08.02.2016р. Справа № 876/4091/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,
позивача у справі: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області)
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. у справі №803/386/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт”
до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
28.02.2014р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014р. №0000022200, прийнятого на підставі Акта "Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" (код 31496816) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "АФ Приват Агро" (код 38432303) за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. та ПП "Приват Агро" (код 36640515) за період з 01.02.2012р. по 31.10.2012р." №160/2201/31496816 від 29.01.2014р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 14.01.2014р. по 23.01.2014р. працівниками Ківерцівської ОДПІ проводилася позапланова виїзна перевірка ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП “АФ Приват Агро” за період з 01.12.2012p. по 30.09.2013p. та з ПП “Приват Агро” за період з 01.02.2012p. по 31.10.2012p. За результатами перевірки відповідачем складений акт від 29.01.2014p. №160/2201/31496816, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014p. №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 160131,00грн, в тому числі, за основним платежем 106754,00грн та за штрафними санкціями- 53377,00грн. В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладений висновок податкового органу про нереальність (нікчемність) господарських операцій з контрагентами ПП “АФ Приват Агро” та ПП “Приват Агро”, який мотивований тим, що в товаротранспортних накладних проставлено лише підписи, але відсутні прізвища та посади відповідальних осіб, які відпускали та приймали товар, що не дає змогу ідентифікувати їх. Крім того, в ТТН не вказано точної адреси навантаження та розвантаження, а зазначено лише назви населених пунктів, що не дає можливості прослідкувати точний рух товару, також при проведенні перевірки в одній з ТТН було встановлено невідповідність у назві вантажовідправника та проставленої печатки. Позивач вважає висновки податкового органу помилковими, оскільки сторони договорів в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами. Контрагенти підприємства на момент проведення господарських операцій були не припинені та зареєстрованими платниками ПДВ, тобто володіють необхідною податковою правосуб'єктністю.
Щодо невідповідності найменування вантажовідправника та печатки у ТТН №12/12-48 ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” вказує, що листом від 14.12.2012p. ПП “АФ Приват Агро” повідомило про помилкове зазначення у цій ТТН найменування ПП “Приват Агро” та просило вважати це технічною помилкою. На підставі вищевикладеного підприємство просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0000022200.
За результатами розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив повністю, оскільки реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами. Податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, тому суд дійшов висновку, що зазначені в акті перевірки висновки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції апелянт( відповідач у справі): Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивачем надано товарно-транспортні накладні, які оформлено неналежним чином. Також апелянт звертає увагу на те, що у контрагентів позивача відсутні основні фони, особисті чи орендовані складські приміщення, таким чином, вони не мали можливості здійснювати поставку товару. Також апелянт вказує на відсутність додаткових договорів на поставку 130т. шроту соняшникового. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначається, що в нього наявні всі технічні можливості для здійснення господарської діяльності. Також позивач вказує, що твердження апелянта є надуманими та жодним чином не узгоджуються з положеннями чинного законодавства України.
В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 08.02.2016р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Представник позивача у справі: ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегія суддів прийшла до наступного висновку:
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що в період з 14.01.2014р. по 23.01.2014р. працівниками Ківерцівської ОДПІ проводилась позапланова виїзна перевірка ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП “АФ Приват Агро” за період з 01.12.2012p. по 30.09.2013p. та з ПП “Приват Агро” за період з 01.02.2012p. по 31.10.2012p., за результатами якої складено акт від 29.01.2014p. №160/2201/31496816.
Відповідно до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 106 754,00 грн. Також встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 323770,00грн.
Позивач з такими висновками податкового органу не погодився та подав на адресу контролюючого органу письмові заперечення від 04.02.2014p. №110.
За результатами перевірки та на підставі акту від 29.01.2014p. №160/2201/31496816 Ківерцівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014p. №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 160131,00грн., в тому числі за основним платежем 106754,00грн. та за штрафними санкціями 53377,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” 27.06.2001p. зареєстровано як юридична особа Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області. Основними видами діяльності товариства згідно КВЕД-2010 є 46.21 “Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний)”, 01.61 “Допоміжна діяльність у рослинництві”, 10.61 “Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості”, 49.41 “Вантажний автомобільний транспорт”, 52.10 “Складське господарство”, 71.12 “Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах”, 41.20 “Будівництво житлових і нежитлових будівель”. Вказані обставини підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.04.2013p. серія АА №859354.
Підприємству на праві приватної власності за адресою м. Луцьк, вул. Мамсурова,10 належать: приміщення зерноскладу, склад розсипання комбікормів, приміщення цеху ОКЦ-30, приміщення цеху стартерних комбікормів. Зазначені обставини підтверджені відповідними витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 103.
Як слідує з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємства “АФ Приват Агро” (ідентифікаційний код 38432303) з 08.08.2013p. перебуває в стані припинення юридичної особи за рішенням засновників
Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” (покупець) та ПП “АФ Приват Агро” (продавець, постачальник) 04.12.2012p. у м.Дніпропетровську укладений договір поставки №04/12-04. За умовами цього договору постачальник зобов'язувався систематично поставляти покупцю визначений товар, а покупець зобов'язувався приймати замовлений товар та оплачувати його (п.1.1). Кількість товару, вартість та виняткові умови поставки викладаються в додатку до кожної окремої поставки та є невід'ємною складовою цього договору.
На виконання вказаного договору між сторонами було укладено додатки №2 від 11.12.2012p., №23/1 від 12.09.2013p., №23/2 від 12.09.2013p., №24/1 від 16.09.2013p., №24/2 від 16.09.2013p., №6 від 08.02.2013p., №7 від 08.02.2013p., №8 від 18.02.2013p., №9 від 22.02.2013p., №18 від 07.05.2013p., №19/1 від 16.05.2013p., №19/2 від 16.05.2013p., №20/1 від 22.05.2013p., №20/2 від 22.05.2013p., №21/1 від 24.05.2013p., №21/2 від 24.05.2013p. У кожному із перерахованих додатків сторони договору домовились про поставку шрота соняшника на умовах СРТ, тобто до складу покупця, який розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Мамсурова, 10.
Фактичне постачання даного товару підтверджується складеними між сторонами видатковими накладним №45 від 14.01.2013p., №83 від 21.01.2013p., №124 від 25.01.2013p., №193 від 08.02.2013p., №194 від 08.02.2013p., №242 від 18.02.2013p., №267 від 22.02.2013p., №857 від 07.05.2013p., №903 від 16.05.2013p., №1063 від 16.05.2013p., №969 від 22.05.2013p., №1124 від 22.05.2013p., №1011 від 24.05.2013p., №1125 від 24.05.2013p., №1335 від 12.09.2013p., №1336 від 12.09.2013p., №1337 від 16.09.2013p., №1338 від 16.09.2013p., №17 від 06.12.2012p., №60 від 13.12.2012p.
Перевезення товару підтверджується товаротранспортними накладними від 06.02.2013p. №6/02-15, від 04.02.2013p. №04/02-10, від 16.02.2013p. №16/02-65, від 20.02.2013p. №20/02-78, від 06.05.2013p. №6/03-28, від 15.05.2013p. №15/05-62, від 21.05.2013p. №21/05-135, від 23.05.2013p. №23/05-145, від 11.09.2013p. №11/091, від 14.09.2013p. №14/091, від 04.12.2012p. №04/12-01, від 12.12.2012p. №12/12-48, від 23.01.2013p. №23/01-01, від 19.01.2013p. №19/1-79, від 11.01.2013p. №11/1-47, від 20.08.2012p. №947, від 01.10.2012p. №039308.
Розрахунок за поставлену продукцію проведений у повному обсязі та підтверджується платіжним дорученням №13 від 07.12.2012p., а також відповідними банківськими виписками підприємства.
Для відображення проведених операцій в податковому обліку та для формування податкового кредиту ПП “АФ Приват Агро” виписало позивачу податкові накладні від 11.01.2013p. №38, від 14.01.2013p. №53, від 21.01.2013p. №102, від 25.01.2013p. №146, від 05.02.2013p. №22, від 06.02.2013p. №37, від 08.02.2013p. №48, від 14.02.2013p. №93, від 18.02.2013p. №104, від 22.02.2013p. №128, від 28.02.2013p. №171, від 07.05.2013p. №13, від 16.05.2013p. №218, від 16.05.2013p. №61, від 22.05.2013p. №297, від 22.05.2013p. №123, від 24.05.2013p. №298, від 24.05.2013p. №162, від 12.09.2013p. №1, від 12.09.2013p. №2, від 16.09.2013p. №4, від 16.09.2013p. №3, від 05.12.2012p. №19, від 06.12.2012p. №22, від 13.12.2012p. №65.
Як слідує з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство “Приват Агро” (ідентифікаційний код 36640515) 17.06.2013p. припинено як юридичну особу, у зв'язку із визнанням її банкрутом на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013p. №904/616/13-г.
Однак, господарські операції з Приватним підприємством “Приват Агро” відбувалися у період з лютого по жовтень 2012р., тобто, коли воно було діючою юридичною особою, а відтак мало необхідну податкову правосуб'єктність.
Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ “Волинь-зерно-продукт” (покупець) та ПП “Приват Агро” (продавець, постачальник) 05.10.2011p. у м. Дніпропетровську укладений договір поставки №05/101. За умовами цього договору постачальник зобов'язувався систематично поставляти покупцю визначений товар, а покупець зобов'язувався приймати замовлений товар та оплачувати його (п.1.1). Кількість товару, вартість та виняткові умови поставки викладаються в додатку до кожної окремої поставки та є невід'ємною складовою цього договору (п.1.2).
На виконання вказаного договору між сторонами були укладені додатки №6 від 06.02.2012p., №7 від 13.02.2012p., №8 від 16.08.2012p., в яких сторони договору погодили поставку шрота соняшника на умовах СРТ, тобто до складу покупця, який розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Мамсурова, 10.
Фактичне постачання даного товару підтверджується складеними між сторонами видатковими накладними від 03.10.2012p. №16, від 16.10.2012p. №81, від 09.02.2012p. №ПА-0000076, від 16.02.2012p. №ПА-0000100, від 21.08.2012p. №ПА-0000952.
Перевезення товару підтверджується товаротранспортними накладними від 08.02.2012p. №0627502, від 12.02.2012p. №849395.
Розрахунок за поставлену продукцію проведений у повному обсязі та підтверджується відповідною банківською випискою підприємства
Для відображення проведених операцій в податковому обліку та для формування податкового кредиту ПП “Приват Агро” виписало позивачу податкові накладні від 09.02.2012p. №45, від 16.02.2012p. №97, від 20.08.2012p. №165, від 21.08.2012p. №176, від 22.08.2012p. №80, від 03.10.2012p. №12, від 16.10.2012p. №75.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Із врахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складено в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно із вимогами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до норм підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність реквізитів в товарно-транспортних документах, на які звертає увагу відповідач, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Крім того, в товарно-транспортних накладних містяться підписи осіб, що здійснювали відпуск та одержання вантажу, що дає можливість ідентифікувати посадових осіб відповідальних за перевезення вантажу.
Що стосується посилань на висновки актів перевірки контрагентів позивача, слід зазначити, що такі були проведені і складені вже після того як підприємства перебувало в процесі припинення та було припинено. Як наслідок, об'єктивно встановити можливість здійснювати господарську діяльність в досліджуваний період податковий орган не мав можливості і такі носять лише характер припущень.
Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, податковим органом, в свою чергу, не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення. Зазначені в акті перевірки висновки є необгрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. у справі №803/386/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-зерно-продукт” до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.
2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. у справі №803/386/14, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.02.2016р.