї застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності повноважень у представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ведення справи, так як довіреність від імені ОСОБА_1 оформлена належним чином.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції передчасно вирішив питання про повернення скарги скаржнику.
Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
З огляду на викладене та враховуючи зміст заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме скасування оскаржуваної ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2015 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: