Справа №490/5025/15-ц 15.02.2016 15.02.2016
Провадження №22-ц/784/391/16
Категорія 27 Єдиний унікальний номер 490/5025/15-ц
Номер провадження 22-ц/784/391/16
Головуючий у І інстанції Черенкової Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.
15 лютого 2016 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого судді Прокопчук Л.М.,
Суддів: Кушнірової Т.Б., Темнікової В.І.
Із секретарем судового засідання Харитоновою І В.
Без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ACT2RX28920000 від 15.10.2008 року у розмірі 44953,68 грн. Позивач зазначав, що 15 жовтня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Акцент-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачці надано кредит в розмірі 4734,72 грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з порушенням відповідачкою строків сплати за користування кредитом та відсотків по ньому станом на 13 травня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 134819,05 грн., з яких заборгованість за кредитом -4360,49 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 278,79 грн., заборгованість по комісії - 130,24 грн., пеня -130049,53 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2116,84 грн. Від цієї суми позивач відрахував кредитну заборгованість в розмірі 92482,21 грн., яка стягнута заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.04.2013 року та просив стягнути 42336,84 грн. пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2116,84 грн. штраф (процентна складова), що складає 44953,68 грн., понесені судові витрати 449,54 грн. (а.с. 3-4). В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути тільки суму пені в розмірі 42336,84 грн., оскільки штрафи стягнуто рішенням суду від 17.04.2013 року (а.с. 46).
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 50-51).
В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права (а.с. 56-59).
Належно повідомлені про час судового розгляду, сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Акцент-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ACT2RX28920000, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в розмірі 4734,72 грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором та терміном дії кредитного договору до 15 жовтня 2009 року. Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2013 року стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 92482,21 грн., з яких заборгованість за кредитом 4360,49 грн., заборгованість за відсотками 287,79 грн., заборгованість по комісії 130,24 грн., пеня 82832,85 грн., штраф 500 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки є ухвалене судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, строк якого закінчився, між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини, то стягнення кредитної заборгованості (яка вже стягнута за рішенням суду від 17 квітня 2013 року), нарахування відсотків за користування кредитом, комісії, штрафу та пені законом не передбачено.
Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, проте з висновками суду щодо відмови в задоволенні позову погодитись не можна, оскільки вони не відповідають вимогам норм матеріального та процессуального права.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не позбавляє кредитора права на отримання сум, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Однак, незважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість в розмірі 92482,21 грн., яка стягнута з відповідачки на користь позивача заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2013 року, яке не виконане, утворилась станом на 12.03.2013 року.
Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору стягнення заборгованості за пенею за період з 13.03.2013 року по 13.05.2015 року підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розміру стягнення заборгованості за пенею, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки розмір пені (42336,84 грн.) значно більший від розміру боргового зобов'язання (4360,49 грн.) та враховуючи те, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва з відповідачки стягнуто заборгованість по пені в розмірі 82832,85 грн., судова колегія вважає, що є підстави для застосування до спірних правовідносин норми частини третьої статті 551 ЦК України.
Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (у справі N 6-100цс14) Постанова Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України від 03.09.2014 року).
З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що з відповідачки на користь позивача за період з 13.03.2013 року по 13.05.2015 року слід стягнути пеню в розмірі 4000 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України оскільки апеляційним судом скасувується рішення суду першої інстанції, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 166,60 грн.
Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ACT2RX28920000 від 05 жовтня 2008 року в сумі 4000 (чотири тисячі) грн., яка є пенею за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, за період з 13.03.2013 року по 13.05.2015 року; понесені судові витрати 166 (сто шістдесят шість) грн. 60 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді