04 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору,
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом про визнання недійсним кредитний договір №800003598, укладений 11.04.2008 між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа-Банк».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2015 відкрито провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 (третя особа по справі) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про повернення позовної заяви позивачу. Посилається на недотримання судом правил підсудності.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Третя особа надіслала на адресу суду телеграму в якій просила відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням не надавши будь-які докази на підтвердження свого клопотання. В зв'язку з наведеними обставинами, керуючись ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу у відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вона відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
З таким висновком суду колегія суддів повністю погоджується.
Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Справа № 761/19597/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/600/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Згідно з ч. 2 ст. 109 ЦК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - це місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності - місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою. Місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію.
Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3, якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
На підставі викладеного можливо зробити висновок, що законодавець, визначаючи підсудність справ вказаної категорії, зазначив єдиний критерій, за яким визначається їх підсудність, а саме: позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Матеріали справи свідчать про те, що місцезнаходження відповідача ПАТ «Альфа-Банк» є м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, що за територіальною підсудністю відноситься до Шевченківського району.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що вищезгадана ухвала була винесена судом першої інстанції обґрунтовано.
Посилання в апеляційній скарги на те, що суд першої інстанції приймаючи справу до розгляду не прийняв до уваги те, що позивач та третя особа проживають на території Білоцерківського району Київської області, в зв'язку з чим справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства у справах даної категорії підсудність справи визначає саме позивач, а останній виявив бажання розглядати останню за місцем знаходження відповідача, що і було враховано судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі не надано переконливих доказів, які б спростовували правильність висновків суду.
Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: С.Г. Музичко
Н.О.Прокопчук