01 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Корчевного Г.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі Лознян О.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочіна Геннадія Івановича на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочін Геннадій Іванович, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Вказує, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не враховано, що вказана як повторна неявка позивача в судове засідання 08 грудня 2015 року такою вважатися не може, оскільки представником Банку напередодні, 07 грудня 2015 року, було направлено на адресу суду електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, що призначено на 08.12.2015 р., у зв'язку з неможливістю явки представника позивача через зайнятість в іншому засіданні, з наданням відповідних доказів.
Зазначає, що зі змісту ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України випливає, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Однак неявка в судове засідання 08 грудня 2015 року такою вважатися не може, тому просить апеляційну скаргу задовольнити.
Унікальний номер справи: 760/15110/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3061/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів і висновків експертів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 листопада 2015 року у першому судовому засіданні представник позивача був відсутнім, у зв'язку з чим було оголошено перерву до 08 грудня 2015 року.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в наступне судове засідання 08 грудня 2015 року представник позивача також не з'явився, з заявою про розгляд справи за відсутності позивача не звернувся.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до ч. 3 ст. 169, ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до положень вказаних норм суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.
Керуючись позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, слід зазначити, що для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду поважність причин повторної неявки в судове засідання позивача не мають правового значення, адже факт повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача незалежно від причин неявки є підставою для залишення позовної заяви без розгляду лише при наявності сукупності таких обставин як: факту належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи; відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, (а. с. 91-93) інформація про розгляд справи було опубліковано на офіційному сайті судової влади.
Доводи представника апелянта, що за день до судового засідання 07.12.2015 року вони повідомляли районний суд по електронній почті про неможливість явки та перенесення судового засідання .
Колегія суддів не приймає до уваги так як в даному клопотанні не було зазначено про розгляд позову за відсутністю позивача, а відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду
Відносно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони необґрунтовані та не доведені належними доказами, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини справи.
Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування апеляційної скарги, та вважає, що за таких обставин підстави для її задоволення відсутні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочіна Геннадія Івановича - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: