01 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Корчевного Г.В.,
суддів: Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі Лознян О.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним акту від 10.08.2015 року про прилюдні торги, визнання недійсним свідоцтва від 03.09.2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири та скасування державної реєстрації, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року в зодоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним акту від 10.08.2015 року про прилюдні торги, визнання недійсним свідоцтва від 03.09.2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири та скасування державної реєстрації - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Унікальний номер справи: 759/2467/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3193/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.
Вказує, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема те, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом 6-ти місяців з дня його підписання, після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна, тому звіт про оцінку майна, датований 25 січня 2012 року, не давав можливості для проведення торгів 22 листопада 2012 року.
Зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки доказів отримання позивачем письмових повідомлень про їх проведення та про їх результати відповідачі до суду не надали, а позивач про порушення свого права дізнався лише 28 січня 2015 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним акту від 10.08.2015 року про прилюдні торги, визнання недійсним свідоцтва від 03.09.2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири та скасування державної реєстрації.
Також встановлено, що для проведення оцінки квартири позивача, відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Вега», яке визначило вартість квартири позивача станом на 25.01.2012 року, що складає 413700,00 грн.
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 31 серпня 2012 року відповідачем-1 - Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було проведено уцінку вартості квартири позивача на 25%, про що складено акт переоцінки майна. Відповідно до зазначеного акту, вартість квартири після уцінки становила 310275,00 грн.
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2011 року відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №27776981 про примусове виконання напису нотаріуса про звернення стягнення на двокімнатну квартиру позивача АДРЕСА_1, загальною площею 45,4 кв.м. (а.с. 8) Для проведення оцінки квартири позивача, відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Вега», яке визначило вартість квартири позивача станом на 25.01.2012 року, що складає 413700,00 грн. (а.с. 11).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно правової позиції висвітленій в Постанові Верховного Суду України від 19.03.2014р. у справі № 6-14цс14 відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З огляду на фактичні обставини справи, вірним є висновок суду першої інстанції, що строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними прилюдних торгів від 22.11.2012 року сплив 23.02.2013 року, в той час, як зі згаданим позовом позивач звернувся до суду лише 13.02.2015 року (а.с. 15 - копія поштового конверту).
Відносно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони необґрунтовані та не доведені належними доказами, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини справи.
Зокрема доводи апелянта про те, що Позивач дізнався про результати проведених публічних торгів 22.11.2012 року лише 28.01.2015 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 27776981.
Крім того посилання представника апелянта на рішення Апеляційного суду міста Києва від 20.01.2016 року про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів не приймає до уваги так, як рішення Апеляційного суду міста Києва від 20.01.2016 року було ухвалене після рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26.11.2016 року, а тому це не є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування апеляційної скарги, та вважає, що за таких обставин підстави для її задоволення відсутні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Інші доводи апеляційної скарги недоведені та містяться лише на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: