АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу Колектив індивідуальних забудовників «КОНИК» про зобов'язання вчинити певні дії.
Колегія суддів, -
У жовтні2015 року позивачка звернулась у суд до обслуговуючого кооперативу Колектив індивідуальних забудовників «Коник» (надалі - ОККІЗ «Коник») із вказаним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача надати позивачці:
- копію статуту ОККІЗ «Коник» у чинній редакції;
- копії усіх Рішень органів управління ОККІЗ «Коник», відповідно до яких встановлено розмір будь-яких та усіх внесків та платежів, що підлягають сплаті позивачем, що включають, зокрема, членський внесок до неподільного фонду на утримання, охорону і обслуговування кооперативу; цільовий членський внесок до спеціального (ремонтно- амортизаційного) фонду на закупівлю необхідного обладнання поточний ремонт інженерно-транспортної інфраструктури загального користування кооперативу; пайовий внесок до пайового фонду на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури загального користування, яка є спільно-частковою неподільною) власністю кожного члену кооперативу;
- калькуляції щодо формування розміру будь-яких та усіх внесків та платежів, що підлягають сплаті позивачем, що включають, зокрема, членський внесок до неподільного фонду на утримання, охорону і обслуговування кооперативу; цільовий членський внесок до спеціального (ремонтно-амортизаційного) фонду на закупівлю необхідного обладнання та поточний ремонт інженерно-транспортної інфраструктури загального користування кооперативу; пайовий внесок до пайового фонду на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури загального користування, яка є спільно-частковою (неподільною) власністю кожного члену кооперативу;
- копії усіх договорів із третіми особами, на підставі яких сформовано будь-яких та усіх внесків та платежів, що підлягають сплаті позивачем, що включають, зокрема, членський внесок до неподільного фонду на утримання, охорону і обслуговування кооперативу; цільовий членський внесок до спеціального (ремонтно- амортизаційного) фонду на закупівлю необхідного обладнання та поточний ремонт інженерно-транспортної інфраструктури загального користування кооперативу; пайовий внесок до пайового фонду на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури загального користування, яка є спільно-частковою (неподільною) власністю кожного члену кооперативу;
- рішення, на підставі якого позивача було виключено зі складу членів ОККІЗ «Коник»;
Позов обґрунтовувала тим, що 04 серпня 2014 року між позивачкою та ОСОБА_3було укладено договір довірчої власності, відповідно до умов якого вонанабула право довірчої власності на земельну ділянку АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка знаходиться на території, яка обслуговується ОККІЗ «Коник» до членів якого булаприйнята позивачка.
З часу прийняття позивачки до кооперативу, кооперативом на її адресу надсилались рахунки, які складались з членських внесків до неподільного фонду на утримання, охорону і обслуговування кооперативу, цільових членський внесків до спеціального (ремонтно- амортизаційного) фонду на закупівлю необхідного обладнання поточний ремонт інженерно-транспортної інфраструктури загального користування кооперативу, пайового внеску допайового фонду на будівництво інженерно-транспортної структури загальногокористування, яка є спільно-частковою (неподільною) власністю кожного члену кооперативу. Позивачкоюсплачувались вказані рахунки в частині внеску до неподільного фонду на утримання, охорону і обслуговування кооперативу, в іншій частині рахунки не сплачувались, оскільки порядок їх ціноутворення їй був незрозумілим.
Також позивачка зазначила, що неодноразово зверталась до кооперативу із запитами про надання їй установчих документів кооперативу, а також документів та пояснень з питань ціноутворення на вказані послуги однак відповідачем відмовлено у наданні таких відомостей в усній формі.
Крім того позивачці стало відомо, що її було виключено з членів кооперативу, однак на її запит щодо надання документів на підтвердження даного факту їй було відмовлено в усній формі, тому вважаючи порушеним своє право як члена кооперативу, посилаючись на ст. 12 ЗУ «Про кооперацію» просила суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Встановлено, що 24 серпня 2014 року між ОСОБА_3та ОСОБА_2 укладено договір довірчої власності, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано реєстрі під № 872, відповідно до умов якого позивач прийняла як довірчий власник земельну ділянку АДРЕСА_1 OK «Колектив індивідуальних забудовників «КОНИК», загальною площею 0,1000 га (а.с.9-12).
З припису ОККІЗ «Коник» № 04/27 від 11 вересня 2015 року вбачається, що на засіданні правління 10вересня 2015 року було прийнято рішення про виключення з членів кооперативу ОСОБА_2.(а.с.15).
Посилання апеляційної скарги про ненадання відповідальною особою кооперативу позивачці необхідних їй документів колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу, остільки не підтверджені належними доказами.
В апеляційній скарзі зазначено, що у судовому засіданні в суді першої інстанції представником позивачки було пояснено, що позивачка декілька разів в усній формі запитувала керівництво відповідача про надання копій документів, вимога про витребування яких міститься у прохальній частині позову, а про факт виключення її з кооперативу позивачка дізналася у вересні 2015 року у ході телефонної розмови з представниками відповідача, перебуваючи за межами України, після чого 25 вересня 2015 року представник позивачки - ОСОБА_5 - звернулась до виконавчого директора кооперативу - ОСОБА_6 - із усним запитом від імені позивачки про надання відповідних копій документів, перелік яких зазначений у прохальній частині позову, проте документи не було отримано.
Між тим, такі твердження спростовано в судовому засіданні представником відповідача, який вважав у зв'язку з цим дії позивачки такими, що носять навмисний характер, у відсутність відповідних правових підстав.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Ст. 12 Закону України «Про кооперацію» не визначено вимог до форми запиту, який має право подавати член кооперативу, так само як і не міститься заборона про надання такого запиту в усній формі.
Проте, викладені в апеляційній скарзі твердження не спростовують висновків районного суду про ненаданняОСОБА_2 доказів на підтвердження факту її звернення до відповідача із вимогою про надання вищевказаних документів та факту порушення її права, адже, факт усного звернення не підтверджено будь-якими доказами та не доведено доцільність допиту свідків.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа №752/17279/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3257/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шкірай М.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.