11 лютого 2016 року Справа № 876/9929/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дїї,-
встановив:
17.06.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів - управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дїї.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що з 01.03.1990 року вона була прийнята в члени колгоспу «8 Березня» с.Чаруків Луцького району Волинської області - телятницею. З 01.11.1993 року переведена дояркою і пропрацювала до 01.04.1999 року, після чого позивач була переведена дояркою у ВАТ «Луцьке РТП», в якому працювала до 24.12.2008 року. Відповідно стаж роботи ОСОБА_1 дояркою становить 15 років 1 місяць та 23 дні.
ОСОБА_1 вказує, що після перебування на обліку в Луцькому районному центрі зайнятості, 22.07.2009 року вона влаштувалася на роботу дояркою в ТзОВ «Городище», де працює по даний час.
11.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як пропрацювала дояркою 20 років і 8 місяців.
Однак, відповідач рішенням від 08.05.2015 року відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що під час роботи в колгоспі «8 Березня» Луцького району у ОСОБА_1 була відсутня спеціальна трудова книжка - книжка колгоспника, а нарахування заробітної плати значиться в книзі «Ферма №1», проте посада там не зазначена. Тому, Пенсійний фонд прийшов до висновку, що наявний пільговий стаж ОСОБА_1 складає лише 5 років 5 місяців та 9 днів.
Позивач також наголошує на тому, що відповідач відмовив в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 01.01.1993 року по 31.12.2007 року, незважаючи на те, що ОСОБА_1 було подано документи, в яких зазначено, що вона працювала дояркою в КСП «8 Березня» з 01.11.1993 року по 24.12.2008 року.
Як наслідок, ОСОБА_1 вважає, що відповідач неправомірно відмовив їй у призначенні пільгової пенсії, оскільки її пільговий стаж складає більше 20 років 8 місяців, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та показаннями осіб, що працювали разом з ОСОБА_1
Тому, ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі Волинської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі Волинської області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи дояркою за період з 01.11.1993 року по 24.12.2008 року, з моменту звернення за призначенням пенсії - з 11 лютого 2015 року.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2015 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (призначити пенсію за віком на пільгових умовах) - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що нарахування заробітної плати позивачу значиться по книгах «Ферма № 1», проте посада не зазначена, в книгах обліку стажу колгоспників ОСОБА_1 не значиться, трудова книжка колгоспника відсутня. Враховуючи, що підтверджений документами пільговий стаж роботи дояркою становить 5 років 5 місяців 9 днів, тому призначити пільгову пенсію відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 законних підстав немає.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі (аналогічних тим, що були наведені у позовній заяві). Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, з наступних підстав.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області про призначення їй пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши при цьому довідку від 10.02.2014 року №23, що підтверджує роботу на посаді доярки за періоди роботи з 22.07.2009 року по 10.02.2015 року, видану СГ ТзОВ «Городище».
Однак, управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області рішенням від 08.05.2015 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з тих підстав, що під час роботи в колгоспі «8 Березня» Луцького району у ОСОБА_1 була відсутня спеціальна трудова книжка - книжка колгоспника, а нарахування заробітної плати значиться в книзі «Ферма №1», проте посада там не зазначена. Тому, Пенсійний фонд прийшов до висновку, що наявний пільговий стаж ОСОБА_1 складає лише 5 років 5 місяців та 9 днів.
Крім того, з аналогічних підстав, рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.05.2015 року № 52/787 ОСОБА_1 також було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду роботи з 01.01.1993 року по 31.12.2007 року.
ОСОБА_1 вважає, що відповідачі неправомірно відмовили їй у призначенні пільгової пенсії, оскільки її пільговий стаж складає більше 20 років 8 місяців, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та показаннями осіб, що працювали разом з ОСОБА_1
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Так, зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (із змінами та доповненнями), відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи : жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України
Відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як наслідок, враховуючи вищевикладене, колегією суддів на підставі наявного у матеріалах справи дубліката Трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 встановлено, що 01.03.1990 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу (і в члени колгоспу) в колгосп «8 Березня» с.Чаруків Луцького району Волинської області - телятницею. З 01.11.1993 року позивач переведена дояркою, де працювала до 01.04.1999 року, після чого позивач була переведена дояркою у ВАТ «Луцьке РТП», в якому працювала до 24.12.2008 року. Відповідно судом встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 дояркою становить 15 років 1 місяць та 23 дні.
Також, із трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що після перебування на обліку в Луцькому районному центрі зайнятості, 22.07.2009 року вона влаштувалася на роботу дояркою в СГ ТзОВ «Городище», де працює по даний час, що також підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою від 10.02.2014 року № 23, виданою СГ ТзОВ «Городище». Згідно Довідки № 23 позивач працює на СГ ТзОВ «Городище» у період з 22.07.2009 року по 10.02.2015 року, відповідно станом на 10.02.2015 року її стаж роботи на даному Товаристві становить 5 років 6 місяців і 18 днів.
Як наслідок, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (11.02.2015 року) ОСОБА_1 виповнилося 50 років та її трудовий стаж становить більше 20 років, що відповідає вимогам пункту «д» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, колегія суддів також бере до уваги надані у суді першої інстанції пояснення свідків - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що також підтверджують підставність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1
Тому, в даному випадку є протиправними рішення управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до стажу роботи позивача періоду роботи ОСОБА_1 з 01.11.1993 року по 24.12.2008 року та не призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «д» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
В силу абз.1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Як наслідок, враховуючи вищевикладені вимоги Закону, колегія суддів приходить до висновку, що пенсійне забезпечення ОСОБА_1 має бути призначене та виплачуватись з дня звернення позивача до Пенсійного фонду із відповідною заявою, тобто з 11 лютого 2015 року.
Вищевикладені обставини та норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" не були враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, внаслідок чого судом було допущено порушення норм матеріального права, а тому постанова суду першої інстанції від 15.09.2015 року підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин невірно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ст.202, ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2015 р. по справі № 161/9193/15-а, 2-а/161/342/15 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «д» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням стажу роботи дояркою за період з 01.11.1993 року по 24.12.2008 року, з моменту звернення за призначенням пенсії - з 11 лютого 2015 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О.Большакова
В.Я. Макарик
Постанова складена в повному обсязі 16.02.2016 року.