Справа № 22-ц /796/ 2060/2016 Головуючий у І інстанції Коробенко С.В.
Доповідач Котула Л.Г.
04 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М. , Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 за заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"( далі - ТОВ"Вердикт Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Вимоги позову мотивовані тим, що 14 вересня 2007 року між АКБ"ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2608/0907/64-040, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 30 000 доларів США із процентною ставкою 13,5 % річних на строк з 14 вересня 2007 року по 13 вересня 2012 року. Забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат Банку являється застава автомобіля марки MITSUBISHI L200 GLX Sportero 2,5 TDI.
Посилаючись на те, що відповідач не виконує умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати кредиту, процентів за користування кредитом та пені, яка на 12.05.2014 становить: за кредитом 19 514 ,00 дол. США, за відсотками - 15186,89 дол. США і пеня за останні 12 місяців - 6 641,47 дол. США , а всього 41 342,36 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 851239,26 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Вердикт Фінанс" заборгованість в сумі 34 700, 89 доларів США та 144 518, 39 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Вердикт Фінанс" судовий збір у розмірі 3 419,90 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідач та його представник належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності ( т.2 а.с.11)
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача , який просив відмовити у задоволені апеляційної скарги , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 14 вересня 2007 року між АКБ " ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2608/0907/64-040 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 30 000 доларів США із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних на строк з 14 вересня 2007 року по 13 вересня 2012 року на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором. Кредитні кошти призначені на придбання нового автомобіля ( п. 1.4. Договору).
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та /або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості . Кількість днів у році приймається - 360 .
Згідно п. 10.1. Договору, укладаючи цей договір, Позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
Підписанням цього договору Позичальник свідчить, що він до підписання цього Договору
знайомився з усіма умовами, на яких АКБ "ТАС-Комерцбанк" здійснює кредитування фізичних осіб на цілі , не пов'язані з підприємницькою діяльністю ( у тому числі з умовами типових кредитних договорів Банку) та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з отриманням кредиту в АКБ " ТАС-Комерцбанк" та свідомо обрав умови кредитування , викладені в цьому договорі.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 вересня 2007 року між АКБ " ТАС-Комерцбанк" та відповідачем був укладений договір застави , предметом якого є автомобіль MITSUBISHI L200 GLX Sportero 2,5 TDI державний реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 155 880,00 грн.( а.с. 106).
Банк належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором , про що свідчить заява на видачу готівкою від 14 вересня 2007 року ( а.с. 12).
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт (стаття 1079 ЦК України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа -підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж (ч.1 ст. 1082 ЦК України ) .
02 лютого 2012 року між ПАТ"Сведбанк", яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства " Сведбанк" , яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ"ТАС-Комерцбанк" , Ліцензія Національного Банку України № 38 від 07.10.2011 року та ТОВ" Вердикт Фінанс" укладено Договір факторингу № 11, за умовами якого Клієнт відповідно до умов даного Договору відступає Факторові свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах від Боржників, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації, а Фактор набуває права вимогитакої заборгованості від Боржників та передає Клієнту за плату грошові коштив розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним Договором.
Змоменту відступлення Клієнтом Факторові прав вимоги заборгованості від Боржників, всі гарантії, надані Боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги Фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.
Сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованості згідно з цим Договором, Клієнт відступає Факторові права за Договорами забезпечення, про щоСторони одночасно підписують Договір про відступлення права вимога за Договорами забезпечення.
В день укладення Договору про відступлення прав за Договорами забезпечення Клієнт здійснює всі необхідні дії щодо реєстрації зміни особи Заставодержателя та/або Іпотекодержателя в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або в Державному реєстрі обтяжень рухомою майна, домовившись при цьому про розподіл вартості витрат, понесених при реєстрації змін особи Заставодержателя/іпотекодержателя , порівну, по 50 % п'ятдесят відсотків) вартості з кожної Сторони, які оплачуються кожною з Сторін на підставі рахунку, встановленого нотаріусом за послуги щодо реєстрації зміни особи Заставодержателя за/або Іпотекодержателя ( а.с. 19-30).
Згідно витягу з договору факторингу № 11від 02 лютого 2012 року ПАТ " Сведбанк" відступило ТОВ" Вердикт Фінанс" право вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, зазначених у реєстрі заборгованості боржників , в тому числі і за кредитним договором № 2608/0907/64-040 , боржник, ОСОБА_1 на загальну суму 244 736, 73 грн. ( а.с. 31).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач звернувся у 2013 році до суду з позовом до відповідача про звернення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансові Перспективи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Вердикт Фінанси" заборгованість за кредитним договором.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2608/0907/64-040 від 14 вересня 2007 року звернуто стягнення на транспортний засіб автомобіль Mitsubishi модель L 200 , рік випуску 2007 , номер кузова НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2608/0907/64-040 від 14.09.2007 року , яка складається з : заборгованості за кредитом в розмірі 19 514 ,00 дол. США , що в національній валюті на час ухвалення рішення складає 155 975,42 грн.;
заборгованість по відсотках в розмірі 10 430,35 дол. США , що в національній валюті на час ухвалення рішення складає 83 369,79 грн. ;
пені у розмірі 12 032,77 дол. США , що в національній валюті на час ухвалення рішення складає 96177,97 грн., а всього 41 977 дол. США 13 центів , що в національній валюті складає 335 523 грн.18 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року апеляційну скаргу відхилено , а рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року та додаткове рішення від 08 квітня 2014 року залишено без змін ( а.с. 62,63, 106 -110).
Предмет застави був реалізований і сума 9780 доларів США, яка поступила від його реалізації була направлена на погашення пені, яка складала на 18 лютого 2014 року 10 580,26 дол. США ( т.1 а.с. 169).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості у валюті кредиту перед ТОВ " Вердикт Фінанс" за кредитним договором № 2608/0907/64-040 від 14.07.2007 станом на 12.05.2015 становила : за кредитом 19 514 ,00 дол. США, за відсотками - 15186,89 дол. США і пеня за останні 12 місяців 6 641,47 дол. США , а всього 41 342,36 дол. США , що за курсом НБУ долару до національної валюти України гривні становить 851239,26 грн.(т.1 а.с. 169).
Посилання в апеляційній скарзі на те , що наданий позивачем розрахунок не відповідає дійсності , оскільки у ньому відсутні дані про погашення відповідачем заборгованості , не заслуговують на увагу , оскільки у апеляційній скарзі відсутні посилання , які саме суми сплачені у рахунок погашення заборгованості відповідачем не були враховані позивачем та не надано розрахунок заборгованості, який би спростовував наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те , що позивач не є належним кредитором відповідача , оскільки в матеріалах справи відсутні дані про оплату новим кредитором грошових коштів на рахунок фактора, оскільки п.10.1 Договору факторингу № 11 від 02 лютого 2012 року встановлено , що договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного його виконання Сторонами. Договір вважається укладеним , якщо підписаний від імені сторін їх уповноваженими представниками , а підписи скріплені печатками сторін.
Зі змісту цього договору випливає, що він підписаний представниками сторін , а їх підписи скріплені печатками сторін договору ( а.с. 29,30).
Необгрунтованими є і твердження в апеляційній скарзі про те , що судом не застосована позовна давність за заявою представника відповідача, оскільки у 2013 році позивачем був пред'явлений позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, що є відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України підставою до переривання перебігу строку позовної давності.
Під час розгляду справи позивач зменшив вимоги щодо стягнення пені і просив стягнути пеню за 12 місяців , які передували зверненню до суду, отже підстав до застосування позовної давності і до вимог про стягнення пені у суду не було.
Доводи апеляційної скарги про те , що позивач не мав права нараховувати проценти після закінчення строку кредитного договору є необґрунтованими, оскільки ч.1 ст. 1048 ЦК України передбачено , що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Умовами кредитного договору , зокрема п.1.3 Кредитного договору , передбачено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
З огляду на те, що відповідач в установлений строк не погасив заборгованість за кредитним договором у позивача були підстави до нарахування процентів за увесь строк користування кредитом .
За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегією суддів не встановлено .
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити, а повторне заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: