09 лютого 2016 року м. Київ К/800/15543/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Бившева Л.І.
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р.
у справі № 815/2080/14
за позовом Дочірнього підприємства «Сітіконт»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Дочірнє підприємство «Сітіконт» (далі - позивач, ДП «Сітіконт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003482250 від 24.12.2013 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Сітіконт», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку ДП «Совмортранс Одеса» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт №3151/15-53-22-5/00516726 від 06.12.2013 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.185.1 ст.185, пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 1194004грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003482250 від 24.12.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1194004 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 298501грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Приписами п. 197.8 ст.197 ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
У відповідності зі статтею 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 94 МК України передбачено, що для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь-яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація). У разі транзиту в межах одного пункту пропуску або для декларування товарів, що не є підакцизними, залежно від виду транспорту замість митної декларації може використовуватися авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading). Для декларування товарів, що не є підакцизними, замість митної декларації залежно від виду транспорту може використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МДП (Carnet TIR).
Згідно ст. 1 Закону України «Про транзит вантажів» (з наступними змінами та доповненнями) - транзитом вантажів є перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Транзитними послугами (роботами) є безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про транзит вантажів» транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.
Статтею 4 Закону України «Про транзит вантажів» визначено, що транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інші, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопичуванням, формуванням або подрібненням партії транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Транзитними вантажами, відповідно до ст. 5 Закону України «Про транзит вантажів», є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.
Приписами ст. 6 Закону України «Про транзит вантажів» визначено, якими документами повинен супроводжуватися транзит вантажів: товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою ATA (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка ATA (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю.
При цьому слід зазначити, що підтвердженням про транзитний характер вантажів на документах, які супроводжують транзит вантажів, відповідно до приписів ст.1 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Державної митної служби України №723 від 17.11.1998 року (який був чинний на момент виникнення правовідносин), є відтиск штампа «Під митним контролем» (тип 2), який містить літерне значення у вигляді Т (транзит).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Совмортранс Одеса» було укладено договори про надання послуг з додатками до них та додатковими угодами з клієнтами: №S/263 від 25.11.2008 року з ТОВ«Маріекс»; №S/207 від 07.08.2008 року з ТОВ «Эліт Блек Сі»; №S/095 від 13.03.2008 року з ПП «Джі Ті Эй Форвардінг»; №S/083 від 06.03.2008 року з ТОВ «Ітеріс»; №S/277 від 18.12.2008 року з ТОВ «Фарконт»; №S/454 від 04.01.2011 року з ТОВ «Эйч Ті Шіппінг»; №S/443 від 25.10.2010 року з ТОВ «Ламан Шіппінг Ейдженсі»; №S/511 від 10.05.2012 року з ПП«Інтернешнл Інтермодал Сервіс»; №S/013 від 30.01.2008 року з ТОВ«Логістік Сервіс»; №S/003 від 23.01.2008 року з ПП«Рілайблтранс»; №S/449 від 22.11.2010 року з ТОВ «Сізар Групп»; №S/446 від 08.11.2010 року з EVITA MANAGEMENT CORP; №S/461 від 18.02.2011 року з ПП «Стар Транс»; №S/483 від 06.10.2011 року з ТОВ «ТР Лоджістікс»; №S/062 від 25.02.2008 року з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді»; №S/068 від 29.02.2008 року з ТОВ «Ес Транс Лоджістікс 928»; №S/044 від 08.02.2008 року з ТОВ «Формаг Груп»; №S/047 від 11.02.2008 року з ТОВ «Доросід»; №S/025 від 01.02.2008 року з ТОВ «Формаг»; №S/493 від 30.12.2011 року з ПП «СБ-ТЕАС ГРУП»; №S/510 від 07.05.2012 року з ТОВ «Велес-Імексресурс»; №S/525 від 01.11.2012 року з PRIMETRANSPORT LTD та ТОВ «Прайсмтранспорт»; №S/534 від 05.12.2012 року з PRIMETRANSPORT LTD та ТОВ «Каалбай Транспорт»; №S/527 від 15.11.2012 року з ТОВ «Каалбай Транспорт»; №S/282 від 20.01.2009 року з PRIMETRANSPORT LTD та ТОВ «Каалбай Транспорт»; №S/300 від 11.03.2009 року з ТОВ «Оленич Групп»; №S/098 від 14.03.2008 року з ПП «Фрутлайнт Плюс»; №S/344 від 30.07.2009 року з ТОВ «Блек Сі Шіппінг Сервіс ЛТД»; №S/404 від 16.04.2010 року з ТОВ «Евро-Транспорт ЛТД»; №S/428 від 29.07.2010 року з ПП «Авантаж Сервіс».
Так, на виконання умов вищезазначених договорів, ДП «Совмортранс Одеса» у надавало клієнтам послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт та інших супутніх робіт щодо вантажів клієнта та/або вантажів, що експедируються клієнтом на частині відкритого складського майданчика Одеського морського торгового порту.
Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, заявками на виконання робіт, нарядами, міжнародними товарно-транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями. Також на накладних наявний штамп митниці «під митними контролем» з відміткою що вантаж є транзитним.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що пільга, яка визначена п. 197.8 ст. 197 ПК України, застосовується до операцій з надання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, які підтверджені відповідними документами, що є свідченням про транзитний характер вантажів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.
2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак