Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Макаренко В.В.
№ 22-ц/796/1593/2016 Доповідач Борисова О.В
справа №759/16206/14-ц
м. Київ
14 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» - Мельник Наталії Степанівни на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року про задоволення клопотання про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду по цивільній справі за клопотанням представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича до публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду,-
23.09.2014 року представник компанії «NIBULON SA» - Слободяник О.П. звернувся до суду із клопотанням, в якому з урахуванням уточнень просив визнати та надати згоду на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(i) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків, 4 відсотків за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат з визначенням суми стягнення в національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали, та стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» судового збору у розмірі 243,60 грн.
В мотивування вимог посилалася на те, що ПАТ «Компанія «Райз» відмовляється добровільно виконувати рішення апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323A(i).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.03.2015 року, клопотання компанії «NIBULON SA» задоволено.
Визнано рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків; 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн. 09 коп.
Надано дозвіл на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків; 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн. 09 коп.
Стягнуто з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року касаційну скаргу представника ПАТ «Компанія «Райз» Мельник Н.С. на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.03.2015 року задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.03.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ПАТ «Компанія «Райз» - Мельник Н.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання представника «NIBULON SA». В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року винесене на підставі ст. 17 Положення 78, ще не стало остаточним для сторін, оскільки ТОВ «Компанія «Райз» до Верховного Суду, відділення Квінс Бенч, Комерційний суд на підставі Закону про арбітраж 1996 року, було подано скаргу на Арбітражне рішення від 23.05.2014 року, саме на предмет правового застосування ст.17 Положення 78 GAFTA, яка за висновком судді Хамблен має важливе суспільне значення. Крім того, наказом суду підтверджено те, що винесене рішення викликає серйозні сумніви. Дана скарга була прийнята до провадження суду.
Зазначила, що клопотання про визнання та виконання рішень іноземних судів суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Тому ні заявник, ні суд не має повноважень на визначення точних сум грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року. Апелянт вважає, що визначення суми 4% в оскаржуваній ухвалі суперечить положенням Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року та положенням глави 1 розділу VIII ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Компанія «Райз» доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представники «NIBULON SA» проти апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.12.6 Правил Арбітражу №125 GAFTA рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) є остаточним, починаючи з 23.05.2014 року, та підлягає виконанню в Англії та будь-якій іншій країні. Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ст.396 ЦПК України, судом не встановлено. Постановлюючи ухвалу і визначаючи розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, суд визначив розмір у національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали.
Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ПАТ «Компанія «Райз» (Україна) та «NIBULON SA» (Швейцарія) були укладені три контракти на поставку кукурудзи.
Сторони обрали англійське право, як таке, що має застосовуватись під час вирішення спору, а також під час вирішення питання відповідності форми правочину вимогам закону.
Сторонами були укладені арбітражні угоди, які імплементовані до укладених контрактів (п.13), відповідно до яких будь-яка суперечка, яка виникає з цих контрактів або за ними, повинна бути вирішена арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA, м. Лондон, Сполучене Королівство Велика Британія, згідно Правил Арбітражу №125 GAFTA у редакції, дійсній на дату укладання цих контрактів, правила є невід'ємною частиною даних контрактів, знання та розуміння яких сторони підтвердили шляхом підписання контрактів.
У зв'язку з невиконанням ПАТ «Компанія «Райз» своїх обов'язків за даними контрактами та відповідно до п.13 вказаних контрактів, «NIBULON SA» звернувся до арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA з позовом від 30.08.2011 року.
12.07.2012 року арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA було прийнято рішення №14-399 про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» грошових коштів разом з складними відсотками, що нараховуються щоквартально, на рівні 4% річних в розмірі 26 858 000 доларів США у зв'язку з невиконанням зобов'язань за контрактами № PSA296-FC від 21.04.2010 року, № PSA036-FC від 06.07.2010 року, № PSA037-FC від 06.07.2010 року (т.1 а.с.55-81).
Рішенням апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року №4323A(i) рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном кормами GAFTA від 12.07.2012 року №14-399 змінено в частині розміру присудженої суми, яку ПАТ «Компанія «Райз» повинна сплатити «NIBULON SA».
За рішенням апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року ПАТ «Компанія «Райз» повинна сплатити «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань - 11.01.2011 pоку, і до дати повної сплати відшкодування збитків.
Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.
Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат «NIBULON SA» на їх торгового представника) несе ПАТ «Компанія «Райз».
Витрати та збори за цією апеляцією - 53 594,85 фунтів стерлінгів сплачуються ПАТ «Компанія «Райз» (т.1 а.с.90-122).
11.08.2014 року стягувач звернувся до боржника з листом щодо добровільного виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року №4323A(i), однак в добровільному порядку рішення від 23.05.2014 року боржником виконано не було.
Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення.
Згідно з ч.6 ст.395 ЦПК України суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Разом із тим, Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року, в якій Україна бере участь з 08.01.1961 року, презумуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Пунктом 2.1 статті 5 цієї Конвенції визначено що у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем де проситься визнання і приведення у виконання докази того, що рішення не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлено чи закон якої було застосовано.
Україна та Сполучене Королівство Велика Британія є учасниками Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22.08.1960 року про ратифікацію Конвенції визначено, що Україна застосовуватиме її положення щодо арбітражних рішень, постановлених на території держав, які не є учасницями Конвенції, лише на умовах взаємності.
Відповідно до положень Конвенції кожна з Договірних держав визнає арбітражні рішення як обов'язкові та приводить їх до виконання у відповідності із процесуальними нормами тієї території, де запрошується визнання та виконання.
Відповідно до ст.2 цієї Конвенції термін «арбітражне рішення» включає як рішення, постановлені арбітрами, призначеними в кожній окремій справі, рішення, постановлені постійними арбітражними органами, до яких звернулися сторони. Сторонами у таких справах можуть бути і фізичні, і юридичні особи.
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частина 1 ст.35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлює, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Заперечуючи проти задоволення клопотання ПАТ «Компанія «Райз» вказувало на те, що рішення від 23.05.2014 року ще не стало обов'язковим для сторін, оскільки оскаржується у Верховному Суді, відділення Квінс Бенч, Комерційному суді (т.3 а.с. 62).
Проте, такі доводи є безпідставними, такими, що спростовуються матеріалами справи.
Пунктом 1 ч.2 ст.396 ЦПК України визначено, що у задоволенні клопотання може бути відмовлено, якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили.
Згідно з п.є) ст.5 Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасоване або призупинене виконанням компетентною владою держави, де воно було винесене, або держави, закон якої застосовується.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.394 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додається, зокрема, офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили.
Відповідно до 12.6 Правил Арбітражу №125 GAFTA рішення апеляційної колегії, не зважаючи на те чи підтверджується, змінюється, вносяться поправки чи скасовується первинне рішення арбітражу, повинне бути підписане головою апеляційної колегії, і після такого підписання вважається рішенням апеляційної колегії, що є остаточним, заключним і обов'язковим. Правило 9.3 застосовується до рішення апеляційної колегії (т.2 а.с.75).
Отже, арбітражне рішення, винесене апеляційною колегією арбітражного суду, з урахуванням положень п.12.6 Правил Арбітражу GAFTA, є остаточним і підлягає виконанню.
Крім того, листом за підписом Генерального директора Міжнародної організації з торгівлі зерном та кормами GAFTA від 21.07.2014 року, засвідченого Апостилем у м. Лондоні 23.07.2014 року Головним Державним Секретарем Міністерства Закордонних Справ та у Справах Співдружності Її Величності засвідчено, що рішення GAFTA по апеляції № 4323A(i) від 23.05.2014 року було складено відповідно до договору між зазначеними сторонами щодо арбітражу згідно арбітражного регламенту GAFTA, чинного на момент укладання контрактів (GAFTA №125 від 01.07.2007 року), який був дійсним відповідно до законодавства Англії, відповідно до норм якого він регулювався (т.1 a.c. 86-88).
Також вищевказаним листом засвідчено, що зазначене рішення по апеляції було складено Арбітражною Радою GAFTA, як передбачено в договорі та зазначеному Арбітражному регламенті №125. Зазначене рішення по апеляції було складено по справі, яка законно може бути передана в арбітраж відповідно до законодавства Англії. Відповідно до Положення 12.6 зазначеного Арбітражного Регламенту №125 та відповідно до законодавства Англії, зазначене рішення по апеляції стало вирішальним, остаточним та зобов'язуючим 23.05.2014 року та від цієї дати зазначене рішення по апеляції підлягає виконанню в Англії та будь-якій іншій країні (т.1 а.с.88).
З матеріалів справи убачається, що згідно з нотаріально посвідченої копії Сертифікату Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA виданого 27.02.2015 року та підписаного генеральним директором Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA, та посвідченого Апостилем 02.03.2015 року Державним секретарем Її Величності з питань закордонних справ і справ співдружності, у п. 6 прописано, що відповідно до Правила 12.6 Арбітражних Правил GAFTA №125 і відповідно до законодавства Англії, апеляційне арбітражне рішення GAFTA №4323А(і) від 23.05.2014 року стало і продовжує бути остаточним, зобов'язуючим та підлягаючим виконанню в Англії та в будь-якій іншій державі (т.5 а.с. 11, 12).
27.10.2015 року секретарем Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA додатково було видано сертифікат, який засвідчив, що Арбітражне рішення від 23.05.2014 року, яке присуджує визначений об'єм відшкодування збитків на користь «NIBULON SA», є остаточним, обов'язковим та підлягає виконанню (т.7 а.с.38-42).
Окрім того, остаточний та зобов'язуючий характер запитуваного арбітражного рішення від 23.05.2014 року додатково підтверджується ще й легалізованим в установленому порядку Посвідченням щодо остаточності арбітражного рішення для примусового виконання за кордоном, виданим розпорядником Верховного Суду Англії та Уельсу від 18.11.2015 року, згідно якого:
арбітражне рішення №4323А(і) від 23.05.2014 року залишається, в силу положення підрозділу (2) статті 58 Закону про Арбітраж 1996 року, остаточним та обов'язковим для сторін після 25.09.2014 року, незважаючи на надання суддею Хамлбеном дозволу апелювати вказане рішення 25.09.2014 року;
арбітражне рішення, винесене апеляційною Радою GAFTA і опубліковане 24.08.2015 року не підлягає ніякій апеляції чи будь-якому клопотанню про його повернення на повторний розгляд або скасування і що час для будь-якої такої апеляції або клопотання минув;
в силу п.7.1 арбітражного рішення №4323A(ii) від 24.08.2015 року випливає, що арбітражне рішення №4323А(і) від 23.05.2014 залишається остаточним та обов'язковим;
що обидва арбітражні рішення в силу положень підрозділу (1) статті 58 Закону про Арбітраж1996 року є остаточними та обов'язковими для сторін та будь-яких осіб, які пред'являють вимоги за допомогою або відповідно до цих рішень (т.7 а.с. 66, 97).
Отже, узагальнюючи викладене, колегія суддів погоджується з тим, що рішення від 23.05.2014 року є остаточним, в тому числі і на час звернення з даним клопотанням представника «NIBULON SA» до суду першої інстанції, та таким, що набрало законної сили.
Посилання представника ПАТ «Компанія «Райз» на те, що рішення від 23.05.2014 року не набуло законної сили, що підтверджується листом Клайд&Со від 02.07.2015 року №АМS/IVD/1211713 є необґрунтованими, оскільки лист адвокатської компанії в розумінні ст.57 ЦПК України не є доказом по справі та спростовується зазначеними вище доказами.
Надаючи згоду на виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції враховуючи те, що боржник у добровільному порядку рішення іноземного арбітражного суду не виконує, вирішив питання про арифметичне визначення присуджених з боржника складних відсотків за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3071 329,52 долари США.
Разом з тим, колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, з огляду на наступне.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» № 12 від 24.12.1999 року клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень, вносити до останніх будь-які зміни.
Так, в резолютивній частині рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном кормами GAFTA від 23.04.2014 року №4323А(і) зазначено: «продавці-апелянти повинні сплатити покупцям-відповідачам 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховується поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань - 11.01.2011 року і до дати повної сплати відшкодування збитків».
Проте зі змісту резолютивної частини ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року убачається, що до рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) внесені зміни щодо конкретного розміру складних відсотків 4%, що до компетенції суду який визнає та надає дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду, не відноситься, та суперечить положенням Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року та Главі 1, Розділу VIII ЦПК України, оскільки ні заявник компанія «NIBULON SA», ні суд не мають повноваження щодо визначення точних сум грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Оскільки ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року встановлено, що до компетенції суду який визнає та надає дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду не відноситься внесення змін щодо конкретного розміру складних відсотків 4%, то такі висновки для суду апеляційної інстанції в даній справі відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України є обов'язковими.
Також резолютивна частина ухвали суду першої інстанції не відповідає вимог законодавства, оскільки рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року №4323А(і) в разі визнання та надання згоди на його виконання має бути викладене так, як вказано в самому рішенні.
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», у разі задоволення клопотання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражу) на території України в резолютивній частині ухвали викладається висновок з викладенням змісту цього рішення та визначенням сум, що підлягають стягненню, в зазначеній у рішенні валюті у випадках, коли грошові зобов'язання виникли і мають виконуватись в іноземній валюті відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів України (при платежах у такій валюті, що здійснюються на виконання зобов'язань у ній, перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності тощо), а в решті випадків - в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом Національного банку України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про часткове задоволення клопотання про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду на території України.
Згідно з ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» - Мельник Наталії Степанівни - задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасувати та постановити нову наступного змісту.
Клопотання представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича задовольнити частково.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення.
Продавці-Апелянти - публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «NIBULON SA» 17 536 000,00 (сімнадцять мільйонів п'ятсот тридцять шість тисяч) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривни щодо долара США станом на 14 січня 2016 року становить 414585410 грн. 56 коп., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% (чотири відсотки) з дати невиконання зобов'язань - 11 січня 2011 pоку, і до дати повної сплати відшкодування збитків.
Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.
Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат Відповідачів-Покупців - «NIBULON SA» на їх торгового представника) несуть Продавці-Апелянти -публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз».
Витрати та збори за цією апеляцією:-
Фунтів стерлінгів
Збори Асоціації 5463,29
Збори Апеляційної ради 48131,56
ПДВ 0.00
53594,85 фунтів стерлінгів,
53594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом Національного банку України гривни щодо фунта стерлінга станом на 14 січня 2016 року становить 1 826 821 грн. 68 коп., сплачуються Продавцями - публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз».
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121 В, код 13980201) на користь «NIBULON SA» (2067, Авеню де ля Гер, 49, СН-2001 Ньовшатель, Швейцарія, номер ПДВ 652155, реєстраційний номер 02129/2006/, федеральний номер СН-645-41001762-3, податковий ідентифікаційний номер 38092) судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді